2.8. Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки

Протягом 90-х років XX ст. на постсоціалістичних тере­нах відбулися докорінні зміни у дослідженні та викладанні фінансової науки. Вони об'єктивно обумовлені зміною суспільно-економічного ладу, переходом від системи цент­ралізованого директивного планування і управління народ­ним господарством до ринкової економіки. З нею (зміною) пов'язані зникнення попереднього об'єкту дослідження еко­номічних наук в умовах державного соціалізму і виникнення нового - функціонуючої ринкової економіки. Ці процеси су­проводжуються формуванням громадянського суспільства, створенням правової держави, розвитком демократії.

В нових соціально-економічних умовах доводиться шука­ти нові підходи до вирішення гострих економічних і соціаль­них проблем. Перед економічними науками, у тому числі фінансовою, постають важливі питання про напрямки і засоби зміцнення фінансової системи, наповнення державного бюд­жету, зміцнення національної валюти та ін.

Зміна об'єкту дослідження неминуче потягла за собою і зміну попередніх уявлень про становлення та розвиток ра­дянської фінансової науки, призвела до вироблення нових по­глядів вітчизняних науковців у галузі фінансів.

Насамперед йдеться про критичний перегляд основних положень радянської фінансової науки. "У вітчизняній фінан­совій науці радянського періоду, - зазначає В.Л.Андрущенко, -дві ідеї посідали центральне місце в фінансовій теорії: ідея відносин та ідея додаткової (фінансової) експлуатації, хоч на самому Заході вони залишались на узбіччі основних течій фінансової думки". У марксистських визначеннях фінансів як відносин допускалися лише варіації: відносини економічні, грошові, суспільні, специфічні, виробничі. Критику таких виз­начень фінансів В.Андрущенко будує на тому, що свого часу концепція відносин стала бастіоном затратної економіки в

державних фінансах. На думку вченого, поняття відносин не піддається рахунку, не передбачає критеріїв виміру ефектив­ності, а тому перетворюються в теоретичне запрошення до марнотратства. Трактування державних фінансів як імперсо­нальних відносин не відображає фундаментальних еко­номічних характеристик фінансових явищ: кількісної вимірності, обмеженості ресурсів, порівняності якісного стану державних фінансів, ризику й невизначеності.

Альтернатива марксистським поглядам у формі домарк­систських визначень сутності фінансів передбачає обов'язкове врахування вищезазначених характеристик.

У відповідності з ними В.Л.Андрущенко визначив дер­жавні фінанси як сукупність завжди лімітованих грошових коштів у розпорядженні державних властей та супутньої їм інституційно-організаційної діяльності.

Важливим моментом у новітніх уявленнях вітчизняних учених про розвиток фінансової науки стало введення у її виз­начення поняття "парадигма", яка для дослідників виконує роль "незримого коледжа". На думку В.Л.Андрущенка, сучас­на парадигма західної фінансової науки характеризується на­ступними рисами:

♦ за способом дослідження - методологічним індивіду-

алізмом, що передбачає аналіз фінансових явищ через

призму поглядів, поведінки, інтересів індивідуумів; ♦ за розумінням природи фінансів - інтерпретацією

державних фінансів як грошової субстанції, двоєдиної

в своїй схожості й відмінності відносно інших грошо-

вих форм;

♦ за соціальною спрямованістю - відмовою від старо-

модних уявлень про фіскальну експлуатацію народ-

них мас державою;

♦ за етикою наукової полеміки - визнанням суперечли-

вості й багатоваріантності наукового пізнання

дійсності, толерантним ставленням до протилежних

точок зору.

Запропоноване також нове розуміння функцій державних фінансів у новій термінологічній версії: розподільчо-алло-каційна; дистрибутивно-трансфертна; стабілізаційно-регла­ментуюча.

Типове радянське трактування суті фінансів як без­суб'єктних відносин піддав критиці професор О.Д.Василик. У зв'язку з цим переосмислюються зміст та завдання фінансової науки. Відомі українські науковці О.Д.Василик та С.В.Мочер-ний суть фінансової науки визначають таким чином: це наука, яка вивчає діяльність держави, підприємницьких структур, ор­ганізацій і окремих громадян, пов'язану зі створенням і викори­станням фондів фінансових ресурсів у конкретних історичних умовах, а також закони і закономірності цих фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії. Вивчення зазначених проблем пов'язується із обмеженістю розмірів фінансових ресурсів в економіці, а звідси - з їх ефективним використанням для як­найповнішого задоволення потреб суспільства на основі засто­сування досконалих методів мобілізації фінансових ресурсів. На думку вчених, фінансова наука має дати відповідь на важ­ливе питання: як і в яких формах слід створювати й викорис­товувати фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Однак шляхи його вирішення залежать від умов, що склалися в країні, рівня економічного розвитку суспільства, форми власності, структури економіки, соціального складу на­селення, рівня інтеграції у світову економіку та ін. Загальна мета фінансової науки - пізнання дії об'єктивних законів і за­кономірностей у сфері фінансів, передання результатів науко­вих досліджень для практичного використання. Фінансова на­ука, фінансове право і фінансова політика розглядаються як напрями дослідження фінансових проблем для всебічного вивчення фінансів.

Щодо змісту фінансової наз'ки, то науковці вважають, що вона складається з таких розділів: наука про державний бюд­жет; наука про державні доходи і видатки; наука про фінанси підприємницьких структур; наука про державний кредит; на­ука про місцеві фінанси, страхування та ін.

Водночас у літературі зазначається, що традиційних по­глядів на фінанси та фінансову науку ще й нині дотримується деяка частина вітчизняних учених.

У галузі історико-фінансових досліджень пост-соціалістичного періоду виділимо навчальні посібники К.С.Бельського "Финансовое право: наука, история, библио-графия" (1995), В.М.Пушкарьової "История мировой и рус-ской финансовой науки и политики" (1997, 2005), розділи В.М.Соколинського та В.Є.Маневича про розвиток фінансової науки відповідно у п'ятому і шостому томах "Всемирной исто-рии зкономической мьісли" (1994, 1997), монографію В.Л.Ан-друщенка "Фінансова думка Заходу в XX столітті" (2000). У цих працях вперше з нових теоретичних позицій піднімаються питання про глибинні відмінності між світовою і радянською фінансовою наукою, здійснюється критичне переосмислення розвитку фінансової науки в умовах державного соціалізму. Водночас констатується факт втрати актуальності і плідності ведення дискусій з старої проблематики, відсутність глибоких теоретичних праць вітчизняних вчених у галузі фінансів у су­часний перехідний період до ринкової економіки.

Питання для самоперевірки

1. Які причини недиференційованості економічної науки у XIX - початку ХХст.? Поясніть.

2. У чому особливості класифікації економічних наук Й. Зонненфельсом?

3. Схарактеризуйте особливості класифікації еко­номічних наук А. Сміта.

4. Як був сприйнятий вченими економістами смітіансь-кий поділ політичної економії на дві частини (позитивну і нормативну)?

5. Дайте оцінку внеску А. Сміта в науку про фінанси.

6. Схарактеризуйте особливості класифікації еко­номічних наук німецькими вченими.

7. У чому зміст критики класифікації німецьких учених?

8. Які тенденції виокремилися щодо класифікації еко­номічних наук у XIX - початку XX ст.? Схарактеризуйте їх.

9. Проаналізуйте парадокси класифікації в XIX - почат­ку XX ст.

10. Розкрийте загальне та специфічне в розвитку фінансо­вої науки в Україні.

Тести

1. Диференціація та інтеграція економічних наук відбу­ валися в міру розвитку і пізнання об'єкту:

а) реальної економіки;

б) явищ економічного життя суспільства;

в) філософського осмислення розвитку суспільства;

г) розвитку політичної думки;

д) розвитку філософської думки.

2. Хто з представників дотеоретичної економічної систе­ ми вперше виділив :>, економічних наук фінанси?

а) Фома Аквінський;

б) Аристотель;

в) Й. Зонненфельс;

г) А. Монкретьєн;

д) Т. Мен.

3. Кому з названих авторів належить праця "Дослідження про природу і причини багатства народу", в якій здійснено поділ економічної теорії на позитивну і нормативну?

а) Д. Рікардо;

б) А. Сміту;

г) Дж. Ст. Міллю;

д) К. Марксу; ж) Г. Шмоллеру.

4. Третій підхід до класифікації політичної економії склався у:

а) XVII ст.;

б) XVIII ст.;

в) XIX ст.;

г) ХХст.;

д) XXI ст.

5. На грунті теорії граничної корисності у фінансовій на­ уці виникла самостійна школа, основними представниками якої стали:

а) А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Ж.-Б. Сей;

б) У. Петті, Ф. Кене, П. Буагільбер, А. Тюрго;

в) Е. Сакс, Л. Вальрас, У. Джевонс, Е. Селігмен, А. Граціані;

г) К. Маркс, В. Ленін, П. Прудон, Сен-Сімон, Фур'є.

6. Хто з українських вчених-економістів є автором "Те­ орії кредиту" (1852)?

а) М. Бунгс;

б) І. Янжул;

в) Л. Яснопольський;

г) П. Мігулін;

д) М. Соболєв.

7. Хто з українських вчених-економістів очолив Комісію з вивчення фінансів, засновану в березні 1926 р. у складі Соціально-економічного відділу Української академії наук?

а) В. Левитський;

б) Л. Яснопольський;

в) В. Масленников;

г) Т. Тіктін;

д) В.Карпенко.

8. Які основні питання дослідження зайняли в роботі працівників Комісії з вивчення фінансів?

а) питання місцевих фінансів і місцевого господарства;

б) дослідження докорінних змін суспільних умов форму­ вання фінансів;

в) питання державного регулювання цін;

г) особливості державної господарчої діяльності в нових умовах;

д) методологічні питання розвитку фінансової науки.

9. Чим були зумовлені загальні тенденції в розвитку фінансової науки в Україні?

а) розвитком філософської наукової думки;

б) становленням і розвитком капіталістичної ринкової економіки;

в) прогресом світової фінансової науки;

г) формуванням і розвитком світового господарства;

д) зміцненням національних елементів у провідних галу­ зях економіки;

10. Чому українська фінансова наука довгий час сприйма­ лась як несамостійна, несамобутня, "розчинена" в економічній думці метрополії?

а) тому що протягом кількох століть була відсутня її дер­ жавність;

б) тому що Україна не мала своєї економічної школи;

в) тому що дослідження фінансів в Україні тісно пов'язу­ валися з проблемами національного самовизначення;

г) тому що основна частина національної думки і видавни­ ча справа були зосереджені за межами України;

д) немає правильної відповіді.

Тема З

РОЛЬ ФІНАНСІВ У СУСПІЛЬНОМУ

ВІДТВОРЮВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Основні терміни і поняття

Світовий поділ праці, концентрація фінансового капіталу, споживання, обмін, планово-регульована економіка, господарчо -організуюча функція, відтворювальний процес, розподільний процес, сукупний суспільний процес, вартість робочої сили, до­даний продукт, страхові фонди.