Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти.

1. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти:

а) введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи якості освіти;

б) розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти;

в) як „а”, так і „б”.

2. Двоциклова система навчання передбачає підготовку:

а) бакалаврів і спеціалістів;

б) спеціалістів і магістрів;

в) бакалаврів і магістрів.

3. Тривалість навчання на першому етапі:

а) не менше трьох років;

б) не менше чотирьох років;

в) не менше п’яти років.

4. Тривалість навчання на другому етапі:

а) не більше одного року;

б) один-два роки;

в) не менше двох років.

5. Після закінчення навчання випускникам видають:

а) диплом європейського зразка;

б) спеціальний додаток до національного диплома;

в) національний диплом спеціального зразка.

6. Що засвідчує диплом з додатком або без нього?

а) право на продовження освіти;

б) право на виконання певної роботи;

в) як „а”, так і „б”.

7. Для отримання певної роботи/заняття потрібно:

а) лише надати роботодавцю диплом;

б) пред’явити направлення університету на роботу;

в) довести у перевірках чи тестах свою професійну компетентність.

8. Хто є гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі?

а) Європейський союз;

б) держава;

в) вищий навчальний заклад.

9. Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?

а) так; б) ні; в) частково.

10. Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:

а) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог;

б) прийняти стандарти ECTS;

в) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS.

Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення — ects.

1. ECTS є складовою частиною:

а) кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

б) програми SOCRATES;

в) програми TEMPUS.

2. Ключові елементи ECTS:

а) перелік оцінок отриманих у різних ВНЗ;

б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;

в) інформація стосовно навчальних програм, взаємної угоди і використання кредитів.

3. Основні документи ECTS:

а) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;

б) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;

в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.

4. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

а) кредит ECTS, інформаційний пакет, навчальний контракт;

б) навчальний план, перелік оцінок з предметів;

в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

5. Кредит ECTS — це:

а) абсолютне мірило навчального навантаження студента на один навчальний рік;

б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;

в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.

6. У ECTS навчальне навантаження студента на один навчальний рік складає:

а) 30 кредитів;

б) 60 кредитів;

в) 90 кредитів.

7. Кредити ECTS мають відображати години, які відведено на:

а) аудиторні заняття;

б) аудиторні заняття та самостійну роботу;

в) усі види навчальної діяльності студента.

8. Кредит ECTS складає:

а) 10-20 годин;

б) 25-30 годин;

в) 40-60 годин.

9. Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?

а) „семестр за семестром”;

б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років;

в) як „а”, так і „б”.

10. Призначення інформаційних пакетів:

а) сприяти прозорості навчальної програми і орієнтувати студентів на вибір відповідних дисциплін;

б) планувати навчання студентів в інших ВНЗ і забезпечувати їх практичною інформацією;

в) як „а”, так і „б”.