3. Монети міст — колоній Північного Причорномор'я

У середині VIII — VII ст. до н. е. на узбережжі Чорного моря в пошуках вільних земель, ринку збуту товарів, вигідних партнерів для ведення торгівлі, шукаючи надійного притулку після поразок у політичній боротьбі в Елладі, прибувають греки — колоністи. Одним з перших грецьких поселень, що виникає на березі Бузького лиману, яке пізніше перетворилось на багате місто–державу, виникає Ольвія (у перекладі з грецької мови — «щаслива»). У VI—V ст. до н. е. розбудовуються такі грецькі міста-держави, як Херсонес,Пантікапей, Тіра, Феодосія, Танаіс.

Основу господарства тут становило ремесло і торгівля. Саме торгівля, що досить швидко й успішно розвивалась у цих містах, сприяла водночас і розвитку товарно-грошових відносин цих територій.

Примітивні форми грошей у грецьких містах-колоніях на рубежі VIII —VII ст. до н. е. поступаються монеті, яка полегшувала купівлю.

Одним із важливих пам'яток архаїчного і матеріального духовного побуту колоністів є оригінальні грошові знаки у вигляді наконечників стріл. «Стріли» були поширені в багатьох античних поселеннях, що свідчить про початкову спільність культурних традицій та економічних інтересів грецького поселення.

Першими монетами, карбованими тут у VI ст. до н. е., є монети з електру.

Згідно з дослідженнями Л. Я. Казаманової, у грошовому обігу міст Північного Причорномор'я склались дві стійкі тенденції. Одна з них — традиція використання найдешевшого металу — міді. Друга тенденція відображена в концепції приватного випуску грошей, яка прослідковується вже з моменту появи «стріл». Так визначився подвійний характер емісії в цих містах: державний і приватний. Для прикладу, в Ольвії довгий час випускали монети без додаткових імен чи знаків. Це монети полісних або приватних випусків. У Тірі карбування монет було зосереджене майже виключно в руках держави. На противагу їй, Ольвія постійно використовувала приватних осіб для міського карбування (правове становище й організація приватних випусків є ще не повністю вивчені), які для цього об'єднувались у гільдії з кількох осіб.

В Ольвії монетне виготовлення почалось ще у VI — IV ст. до н. е.

Перші монети мали назву «аси» із зображенням на аверсі голови богині Афіни чи Деметри, а на реверсі — орла, що несе в кігтях дельфіна. Цікаво, що ці монети за своїм виглядом нагадували дельфіна.

У наступні століття, а саме у III — середині І ст. до н. е. в Ольвії карбували мідні монети із зображенням голови бога Геракла, богині Деметри.

З II ст. до н. е. Ольвія перебуває у складі Скіфської держави.

Тому на території Ольвії йде випуск царської мідної монети, а з І ст. до н. е. в Ольвії виходить так звана міська монета.

Одночасно з появою монет в Ольвії розпочато монетне виготовлення в місті Пантікапей (друга половина VI ст. до н. е.). У той період виготовляють монети зі срібла із зображенням на аверсі лева, на реверсі — квадрата, на якому пізніше з'явився напис: «РА», «РАN· (у значенні «Пантікапей»).

У IV ст. до н. е. у Пантікапеї відбувається випуск золотих монет — статерів.

На початку III ст. до н. е. успішний розвиток грошового господарства Пантікапея змінюється грошовою кризою (зникають золота й срібна монети, в обігу перебуває лише мідна).

У Херсонесі в періоди кризи жреці богині Діви мали право періодично виконувати функції монетних магістратів.

Храми, що володіли значними багатствами, могли виступати як повноправні емітенти в ті моменти, коли місто відчувало брак грошових коштів.

У 30-х роках IV ст. нашої ери монетне виготовлення античних міст — колоній у зв'язку зі знеціненням монет і переходом до натурального господарства взагалі припиняється.

Монетна справа античних міст Північного Причорномор'я — одна з найбільш цікавих і яскравих сторінок у нумізматичній історії античної епохи.