Практичні завдання
Завдання 1. Визначте загальні витрати енергії працівника протягом робочої зміни за умови, що сумарний кисневий запит на виконання роботи становить 700 л, робоча поза незручна і збільшує витрати енергії на 27 %, а температура повітря, створюючи помірне зігрівання організму, зменшує обмін на 4 % (калорійний еквівалент становить 5 ккал).
Завдання 2. Визначте динаміку частоти пульсу в стані спокою та після фізичного навантаження, а також індекс працездатності і зробіть висновки щодо функціонального стану серцево-судинної системи.
Робота виконується студентом самостійно.
Пальпаторним способом на променевій артерії в області зап'ястя руки в позі сидячи підрахуйте частоту пульсу протягом 5 хвилин за 10-секундні відрізки від початку кожної хвилини. Після цього в темпі 30 піднімань на висоту 0,4 м (дівчата 0,3 м) і опускань з неї за 1 хв виконуйте цю роботу протягом 5 хв або до повного стомлення і зробіть аналогічні підрахунки частоти пульсу.
Результати занесіть до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1.
За отриманими результатами нарисуйте графік відновлення пульсу, відклавши по осі абсцис час, а по осі ординат — частоту пульсу, і зробіть відповідні висновки щодо функціонального стану серцево-судинної системи.
Завдання 3. На основі даних таблиці 4.2. визначте для одного з робітників:
а) ударний і хвилинний об'єм крові;
б) коефіцієнт підвищення систолічного тиску;
в) коефіцієнт підвищення частоти пульсу;
г) коефіцієнт витривалості;
д) коефіцієнт якості реакції;
є) коефіцієнт співвідношення пульс — дихання.
Проаналізуйте ці показники в динаміці робочого дня та після роботи порівняно з доробочим періодом.
Таблиця 4.2.
Динаміка фізіологічних показників працівника протягом дня
Для математичних розрахунків слід застосовувати формули:
Ударний систолічний об’єм крові, мл. (формула Старра):
Vc=90,97+0, 54Pn – 0,57Pg – 0,61M, (1)
де Pn – пульсовий тиск, мм рт.ст.
Pg – діастолічний (мінімальний) тиск, мм рт.ст.
M – вік, повних років.
Хвилинний об’єм крові: Vхв. = Vc*n, (2)
де n – частота пульсу.
Для об’єктивнішої оцінки змін хвилинного об’єму крові працівника під час роботи вираховують так званий належний хвилинний об’єм крові, л.:
Vхв.н = 2,2(к√mh) (3)
де m – маса тіла, кг;
h – зріст, см;
к – коефіцієнт (0,162 для жінок, 0,167 для чоловіків)
Коефіцієнт підвищення систолічного (максимального) тиску:
К1 = (Рс.роб. – Рс.сп.)/Рс.сп., (4)
де Рс.роб. – систолічний тиск при роботі, мм рт.ст.;
Рс.сп – систолічний тиск у стані спокою, мм.рт.ст.
Коефіцієнт підвищення частоти пульсу:
К2 = (nроб. – nсп.)/nсп., (5)
Де nроб. – частота пульсу під час роботи;
Nсп. – частота пульсу у стані спокою.
Якщо К1>К2, то регуляція серцево-судинної системи відбувається нормально, якщо навпаки – то має місце серцева недостатність.
Про рівень тренованості серцево-судинної системи свідчить Коефіцієнт витривалості:
Кв = n/Рn, (6)
Де n – частота пульсу,
Рn – пульсовий тиск, мм.рт.ст.
Другий показник, який конкретніше характеризує відновлення кровянорго тиску і частоту пульсу після виконання роботи – показник якості реакції:
Кр = (Рn2 - Рn1)/( n2 - n1), (7)
Де Рn2 і Рn1 – пульсовий тиск до і після роботи;
n2 і n1 – частота пульсу до і після роботи.
В нормі Кр менше одиниці. Збільшення цього показника свідчить про несприятливу реакцію серцево-судинної системи людини на навантаження.
Існує певний зв'язок між серцево-судинною і дихальною системою. Він виражається коефіцієнтом співвідношення пульс – дихання
Кспд = nп/ nд, (8)
Де nп – частота пульсу, ударів/хв..
Nд – частота дихань/хв.
В стані спокою Кспд становить 4-5, при роботі він збільшується. Чим більше Кспд наближається до вихідних значень, тим більш злагоджено працюють системи кровообігу і дихання. Різке збільшення Кспд свідчить про перенапруження серцево-судинної системи, зниження – про процеси декомпенсації в дихальній системі.