2 Управління витратами, як процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями і носіями за постійного контролю їх рівня та стимулювання зниження

Управління витратами на підприємстві передбачає їхню диференціації за місцями і центрами відповідальності.

Місце витрат – це місце їхнього формування (робоче місце, група робочих місць, участок, цех.

Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, відповідальним за їх рівень.

На практиці вважають, що центр відповідальності збігається з місцем витрат, хоча це не обов’язково.

Формування місць витрат і центрів відповідальності

3 Формування планових і фактичних витрат

Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: Сировини, Основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів.

Установлені норми витрат – це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства.

У процесі планування встановлюється граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції.

Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.

Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з’ясовувати причини відхилень фактичних витрат, і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

4. Особливості обчислення планових і фактичних витрат, їх роль в управлінні підприємством та обґрунтуванні господарських рішень

Ефективність роботи підрозділів підприємства оцінюється за показником прибутку або витрат.

Як уже визначалося показник прибутків характеризує показник діяльності тих підрозділів, які виготовляють і постачають продукцію на ринок.

З точки зору оцінки діяльності підрозділу обчислення планових і фактичних витрат можуть виражатися як абсолютними, так і відносними показниками.

Відносні показники витрат – це витрати на одиницю продукції (калькуляційну одиницю) або на одиницю виміру обсягу продукції (одну гривню, одну нормо годину).

Перший показник у вигляді собівартості одиниці продукції об’єктивно показує динаміку витрат, співвідношення їх планової і фактичних величин. На нього не впливають структурні зрушення у номенклатурі продукції. Основний його недолік – обмеженість одно продуктовим виробництвом.

Показник витрат на одиницю виміру обсягу продукції просто обчислюється на всіх рівнях управління, але він має дещо штучну побудову, дуже реагує на зміну структури продукції, тому застосовується рідко. Перевага відносних показників витрат полягає в тому, що їх фактичні і планові величини порівнюються безпосередньо, без будь-яких корегувань.

Абсолютний показник витрат у формі кошторису є універсальним і найбільш поширеним для оцінки роботи підрозділів. Він дає змогу порівняти фактичні витрати з плановими, виявити відхилення за окремими видами витрат і в подальшому з’ясувати їх причини. Основна проблема, яка при цьому виникає полягає в необхідності перераховувати планові витрати на фактичний обсяг виробництва для забезпечення порівнянності фактичної і планової сум витрат. Такі перерахунки планових витрат не потрібні лише в тих випадках, коли фактичний обсяг виробництва продукції точно збігається з плановим для оперативного визначення планових витрат на фактичний обсяг виробництва треба знати їх функціональну залежність від обсягу продукції (зайнятості). Функція витрат, у якій змінною є обсяг продукції, будується на основі їх поділу на змінні та постійні витрати.

Для обчислення планових витрат за кошторисом на фактичний обсяг виробництва, треба модифікувати з урахуванням того ,що в кошторисі змінні витрати подані на весь плановий обсяг виробництва в абсолютній сумі. Для їх перерахунку на фактичний обсяг продукції треба планові змінні витрати помножити на індекс виконання плану з обсягу виробництва.

Порівняння фактичних витрат з плановими, обчисленими на фактичний обсяг продукції, показує результат діяльності підрозділу підприємства.