Характеристики і формули розрахунку показників стану основних засобів

Показники:

Ф_к — балансова вартість основних засобів;

В_п — вартість виробленої продукції;

Ф₃ — залишкова вартість основних засобів;

М — вартість майна підприємства;

3₀ — сума зносу основних засобів;

Ч — середньооблікова чисельність працівників;

Ф₎ — вартість уведених основних засобів;

Ф_в — вартість виведених основних засобів;

К₃ — коефіцієнт зносу основних засобів;

П₃ — загальний прибуток підприємства.

3. Знос і амортизація основних засобів

Знос об'єкта — це сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів —

• фізичний і

• моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріаль­ний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від ба­гатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього бережливого ставлення до основних засобів; інтенсив­ності та умов використання основних засобів.

Розрізняють пов­ний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних за­собів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ре­монту основних засобів.

Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок ство­рення нових, більш прогресивних і економічно ефективних ма­шин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною замі­ну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів при­зводить до того, що собівартість зростає, а якість знижується як порівняти з продукцією, виготовленою на досконаліших маши­нах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Вираху­ванням з первісної (відновлюваної) вартості основних засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних засобів.

З_в = [В(100-1)]: 100,

де З_в — залишкова вартість основних засобів;

В — відновлювальна (первісна) вартість основних засобів;

І — рівень зносу основних засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Вартість, яка амортизується, — це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

• на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостій­не виготовлення основних засобів для власних виробничих по­треб (включно з витратами на виплату заробітної плати праців­ никам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);

• на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модерніза­ції та інших способів поліпшення основних засобів.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаю­ться множенням норм амортизації на балансову вартість груп ос­новних засобів на початок звітного періоду.

А = БаН / 100%

де А — сума амортизаційних відрахувань, грн;

Б_а — балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н — норма амортизаційних відрахувань до балансової вартос­ті кожної з груп основних засобів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах: