- •Дніпропетровськ 2011
- •Лабораторна робота 1 механізація заготівлі та виймання силосу та сінажу
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список: [1- 3,5 -13,14 ]. Лабораторна робота 2 механізація подрібнення стеблових кормів
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список: [1 - 6,8,9,11,13,14]. Лабораторна робота 3 машини для подрібнення концентрованих кормів
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список: [1,3,5 - 9,13, 14 ]. Лабораторна робота 5 механізація роздавання кормів
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список: [1,2,6 - 9,11 - 13, 14 ]. Бібліографічний список
Контрольні питання
1. Зоотехнічні умови подрібнення грубих та соковитих стеблових кормів;
2. Призначення машин типу ФН, ІГК, ІРТ, ІКВ;
3. Будова, основні вузли та механізми подрібнювачів;
4. Принцип дії цих типів машин;
5. Способи регулювання ступені подрібнення в кожному з цих типів машин;
6. Правила експлуатації цих машин;
7. Особливості подрібнення грубих та соковитих стеблових кормів для малих ферм;
8. Конструкції та робота подрібнювачів для малих ферм. Можливості використання вивчених машин для цих умов;
9. Аналіз шляхів підвищення продуктивності вивчених подрібнювачів.
Бібліографічний список: [1 - 6,8,9,11,13,14]. Лабораторна робота 3 машини для подрібнення концентрованих кормів
Мета роботи: вивчити будову, принцип дії, регулювання, основні правила експлуатації і техніки безпеки дробарок концентрованих кормів та універсальних.
Матеріальне забезпечення: дробарки КДУ-2,0, ДКМ-5, універсальний подрібнювач для малих ферм, технічна документація, учбові плакати, набір слюсарних та вимірювальних приладів, навчальні відеофільми.
Спочатку знайомляться з характеристикою концентрованих кормів, зоотехнічними вимогами до їх подрібнення, встановлюють спосіб їх подрібнення та, виходячи з цих даних, розглядають його можливі варіанти.
Першими вивчають дробарки КДМ-2 і КДМ-3 за наступною схемою: призначення, будова машини, принцип дії конструктивні та технологічні регулювання, обслуговування.
Наступною підлягає вивченню універсальна дробарка КДУ-2,0. Студенти встановлюють її можливості в порівнянні з КДМ, а потім будову, роботу, регулювання, правила експлуатації та техніки безпеки і складають її технологічну схему.
Дробарку ДКМ-5 вивчають в порівнянні з КДУ-2 за такою ж схемою. Встановлюють відмінності конструкції цих машин і, виходячи з цього, проводять порівняльний аналіз технологічних можливостей. Базуючись на головному недоліку молоткових дробарок - висока енергоємність - студенти пропонують можливі шляхи його усунення. Потім вивчають конструкцію дробарки ДБ-5 (за схемою, вказаною для машин типу КДМ), звернувши увагу на конструктивне рішення питання зниження енергоємності.
Наступний етап - подрібнення концентрованих кормів в умовах малих ферм. Тому спочатку необхідно встановити відмінності підготовки концентрованих кормів, які можливі зміни в конструкціях вивчених дробарок в зв’язку з цим необхідно зробити, запропонувати конструктивні рішення дробарок для малих ферм, та познайомитися з існуючими рішеннями.
По завершенню описової частини роботи необхідно провести розрахунок основних конструктивних і силових параметрів дробарки КДУ-2,0 для наступних умов.
Постановка задачі. Дано: дробарка КДУ-2,0 (рис. 3), технічна продуктивність її Q = 2 т/год.; подрібнюваний продукт з щільністю ρ, кг/м3, напруга руйнування σр, МПа, ступінь подрібнення λ.
Визначити параметри робочого органу: діаметр D, м, і довжину барабану L, м; потрібну потужність двигуна Nпт, кВт.
Рис. 3. Універсальна дробарка кормів КДУ-2,0
Таблиця 3.
Варіанти індивідуального завдання
Параметри |
Варіанти |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
Вид корму |
Ячмінь |
Овес |
Жито |
Пшениця |
Горох |
||||||||||
ρ, кг/м3 |
1300 |
1300 |
1300 |
1350 |
1350 |
1350 |
1280 |
1280 |
1280 |
1360 |
1360 |
1360 |
1360 |
1360 |
1360 |
λ |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
σр, МПа |
7,0 |
8,0 |
10,0 |
7,5 |
9,0 |
7,6 |
8,1 |
10,3 |
7,8 |
8,9 |
7,6 |
8,1 |
10,3 |
7,8 |
8,9 |
Сv, кДж/кг |
8,5 |
8,5 |
8,5 |
2,34 |
2,34 |
2,34 |
8,4 |
8,4 |
8,4 |
4,6 |
4,6 |
4,6 |
10,7 |
10,7 |
10,7 |
Сs, кДж/кг |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
1,96 |
1,96 |
1,96 |
6,4 |
6,4 |
6,4 |
8,15 |
8,15 |
8,15 |
3,66 |
3,66 |
3,66 |
Рис. 4. Схема молоткового барабану
Діаметр барабану визначають за формулою
де А – коефіцієнт пропорційності параметрів D i L барабану. З дослідів для дробарки КДУ-2,0 коефіцієнт А = 0,7-0,9;
q – секундна продуктивність, кг/с.
Довжина барабану
де К – коефіцієнт раціонального співвідношення лінійних параметрів барабану. Для КДУ-2,0 К = 1,09-1,9.
Руйнівну швидкість молотків барабану визначають за виразом
де kд – коефіцієнт динамічності, який зв’язує швидкість руху молотків з міцністю матеріалу, який подрібнюють. Для приведених в табл. 3 матеріалів kд = 1,6-2,0.
А частота обертання барабану дорівнює
де vм – лінійна швидкість переміщення молотків, м/с.
Для гарантованого подрібнення матеріалу приймають
де βш – коефіцієнт, який враховує швидкість шару продукту, βш = 0,4 -0,5.
Потрібну потужність двигуна можна розрахувати за виразом
де Nп – потужність, яка витрачається на подрібнення продукту, кВт.
Nв – потужність, яка йде на створення циркуляції матеріалу в камері, кВт;
Nхх – потужність, яка витрачається на роботу холостого ходу дробарки, кВт. За дослідними даними Nв+Nхх = (0,15-0,2)Nп.
Потужність на подрібнення залежить від питомої роботи на подрібнення (Ап) та секундної продуктивності q. У свою чергу Ап залежить від ступеню подрібнення λ.
де Спр – коефіцієнт пропорційності, Спр= 1,17-1,23;
Сv, Cs – дослідні коефіцієнти пропорційності для приведених в табл. 3 матеріалів, кДж/кг.
Закінчивши розрахунки, обов’язково виконати аналіз отриманих результатів.
Зміст звіту
1. Зоотехнічні вимоги до подрібнення концкормів;
2. Технологічні схеми подрібнення на дробарках КДУ-2,0 і ДКМ-5, короткий опис їх будови та роботи, переваг та недоліків;
3. Короткий опис конструкції та роботи дробарок КДМ та ДБ-5, їх основні відміни від попередніх, їх недоліки та переваги;
4. Схема дробарки концентрованих кормів універсального подрібнювача для малих ферм;
5. Технічна характеристика вивчених машин;
6. Результати розрахунків згідно індивідуального завдання та їх аналіз.