4. Оніщенко ю.

Рух капіталу, валютний курс та зовнішня торгівля.

Аналізуючи особливості розвитку зовнішніх ринкових відносин незалежної України слід зауважити, що і ця сфера не обійшлася без тотальної тінізації національних інтересів. «Країна олігархів прогресує!» - Говорив один з великих заголовків статті про Україну, надрукованій в «Нью-Йорк таймс» в кінці 2003 року. Дійсно, імовірна чи глобалізація міжнародної економіки при наявності міцного олігархічного клану? Розглянемо зовнішні міжнародні відносини Україна як один великий приватний бізнес. Що потрібно для успішного і конкурентоспроможного діловодства? Рух капіталу, валютний курс і зовнішня торгівля.

Так як в передбачуваний «бізнес» включений іноземний елемент, а саме міжнародний обмін товарами і послугами, він сміливо може називатися національною монополією із зарубіжними активами, тобто транснаціональною корпорацією. Метою розповсюдження виробничої діяльності ТНК за кордон є, перш за все, можливість одержання більш високої, ніж у себе «вдома», прибули за рахунок широкого доступу до природних і трудових ресурсів, ринків інших країн, економії на транспортних витратах.

В даний час ТНК можуть встановлювати контроль над зарубіжними підприємствами і без участі власного капіталу - шляхом різних угод, що охоплюють сферу промислового співробітництва, передачі технології, науково-дослідних розробок, управлінських, інформаційних послуг. Останнє більше стосується країнам, що розвиваються, оскільки інвестування капіталу в економіку багатьох з них пов'язано з ризиком загальної політичної та економічної нестабільності.

Міжнародний рух капіталу, його активна міграція між країнами є найважливішою складовою частиною і формою сучасних міжнародних економічних відносин.

Вивезення капіталу підірвав монополію вивозу товарів в епоху поглибленого розвитку світового господарства. Доповнюючи вивезення товарів, він стає визначальним у системі міжнародних економічних відносин.

Рух капіталу істотно відрізняється від руху товарів. Зовнішня торгівля, як правило, зводиться до обміну товарами як споживчими вартостями. Вивезення капіталу (зарубіжне інвестування) являє собою процес вилучення частини капіталу з національного обороту в даній країні і переміщення його в товарній або грошовій формі у виробничий процес та обіг іншої країни. Спочатку вивіз капіталу був властивий для невеликого числа промислово розвинених країн, що здійснюють експорт капіталу на периферію світового господарства. Розвиток світового господарства істотно розсунуло рамки цього процесу: вивіз капіталу стає функцією будь динамічно розвивається. Капітал вивозять і провідні розвинені країни, і середньорозвинених, і що розвиваються, особливо нові індустріальні країни.

Слід зазначити, що вітчизняна ринкова система з роками проявила себе в нашій моралі, розвитку торгівлі та інфраструктури. Озирнімося навколо: зростає приватний бізнес, з'явилися супермаркети, Євромаркет і торгові центри. Вітрини ломляться від великої кількості імпортних та вітчизняних товарів, а все завдяки руху капіталу.

Безсумнівно, вітчизняний товаровиробник за частиною продовольства вже сильно потіснив Європу: люди в основному вважають за краще купувати українські ковбаси, масло, крупи, консерви, спеції, горілку, а з імпорту беруть ліцензовані чіпси, екзотичні фрукти та спиртні напої.

Важливо відзначити той факт, що процес інтенсифікації вивезення капіталу в даний час сприяє: розвитку світового ринку та участю в ньому все більшого числа країн, у тому числі й Україна, подальшої концентрації і централізації капіталу в національних економіках, накопиченню капіталу на національних ринках позичкового капіталу промислово слаборозвинених країн, зацікавленості окремих країн в припливі іноземних капіталів внаслідок нестачі внутрішніх фінансових ресурсів, що в свою чергу покращує внутрішню економіку України та інших країн, що розвиваються.

Валютний курс - найпопулярніша з обговорюваних тем після свинячого грипу. Український валютний ринок дуже складно піддається прогнозуванню. Навіть найдосвідченіші аналітики зараз не беруться давати однозначні прогнози на термін більше місяця. "Давати прогнози по курсу при такому дефіциті бюджету і збільшується зовнішній борг - невдячна справа. Тим більше що над нами зараз" висить сокира "включення друкарського верстата", - говорить екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Традиційно вважається, що основний вплив на курс чинить співвідношення експорту та імпорту. Якщо імпорт перевищує експорт, то вартість національної валюти в досить близькій перспективі буде падати.

Важливий фактор - потік іноземної валюти в країну у вигляді інвестицій. Чим більше їх приходить з-за кордону, тим сильніше національна валюта. І навпаки. При значному відтоку інвестиційних коштів національна грошова одиниця починає втрачати в ціні. Що, до речі, ми спостерігали на початку кризи, коли іноземні інвестори спішно виводили свої капітали за кордон.

Але поступово інтерес до України відновлюється. Правда остається феномен: інформацію про отримання зовнішніх кредитів відразу ж поширюють всі ЗМІ. А ось дані про те, як і кому Україні їх погашає, чомусь дуже мало кого цікавлять. Хоча ці виплати теж дуже сильно позначаються на курсі. Подивитись графік погашення зовнішніх боргів можна на сайті Мінфіну. На найближчі роки розкладка така: в 2010 році - 15,2 млрд грн, в 2011-м - 17,4 млрд грн, в 2012-м - 17,9 млрд грн, в 2013-м - 15,9 млрд грн, в 2014-м - 2,4 млрд грн. Тобто сама значне навантаження припаде на 2012 рік - за умови, що в найближчі пару років Україна не стане брати короткі і великі кредити.

Але, що ж реально впливає на курс гривні? Один з найвагоміших чинників, які впливають на український валютний ринок, - психологічний. На Заході політики своїми заявами можуть навіть "заговорити курс", тобто спрогнозувати поліпшення ситуації і, таким чином, спровокувати її фактичне поліпшення - завдяки зміні намірів суб'єктів ринку. В Україну політикам найкраще вдається продавати погані новини і прогнози, що викликає тільки додаткову хвилю паніки. Брехня політиків і вищих чиновників - норма, тому чим більше можновладці намагаються переконати нас, що "гривня ось-ось стабілізується" і "скоро курс буде 6,5", тим активніше ми скуповуємо валюту і тим швидше вона росте в ціні. Проблема, звичайно ж, в дефіциті довіри.

"З початку кризи в більшій мірі на курс гривні впливав попит на готівкову валюту з боку населення", - відзначає аналітик "Ерсте Банку" Мар'ян Заблоцький. Сума загальної накопиченої готівкової іноземної валюти поза банками перевищує негативний торговий баланс і суму чистих зовнішніх погашень разом узятих. З початку року по серпень платіжний баланс України склав $ 10,8 млрд, з яких $ 5,7 млрд ввезли готівкою в іноземній валюті. "Тому для стабілізації курсу гривні важливими чинниками є настрій населення і його впевненість у національній валюті", - говорить г-н Заблоцький.

Зовнішньоторговельна політика являє собою систему заходів, націлених на захист внутрішнього ринку або на стимулювання зростання обсягу зовнішньої торгівлі, зміна її структури та напрямів товарних потоків.

За підсумками 9 місяців 2011 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами склало 9,5 млрд доларів.

Цим ми переплачуємо Найбільший дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у нас з Росією. За підсумками 9 місяців 2011 року майже 7 млрд доларів. Це майже в 2 рази більше, ніж було до кризи (9 місяців 2008 року).

Друге місце по дефіциту зовнішньої торгівлі з нами займає Німеччина з показником 3,4 млрд. дол До кризи цей показник був 4,1 млрд доларів. Вважається, що дефіцит з Німеччиною у нас формують автомобілі, які так люблять купувати наші громадяни.

Третє місце в цьому рейтингу займає Китай з показником 3 млрд доларів. А ось до кризи цей показник був 3,8 млрд доларів. Те, що ми маємо дефіцитну торгівлю з Китаєм, немає нічого дивно, швидше було дивно, якби ми мали профіцит.

А на цих ми заробляємо Найбільший профіцит зовнішньої торгівлі України має з Туреччиною майже 1,8 млдр доларів. До кризи профіцит був 2,8 млрд доларів. А ми думали, що Туреччина це тільки курорти. Ось з ким треба нам дружити і з ким створювати зону вільної торгівлі, митний союз і різні там об'єднання. А може пригадати минуле і створити Велику Сарманію ...

Друге місце за рівнем профіциту зовнішньої торгівлі з нами займає Італія з показником в 1 млрд доларів. До кризи цей показник був всього 0,4 млрд доларів. А тепер ми, як ніколи, повинні переживати за Італію та її боротьбу з кризою. Дуже невдало для нас всі ці італійські події.

Третє місце в рейтингу профіцитів Україна займає Індія з показником 0912000000 доларів. До кризи цей показник був всього 0273000000 доларів. Продукти харчування, ось головний експорт Україною в Індію. А так, як населення Індії майже мільярд людей, то, є кому, поїсти.

А є країни, де у нас сальдо зовнішньої торгівлі близькою до «нуля»? Є, але це скоріше екзотика. Це Мадагскарі з профоітом в 86 тис. доларів, Сейшельські острови з профітом 92 тис. доларів, Сан-Марино з профіцитом 117 тис. доларів. Більш менш у нас збалансована торгівля з Польщею та Угорщиною, хоча й тут дефіцит.

По регіонах все традиційно Дефіцит зовнішньої торгівлі, за підсумками 9 місяців 2011 року, з країнами СНД 8 млрд доларів. Торгівля з Європою принесла Україні дефіцит в 5 млрд доларів. Зовнішня торгівля із країнами Америки, теж дефіцит у розмірі майже 1 млрд доларів. Австралія та Океанія торгує в Україні з дефіцитом в розмірі 119 млн доларів. Зовнішня торгівля України з Азією забезпечила профіцит у розмірі 3,2 млрд доларів, а Африка 1,3 млрд доларів.

Висновок один: Україна, та й миру потрібна сильна рука, яка під виглядом організації припинила дестабілізацію міжнародних відносин і розвинула успішну матеріально-ресурсну базу забезпечення країн членів. Поки світове свідомість спить макроекономічні індикатори стану вітчизняної та зарубіжної економіки не просто наблизилися до червоної межі, вони переступили її. Здається, ще трохи - і економіка опиниться в нокдауні.