Контрольні питання

1. Зоотехнічні умови подрібнення грубих та соковитих стеблових кормів;

2. Призначення машин типу ФН, ІГК, ІРТ, ІКВ;

3. Будова, основні вузли та механізми подрібнювачів;

4. Принцип дії цих типів машин;

5. Способи регулювання ступені подрібнення в кожному з цих типів машин;

6. Правила експлуатації цих машин;

7. Особливості подрібнення грубих та соковитих стеблових кормів для малих ферм;

8. Конструкції та робота подрібнювачів для малих ферм. Можливості використання вивчених машин для цих умов;

9. Аналіз шляхів підвищення продуктивності вивчених подрібнювачів.

Бібліографічний список: [1 - 6,8,9,11,13,14]. Лабораторна робота 3 машини для подрібнення концентрованих кормів

Мета роботи: вивчити будову, принцип дії, регулювання, основні правила експлуатації і техніки безпеки дробарок концентрованих кормів та універсальних.

Матеріальне забезпечення: дробарки КДУ-2,0, ДКМ-5, універсальний подрібнювач для малих ферм, технічна документація, учбові плакати, набір слюсарних та вимірювальних приладів, навчальні відеофільми.

Спочатку знайомляться з характеристикою концентрованих кормів, зоотехнічними вимогами до їх подрібнення, встановлюють спосіб їх подрібнення та, виходячи з цих даних, розглядають його можливі варіанти.

Першими вивчають дробарки КДМ-2 і КДМ-3 за наступною схемою: призначення, будова машини, принцип дії конструктивні та технологічні регулювання, обслуговування.

Наступною підлягає вивченню універсальна дробарка КДУ-2,0. Студенти встановлюють її можливості в порівнянні з КДМ, а потім будову, роботу, регулювання, правила експлуатації та техніки безпеки і складають її технологічну схему.

Дробарку ДКМ-5 вивчають в порівнянні з КДУ-2 за такою ж схемою. Встановлюють відмінності конструкції цих машин і, виходячи з цього, проводять порівняльний аналіз технологічних можливостей. Базуючись на головному недоліку молоткових дробарок - висока енергоємність - студенти пропонують можливі шляхи його усунення. Потім вивчають конструкцію дробарки ДБ-5 (за схемою, вказаною для машин типу КДМ), звернувши увагу на конструктивне рішення питання зниження енергоємності.

Наступний етап - подрібнення концентрованих кормів в умовах малих ферм. Тому спочатку необхідно встановити відмінності підготовки концентрованих кормів, які можливі зміни в конструкціях вивчених дробарок в зв’язку з цим необхідно зробити, запропонувати конструктивні рішення дробарок для малих ферм, та познайомитися з існуючими рішеннями.

По завершенню описової частини роботи необхідно провести розрахунок основних конструктивних і силових параметрів дробарки КДУ-2,0 для наступних умов.

Постановка задачі. Дано: дробарка КДУ-2,0 (рис. 3), технічна продуктивність її Q = 2 т/год.; подрібнюваний продукт з щільністю ρ, кг/м³, напруга руйнування σ_р, МПа, ступінь подрібнення λ.

Визначити параметри робочого органу: діаметр D, м, і довжину барабану L, м; потрібну потужність двигуна N_пт, кВт.

Рис. 3. Універсальна дробарка кормів КДУ-2,0

Таблиця 3.

Варіанти індивідуального завдання

Параметри	Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Вид корму	Ячмінь			Овес			Жито			Пшениця			Горох
ρ, кг/м3	1300	1300	1300	1350	1350	1350	1280	1280	1280	1360	1360	1360	1360	1360	1360
λ	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,5	2,5	2,5	2,5	2,5
σр, МПа	7,0	8,0	10,0	7,5	9,0	7,6	8,1	10,3	7,8	8,9	7,6	8,1	10,3	7,8	8,9
Сv, кДж/кг	8,5	8,5	8,5	2,34	2,34	2,34	8,4	8,4	8,4	4,6	4,6	4,6	10,7	10,7	10,7
Сs, кДж/кг	7,5	7,5	7,5	1,96	1,96	1,96	6,4	6,4	6,4	8,15	8,15	8,15	3,66	3,66	3,66

Рис. 4. Схема молоткового барабану

Діаметр барабану визначають за формулою

де А – коефіцієнт пропорційності параметрів D i L барабану. З дослідів для дробарки КДУ-2,0 коефіцієнт А = 0,7-0,9;

q – секундна продуктивність, кг/с.

Довжина барабану

де К – коефіцієнт раціонального співвідношення лінійних параметрів барабану. Для КДУ-2,0 К = 1,09-1,9.

Руйнівну швидкість молотків барабану визначають за виразом

де k_д – коефіцієнт динамічності, який зв’язує швидкість руху молотків з міцністю матеріалу, який подрібнюють. Для приведених в табл. 3 матеріалів k_д = 1,6-2,0.

А частота обертання барабану дорівнює

де v_м – лінійна швидкість переміщення молотків, м/с.

Для гарантованого подрібнення матеріалу приймають

де β_ш – коефіцієнт, який враховує швидкість шару продукту, β_ш = 0,4 -0,5.

Потрібну потужність двигуна можна розрахувати за виразом

де N_п – потужність, яка витрачається на подрібнення продукту, кВт.

N_в – потужність, яка йде на створення циркуляції матеріалу в камері, кВт;

N_хх – потужність, яка витрачається на роботу холостого ходу дробарки, кВт. За дослідними даними N_в+N_хх = (0,15-0,2)N_п.

Потужність на подрібнення залежить від питомої роботи на подрібнення (А_п) та секундної продуктивності q. У свою чергу А_п залежить від ступеню подрібнення λ.

де С_пр – коефіцієнт пропорційності, С_пр= 1,17-1,23;

С_v, C_s – дослідні коефіцієнти пропорційності для приведених в табл. 3 матеріалів, кДж/кг.

Закінчивши розрахунки, обов’язково виконати аналіз отриманих результатів.

Зміст звіту

1. Зоотехнічні вимоги до подрібнення концкормів;

2. Технологічні схеми подрібнення на дробарках КДУ-2,0 і ДКМ-5, короткий опис їх будови та роботи, переваг та недоліків;

3. Короткий опис конструкції та роботи дробарок КДМ та ДБ-5, їх основні відміни від попередніх, їх недоліки та переваги;

4. Схема дробарки концентрованих кормів універсального подрібнювача для малих ферм;

5. Технічна характеристика вивчених машин;

6. Результати розрахунків згідно індивідуального завдання та їх аналіз.