- •Реферат
- •Аналіз наукової інформації і стан проблеми
- •1.1 Технологічні режими роботи, склад і конструктивні особливості механічного встаткування широкоштабових станів гарячої прокатки
- •1.2 Основні тенденції розвитку широкоштабових станів гарячої прокатки
- •Опис технологічного процесу
- •2. Вплив температурного режиму
- •2.1 Температурно-швидкісні режими деформації на сучасних широкоштабових станах гарячої прокатки
- •2.2 Технологічні режими і параметри прокатки з прискоренням на широкоштабових станах гарячої прокатки.
- •2.3 Математична модель планування експеременту
- •Швидкість прокатки в подальшій кліті
- •Швидкість прокатки в подальшій кліті
- •2.4 Приклад розрахунку швидкісного режиму в чистовій безперервній групі клітей широкоштабового стану
- •3. Експериментальне дослідження технологічних параметрів прокатки із прискоренням в чистовій групі бшс 1680
- •3.1 Методика дослідження
- •3.2 Деформаційні параметри
- •3.3 Кінематичні параметри
- •Режим 2 - прокатка із прискоренням: чисельник - початкова (до збільшення) швидкість прокатки; знаменник - максимальна швидкість прокатки.
- •Технологія й режими термічної обробки
- •4.2 Режими термічної обробки сплавів
- •4.3 Результати дослідження і їх аналіз
- •5. Практична цінність отриманих результатів
- •6. Потенційна економічна ефективність результатів виконаного дослідження
- •6.1 Початкові дані
- •Розрахунок ефективності
- •7. Охорона праці
- •7.1 Екологічні аспекти досліджуваної проблеми
- •7.2 Охорона праці при проведенні дослідження
- •7.3 Охорона праці в обчислювальному центрі
Режим 2 - прокатка із прискоренням: чисельник - початкова (до збільшення) швидкість прокатки; знаменник - максимальна швидкість прокатки.
Таблиця 3.2 - Кінематичні параметри прокатки штаб дослідних плавок в чистових клітях на БШС 1680
Номер плавки |
Розміри перетину штаби, мм |
Прокатка із постійною швидкістю |
Прокатка з прискоренням |
|||||
Швидкість прокатки, м/с |
Машинний час, с |
Початкова швидкість прокатки, м/с |
Максимальна швидкість прокатки, м/с |
Час розгону, с |
Машинний час, с |
Прискорення, м/с2 |
||
0142452 0214784 0624437 |
3,7 1250 3,5 1200 3,0 1250 |
6,70 7,23 8,56 |
53,2-57,0 57,7-60,2 54,0-55,6 |
6,70 7,23 7,08 |
7,72-8,97 8,14-8,25 8,28-8,51 |
36,9-40,1 24,5-26,9 30,0-36,8 |
49,0-51,7 53,8-56,3 54,0-55,2 |
0,027-0,056 0,037-0,038 0,039-0,040 |
4. МАТЕРІАЛОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ АНАЛІЗ
Технологія й режими термічної обробки
Термічна обробка металів і сплавів являє собою сукупність технологічних операцій, пов'язаних з нагріванням, витримкою й охолодженням і, у деяких випадках, зі зміною хімічного складу поверхневого шару.
Термічна обробка може бути проміжної й остаточної. Головним завданням проміжної термічної обробки є зниження твердості стали для її кращої оброблюваності різальним інструментом або обробкою металів тиском.
Таблиця 4.1- Хімічний склад стали
-
Марка стали
Алюміній Al
Миш'як As
Кремній Si
Марганець Mn
Мідь Cu
Нікель Ni
Сірка S
Вуглець C
Фосфор P
Хром Cr
Сталь 08кп
Не більше 0,08
не більше 0,03
0,25-0,50
Не більше 0,25
не більше 0,25
Не більше 0,04
0,05-0,11
Не більше 0,035
не більше 0,10
Сталь 08пс
Не більше 0,08
0,05-0,17
0,35-0,65
Не більше 0,25
Не більше 0,25
Не більше 0,04
0,05-0,11
Не більше 0,035
Не більше 0,10
Сталь 3пс
Не більше 0,08
0,05-0,17
0,40-0,65
Не більше 0,30
Не більше 0,30
Не більше 0,05
0,14-0,22
Не більше 0,04
Не більше 0,30
Сталь 3кп
Не більше 0,08
Не більше 0,07
0,30-0,60
Не більше 0,30
Не більше 0,30
Не більше 0,05
0,14-0,22
Не більше 0,04
Не більше 0,30
Сталь 10пс
Не більше 0,08
Не більше 0,03
0,5
Не більше 0,25
0,3
Не більше 0,04
0,08-0,12
Не більше 0,035
Не більше 0,8
Остаточна термічна обробка деталей має на меті додати сталі такі властивості, які потрібні в умовах експлуатації деталей. За допомогою термічної обробки можна змінити міцність, жароміцність, пластичність, в'язкість, технологічні властивості (ковкість, штампуємість, зварюваність, оброблюваність різанням
Першим етапом термічної обробки є нагрівання. Вибір температури нагрівання стали тісно пов'язаний з діаграмою стану "залізо - вуглець" . Нагрівання може вироблятися в печах з газовою атмосферою (електричних, газових, мазутних), у різних середовищах (розплавлених металах і солях), а також струмами високої частоти.
Чим складніше форма виробу й більше його розміри, тим більше в сталі змісту вуглецю й легуючих елементів (менше теплопровідність стали), тим повільніше необхідно нагрівати сталь. Якщо виріб помістити в середовище, нагріту до високих температур, то в початковий момент розподіл температури по перетині деталі буде нерівномірним (на поверхні виробу температура вище, ніж у серцевині). Це викликає неоднакове розширення різних шарів виробу, що може привести до деформації виробу й до появи тріщин.
Другим етапом термічної обробки є витримка, що повинна забезпечити повний прогрів виробу по перетині для завершення фазових перетворень, а також повну гомогенізацію аустеніту. Час витримки при даній температурі залежить від форми й розмірів виробу й від сполуки стали. Чим вище температура нагрівання, тим менше потрібен час витримки.
Третім етапом термічної обробки є охолодження. Швидкість і спосіб охолодження головним чином визначають властивості сталі після термічної обробки.
Основними видами термічної обробки, що по-різному змінюють структуру й властивості стали, є відпал, нормалізація, загартування й відпустка. Залежно від вимог, пропонованим до напівфабрикатів (виливкам, куванням, прокату й т.д.) і до готових виробів призначаються ті або інші види термічної обробки.
Після виливка сляба на МНЛЗ сляб нагрівається до температури прокатки в прохідній печі з роликовим подом, торцевим завантаженням і вивантаженням. Сляби з різних марок сталей нагріваються до різних температур. Так для сталей марки 08 температура нагрівання залежно від товщини готового прокату становить від 1070 до 1140 °С.
Нагрівання металу виробляється таким чином, щоб забезпечити повне згоряння газу й виключити оплавлення слябів. З метою попередження перегріву й оплавлення слябів у випадку зупинки стану температура в прохідній печі знижується, а при необхідності заготівля по рольгангу видається з печі й розрізається на мірні довжини (недокати).
