1.3. Процедура вступу до вищого навчального закладу

У 12-му класі учень складає випускні екзамени (тести), результати яких на конкурсній основі розглядають приймальні комісії вищих навчальних закладів. Випускні екзамени (тести) є загальноамериканським стандартом для загальноосвітніх шкіл. Перевіряє випускні тести незалежна організація — Рада Коледжів, яка оцінює знання учнів у балах і за дорученням самих учнів направляє відповідні сертифікати з оцінками та рекомендаціями до того чи іншого вищого закладу освіти.

Кожний заклад самостійно встановлює правила вступу, перелік вступних іспитів, прохідний бал, враховує оцінки випускного шкільного атестату, рекомендації Ради Коледжів і адміністрації школи. Якщо все це задовольняє вимоги закладу, повідомляють абітурієнта. Далі він пише твір з обґрунтуванням вибору закладу та спеціальності, додає заяву з автобіографічними даними, проходить тестування або співбесіду. Деякі провідні вищі заклади освіти обов’язково вимагають рекомендації громадських, релігійних або інших організацій чи діячів.

Рішення приймальних комісій про зарахування надсилаються претендентам разом з інформацією щодо програм фінансової допомоги (індивідуальної для кожного студента в кожному закладі). Ця допомога призначається не тільки громадянам США, а й студентам-іноземцям. Програмою передбачаються безповоротні гранти, грошові позики під невисокі відсотки, спонсорські стипендії тощо. Оскільки вся вища освіта США платна, ставлення американських студентів до навчання досить поважне. (Повторення курсу зумовлює неминучі додаткові фінансові витрати).

Залежно від обраної програми навчання (американський термін «програма навчання» відповідає нашому поняттю «спеціальність») абітурієнти складають додаткові іспити або тести з математики, хімії, біології, англійської та іноземної мов тощо для дальшого розподілу по навчальних групах відповідного рівня, а також для формування індивідуальних розкладів і планів на навчальний рік.

1.4. Особливості навчання

У вищих закладах освіти США кожен студент має змогу самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси (дисципліни) за власним вибором у зручний для нього час. Якщо в наших вузах студенти здебільшого навчаються разом, то в американських вищих навчальних закладах все спрямовано на індивідуалізацію навчання. Там просто немає таких понять, як академічна група, академічний курс, фіксований термін навчання. Натомість студенти після відповідної кількості навчальних курсів (дисциплін) і за умови позитивних оцінок за результатами фінальних тестів отримують спеціальні градації [17].

Щоб студенти самостійно планували процес навчання, вищі заклади освіти щорічно видають спеціальні каталоги з переліком пропонованих абітурієнтам рівнів навчання (освіти), назвами спеціальностей (навчальних програм), дисциплін (курсів), їх кількості та коротким змістом, а також переліком дисциплін, які треба засвоїти для одержання диплома та освітнього ступеня (рівня освіти) з тієї чи іншої спеціальності.

Академічний рік складається з двох 15-тижневих семестрів, а також семитижневої літньої сесії. Студенти можуть вивчати шість курсів (предметів, дисциплін) протягом повних семестрів і до трьох курсів (предметів, дисциплін) протягом літньої сесії. Вивчаються загальноосвітні курси (предмети, дисципліни) для отримання загальної освіти незалежно від спеціальності, обов’язкові курси (предмети, дисципліни) стосовно обраної студентом спеціалізації (напряму) та курси (предмети, дисципліни) вільного вибору. Аудиторне навантаження студента з певного курсу (предмету, дисципліни) вимірюється за допомогою кредитної години або кредиту. Кількість кредитів (або кредитних годин), що зараховуються студентові за умов успішного засвоєння курсу і отримання позитивної оцінки за фінальний іспит (тест), дорівнює кількості аудиторних (або контактних) годин з цього курсу на тиждень. Один кредит дорівнює 15 годинам аудиторного (контактного) часу, а три кредити (як у нашому прикладі) — 45 годинам.

Для здобуття ступеня бакалавра студентові слід отримати пересічно 124 кредити. Ступінь магістра студенти, які вже мають ступінь бакалавра, одержують за один — два роки навчання в обсязі 30 кредитів.

Кожна з дисциплін, що вивчається, має кілька рівнів складності, що залежать від результату вступних іспитів. Студентові з невисокими результатами на вступних іспитах можуть запропонувати нескладний курс. Для успішного завершення навчання й отримання ступеня бакалавра йому доведеться засвоїти й складніші курси з переліку необхідних для обраної спеціальності. Від наполегливості студента і швидкості засвоєння цих курсів (предметів, дисциплін) залежить термін його навчання у закладі (а отже, і матеріальні витрати).

Американська система вищої освіти дає змогу студентові змінювати свій вибір майбутньої спеціальності. З перших днів навчання академічний куратор допомагає студентові складати індивідуальний розклад на кожний семестр. За досконалого планування та успішної його реалізації студент може отримати ступінь бакалавра за чотири роки.

Разом з академічним куратором студент остаточно вирішує, яку спеціальність обрати, як доцільно розподілити свої зусилля, які предмети (курси, дисципліни) і в якій послідовності опановувати. Якщо студент не визначився зі спеціальністю, то впродовж першого року він може вивчати загальноосвітні курси (предмети, дисципліни), а також навчальні спеціальні курси тих спеціальностей, які йому здаються найцікавішими.