11.6. Фінансова діяльність підприємців — фізичних осіб

Підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи мають право

займатися громадяни України та громадяни інших держав, не обмежені зако-

ном у правоздатності та дієздатності. Громадянина визнають суб'єктом госпо-

дарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови дер-

жавної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Відповідно до законодавства окремі види господарської діяльності в Україні

підлягають ліцензуванню. Підприємець, який здійснює господарську діяль-

ність, що підлягає обмеженню з боку держави, має отримати відповідну ліцен-

зію і дотримуватися ліцензійних умов.

Патентуванню підлягають такі види підприємницької діяльності:

1) торговельна діяльність за готівкові кошти, а також із використанням ін-

ших форм розрахунків та кредитних карток на території України (роздрібна й

оптова торговельна діяльність у торговельно-виробничій сфері);

2) діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції

з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кре-

дитними картками);

3) діяльність із надання послуг у сфері грального бізнесу;

4) діяльність із надання побутових послуг (діяльність, пов'язана з наданням

платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кош-

ти, а також з використанням інших форм розрахунків, у тому числі кредитних

карток).

З метою стимулювання активізації підприємницької діяльності, сприян-

ня створенню нових робочих місць, а також підвищення конкуренції між

виробниками товарів і послуг в Україні використовують спрощену систему

оподаткування приватних підприємців. Нині є три системи оподаткування

приватних підприємців: традиційна система оподаткування, оподаткування

фіксованим податком, спрощена система оподаткування (єдиний податок).

336

фінанси суб'єктів господарювання

Традиційна система оподаткування. За цієї системи з доходів підприємств

обчислюють і сплачують податок з доходів фізичних осіб.

Приватні підприємці сплачують прибутковий податок протягом року, пере-

раховуючи до бюджету авансові внески у розмірі 25 % річної суми прибутково-

го податку у встановлені строки. Для оподаткування визначають сукупний чис-

тий дохід, з якого сплачують податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15%.

1-й спосіб розрахунку податку з доходів фізичних осіб:

Сукупний чистий дохід • ставка оподаткування.

Сукупний чистий дохід == Валові доходи (виручка в натуральному і грошо-

вому вираженнях) - Валові витрати.

До валових витрат належать прямі валові витрати і витрати, які підлягають

амортизації, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді ва-

лового доходу в будь-якій формі: матеріальні витрати, пов'язані з виробниц-

твом реалізованої продукції; вартість реалізованих купованих товарів; витра-

ти на пакувальні матеріали, зберігання, транспортування реалізованої

продукції; плата за банківські послуги, поштово-телеграфні та інші витрати;

витрати на сертифікацію продукції, консультаційні послуги; інші господарські

витрати; амортизаційні відрахування (амортизація основних фондів і нема-

теріальних активів) за встановленими законом нормами; придбання або виго-

товлення основних засобів і нематеріальних активів; поліпшення основних

засобів за встановленими нормами; сума коштів або вартість майна, добровіль-

но перерахована (передана) до бюджету або неприбутковим організаціям (від

2 до 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року); суми спла-

чених податків, зборів (обов'язкових платежів)) мито; державне мито; плата

за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних ма-

шин і механізмів; збори за спеціальне використання природних ресурсів, за-

бруднення навколишнього середовища; обов'язкове соціальне страхування,

розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; акцизний збір; рентні

платежі; податок на додану вартість, якщо підприємець не є платником подат-

ку на додану вартість (сплачений у ціні придбання товарів)).

2-й спосіб розрахунку податку з доходів фізичних осіб:

Сукупний чистий дохід • Ставка оподаткування.

Сукупний чистий дохід = Валові доходи (виручка в натуральному і грошо-

вому вираженнях) — Валові витрати, визначені за нормами відповідно до

Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб.

337

Розділ 11

Фіксований податок (патент) — один із варіантів оподаткування доходів фі-

зичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Обов'язковою умовою

придбання патенту на право підприємницької діяльності є сплата фіксованого

податку. Документ про сплату згаданого податку — підстава для видачі подат-

ковим органом патенту.

Підприємець сплачує фіксований податок за таких умов:

— здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання су-

путніх такому продажу послуг на ринках з обов'язковою сплатою ринкового

збору (крім торгівлі лікеро-горілчаними і тютюновими виробами). Доходи під-

приємця, отримані від інших видів діяльності, обкладають прибутковим по-

датком у загальному порядку;

— кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах із таким підприєм-

цем, включно з членами його сім'ї не перевищує п'яти осіб;

— валовий дохід підприємця від самостійної підприємницької діяльності

або з використанням найманої праці за останніх 12 календарних місяців, що

передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Ставки фіксованого податку визначають місцеві ради (міська, районна). За-

конодавче встановлено максимальні та мінімальні розміри фіксованого подат-

ку (від 20 до 100 грн за календарний місяць). Критерієм при встановленні роз-

міру фіксованого податку є місце розміщення об'єкта торгівлі. Якщо під-

приємницьку діяльність здійснюють із використанням найманої праці (або

залученням членів сім'ї підприємця), розмір фіксованого податку збільшуєть-

ся на 50 % за кожну особу.

Приватні підприємці — платники фіксованого податку звільнені від обо-

в'язкового обліку доходів і витрат.

Єдиний податок. Ставки єдиного податку встановлюють місцеві органи вла-

ди за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залеж-

но від виду і не можуть становити менше 20 грн і більше ніж 200 грн за кален-

дарний місяць.

Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено

різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво і сплачує єдиний

податок за цими видами діяльності за більшою ставкою. У випадку, коли під-

приємницьку діяльність здійснюють із використанням найманої праці (або за-

лученням членів сім'ї підприємця), розмір фіксованого податку збільшується

на 50 % за кожного працівника.

Сплата єдиного податку передбачає спрощену систему обліку та звітності,

якщо: у трудових відносинах з ним упродовж року перебуває не більше 10 осіб,

включно з членами його сім'ї; обсяг виручки від продажу продукції не переви-

щує 500 тис. грн; немає заборгованості зі сплати всіх податків і обов'язкових

платежів за попередній звітний (податковий) період; підприємець не є суб'єк-

том особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального тор-

говельного патенту; підприємець не торгує пально-мастильними матеріалами

338

фінанси суб'єктів господарювання

та лікеро-горілчаними і тютюновими виробами (торгівля іншими підакцизни-

ми товарами не заборонена).

Платники єдиного податку звільнені від сплати: відрахувань до державних

цільових фондів; зборів, пов'язаних із виплатою заробітної плати працівникам,

які перебувають з ними у трудових відносинах; податку на додану вартість.

На платників єдиного податку, як і на інших фізичних осіб — суб'єктів під-

приємницької діяльності, покладено обов'язок утримувати податок із доходів

фізичних осіб, виплачуваних найманим працівникам.

Підприємцям надано право зменшувати суму своїх податкових зобов'язань

щодо податку з доходів на суму коштів, сплачених за торговий патент.

ПРАКТИКУМ

Базові терміни і поняття

Суб'єкт господарювання, підприємство, господарське товариство, акціо-

нерне товариство, корпорація, статутний капітал, основний капітал, обо-

ротний капітал, амортизація, інвестиції, фінансові ресурси, цінні папери,

звичайна діяльність підприємства, прибуток від звичайної діяльності, чис-

Ц тий прибуток, страхові резерви, об'єднання громадян, громадська організа-

^ ція, приватний підприємець.

а

Ц-

| Контрольні запитання і завдання

•?»

.і ;

ї

її 1. Назвіть організаційно-правові форми суб'єктів підприємництва і дайте

Й їх коротку характеристику.

І; 2. Охарактеризуйте поняття суб'єкта господарювання, назвіть його основні

у ознаки.

І 3. Дайте характеристику власних фінансових ресурсів суб'єктів підприєм-

| ництва.

8 4. Що є статутним капіталом суб'єкта підприємництва?

^ 5. Дайте характеристику основних засобів суб'єкта підприємництва та їх

ї оцінку.

^? 6. Охарактеризуйте нематеріальні активи (об'єкти права) суб'єкта підпри-

% ємництва.

7. Наведіть приклади довгострокових фінансових інвестицій суб'єкта під-

^?' приємництва.

8. Якою є роль оборотного капіталу в забезпеченні фінансово-господарської

діяльності суб'єкта підприємництва?

339

Розділ 11

9. Охарактеризуйте інвестиції суб'єкта підприємництва за видами та мето-

ди їх фінансування.

10. Що таке оборотні кошти суб'єкта підприємницької діяльності та які їх

складові?

11. У чому полягає управління оборотними коштами суб'єкта підприємництва?

12. Назвіть джерела формування оборотного капіталу суб'єкта підприєм-

ництва.

13. Дайте характеристику прибутку від звичайної діяльності як показника

фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва.

14. Охарактеризуйте прибуток від фінансових операцій.

15. Як визначають чистий прибуток суб'єкта підприємництва?

16. Охарактеризуйте фінансову діяльність банківської установи.

17. Розкрийте сутність капіталу страхової компанії.

18. Охарактеризуйте фінансово-господарську діяльність бюджетних установ

і організацій.

19. Якими є особливості формування і використання доходів політичних партій?

20. Охарактеризуйте традиційну систему оподаткування приватного підпри-

ємця.

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України. — К.: Київ. правда, 2003. — 194 с.

2. Закон України "Про об'єднання громадян" // Відомості Верховної Ради

України. — 1992. — № 34.

3. Закон України "Про страхування" // Відомості Верховної Ради України.

— 2002. — № 7.

4. Зятковський І.В. Фінанси суб'єктів господарювання в умовах інститу-

ціональних перетворень: Монографія. — Т.: Екон. думка, 2006. — 388 с.

5. Зятковський І.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч,

посіб. — Т.: Екон. думка, 2003. — 356 с.

6. Зятковський І.В. Фінансове оздоровлення підприємств: теорія і практи-

ка: Монографія. — Т.: Екон. думка, 2003. — 344 с.

7. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 460 с.

8. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / Г.О. Партин, А.Г. Загородній. — 2-ге

вид., перероб. і доопр. — К.: Знання, 2006. — 379 с.

9. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / В.М. Гриньова, В.О. Коюда.— 3-те

вид. — К.: Знання, 2006. — 423 с.

10. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. колективу і наук. ред. проф,

А.М. Поддєрьогін. — 4-те вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 571 с.

11. Фінансове право України: Підручник/Г.В. Бех,0.0. Дмитрик,В.Є. Кри-

ницький; За ред. М.П. Кучерявенка. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 320 с.

12. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Кондор, 2004. — 402 с.

340

Розділ 12

ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

12.1. Домогосподарство як інституційна економічна

одиниця та суб'єкт фінансових відносин

Однією з важливих проблем, що постали перед державою в умовах транс-

формаційних перетворень, є необхідність перегляду та зміни підходів щодо

взаємодії держави і громадян. Саме відносини людини і суспільства визнача-

ють ступінь розвитку держави, рівень її демократизації та добробуту, оскільки

розвиток людини як економічного суб'єкта зумовлюється еволюцією всієї еко-

номічної та фінансової теорії, а розвиток цивілізації є розвитком людини та її

потреб.

Домогосподарство — унікальне соціально-економічне утворення, основа

життєдіяльності будь-якого суспільства. У ньому концентруються всі аспекти

людського життя: біологічні, соціальні, економічні; а основою завжди була, є

та залишається сім'я — засноване на шлюбі і кровному зв'язку об'єднання лю-

дей, пов'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Принципова

відмінність між поняттями "Домогосподарство" і "сім'я" полягає в тому, що

Домогосподарство ширше за своїм складом за рахунок осіб, які ведуть загальне

із сім'єю домашнє господарство, але не пов'язані з членами сім'ї відносинами

спорідненості. З цих міркувань, одна людина, котра живе окремо, не вважаєть-

Ц ся сім'єю, проте її діяльність із самостійної організації побуту є домогоспо-

|(| дарством, яке може складатися з однієї або кількох сімей.

Щ Є різноманітні визначення домогосподарств, проте найбільш вживане таке:

I^і домогосподарство — сукупність фізичних одиниць — резидентів, що мають

( спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування. При

проведенні Всеукраїнського перепису населення 2001 р. використовувалось

визначення домогосподарства як сукупності осіб (або однієї особи), які спіль-

341

_____________________________________________Розділ 12

но проживають в одному житловому приміщенні (його частині), ведуть спіль-

не господарство (мають спільні витрати на утримання житла, харчування

тощо), повністю або частково об'єднують та витрачають кошти: ці особи мо-

жуть перебувати у родинних стосунках або не перебувати в них. З погляду сис-

теми національних рахунків, домогосподарства є одним є одним із п'яти інсти-

туційних секторів національної економіки (поряд з нефінансовими та фі-

нансовими корпораціями, сектором загального державного управління та

некомерційними організаціями). Система національних рахунків дає визна-

чення домогосподарства як невеликої групи людей, що проживають в одному

помешканні, повністю або частково об'єднують свої доходи і майно, спільно

споживають певні види товарів і послуг. Загальним у всіх цих визначеннях є

спільне проживання та спільний побут. Спільне проживання і ведення побуту

передбачають спільні витрати, тобто члени домогосподарства повинні мати

спільний бюджет для задоволення своїх потреб (при цьому наявність споріднен-

ня або свояцтва не передбачається).

Сектор домашніх господарств у рамках його економічної діяльності поділя-

ють на підсектори: наймані працівники; роботодавці; самостійно зайняті пра-

цівники; отримувачі доходу від власності та трансфертів.

Згідно з аналізом моделі кругообігу домогосподарство можна визначити як

економічну одиницю, яка складається з однієї або кількох осіб, постачає еко-

номіку ресурсами і використовує отримані кошти для задоволення матеріаль-

них та інших потреб (рис. 12.1).

З огляду на те, що у сім'ях живе близько 85 % людей і домогосподарство, на

відміну від сім'ї, може складатися з однієї особи, можна стверджувати, що у

домогосподарствах проживає фактично все населення країни.

В Україні налічується близько 17,5 млн домогосподарств, з яких більше