Алгоритм написання курсової роботи
Вибір теми.
Студент ознайомлюється з тематикою курсових робіт, рекомендованих кафедрою і обирає одну з них. Вибір конкретної теми дослідження також інтересами студента його педагогічним досвідом у мистецькій практиці. Обрану тему узгоджують з науковим керівником.
Складання джерельної бази.
Студент відвідує бібліографічний відділ і вивчає тематичний каталог.
Аналіз літератури.
Роботу над темою треба починати з освоєння відповідних розділів навчальних посібників, потім перейти до спеціальних матеріалів. На основі аналізу літератури слід усвідомити значення проблеми, виділити головні питання і завдання власного дослідження, а також шляхи їх розв’язання.
Складання плану (простого або розгорнутого).
Курсова робота повинна мати вступ, в якому визначають актуальність, мету, завдання обраної теми дослідження. У головній частині на основі обраної проблеми і теоретичного аналізу наукової літератури, практичного досліду розв’язують поставлені завдання. У висновках узагальнюють досліджувану проблему і здійснюють підсумки. У кінці подається список використаних джерел. Допоміжний матеріал розміщують у додатках.
Визначення мети і завдань курсової роботи.
На основі опрацьованої наукової літератури з обраної проблеми здійснюється обґрунтування визначеної мети і завдань.
Розробка методики дослідження і збирання фактичного матеріалу.
Виходячи із завдання дослідження, студент опрацьовує власну методику яка, на його думку, сприятиме реалізації поставленої мети. Потім перевіряється вона з точки зору її теоретичної або практичної виваженості. Фактичний матеріал збирається при проведенні експериментальної роботи, узагальненню досвіду, персоналізованої творчої діяльності видатного діяча культури і мистецтва.
Висновки.
На основі аналізу здобутих даних (теоретичних, практичних) у відповідності завдань дослідження формуються висновки.
Оформлення курсової роботи.
Має бути титульна сторінка. Робота повинна включати план, теоретичну (експериментальну) частину, список використаних джерел, додатки Пункти повинні бути чітко виділені у тексті роботи. Оформлення списку використаних джерел повинно бути відповідним сучасним вимогам бібліографічного описового стандарту.
Обсяг курсової роботи.
Основний зміст курсової (матеріал розділів без урахування вступу та літератури) має становити один друкований аркуш (25 друкованих сторінок 14 кегель, 1,5 міжсточний абзац).
Література
Абдуллаева З. Живая натура. Картины Романа Балаяна. – М.: Киноцентр, 1989.
Александров Г. Эпоха и кино. – М.: 1976.
Андрей Миронов глазами друзей. – М.: 2000
Антониони об Антониони. – М.: Радуга, 1986.
Аристарко Г. История теорий кино. – М.: Искусство, 1966
Базен А. Что такое кино?. – М.: 1972.
Безклубенко С. Телевизионное кино. – К.: Мистецтво, 1975
Бергман о Бергмане. – М.: Радуга. 1985
Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчик: спогади, інтерв’ю, сценарії. – К.: Мистецтво, 1991.
Богомолов Ю. Михаил Калатозов. – М.: Искусство, 1989.
Брюховецька Л. Поетична хвиля українського кіно. – К.: Мистецтво, 1989.
Брюховецька Л. Леонід Осика. – К.: Академія, 1999.
«Будем жить!». Воспоминания о Леониде Быкове – режиссере, актере, друге. – К.: Український письменник, 1996.
Бутовский Я. Андрей Москвин, кинооператор. – СПб.: 2000.
Генс И. Бросившие вызов. Японские кинорежиссеры 60-70-гг. – М.: 1988.
Гинзбург С. Кинематография дореволюционной России. – М.: Искусство, 1963.
Гиш Л. Кино, Гриффит и я. – М.: 2000.
Даль О. Дневники, письма, воспоминания. – М.: 2001.
Гурченко Л. Аплодисменты.- М.: 2000.
Дитрих М. Азбука моей жизни. – М.: 1983.
Годар Ж.-Л. Страсть между черным и белым. - М.: 1992.
Григорян Л. Три цвета одной страсти. Триптих Сергея Параджанова. – М.: Киноцентр. 1991.
Грошев А., Гинзбург С., Долинский И., Лебедев Н., Смирнов Е., Туманов. Краткая история советского кино. – М.: Искусство, 1969.
Довженко О. Твори в п’яти томах. – К.: Дніпро, 1964-1966.
Довженко О. Україна в огні.Кіноповість. Щоденник. – К.: Радянський письменник, 1990.
Жанкола Ж.-П. Кино Франции (1958-1978). – М.: 1984.
Жанры кино. – М.: 1979.
Звезды Голливуда (80-е-90-е годы). – М.: Искусство, 1995.
Зоркая Н. На рубеже столетий. – М.: 1976.
Зоркая Н. Портреты: Лев Кулешов, Сергей Эйзенштейн, Яков Протазанов, Юлий Райзман, Михаил Ромм, Григорий Чухрай, Марлен Хуциев. – М.: 1966.
История советского кино. 1917-1967. В четырех томах. – М.: Искусство, 1969-1972.
Історія українського радянського кіно, тт..1,2. – К.: Наукова думка, 1987-1988.
Карцева Е. Вестерн. Эволюция жанра. – М.: 1976.
Карцева Е. Голливуд: контрасты 70-х. – М.: 1987.
Кинематограф оттепели. – М.: Материк, 1996.
Кино Италии. Неореализм. – М.: Искусство, 1989.
Кино. Энциклопедический словарь. – М.: «Советская энциклопедия», 1987.
Клер Р. Размышления о киноискусстве. – М.: 1958.
Клер Рене. Сценарии и комментарии. – М.: Искусство, 1969.
Колодяжная В., Трутко И. История зарубежного кино, т.2. – М.: Искусство, 1965.
Комаров С. История зарубежного кино, т.1. – М.: Искусство, 1965.
Комаров С., Трутко И., Утилов В. История зарубежного кино, т.3, Кино стран социализма. – М.: Искусство, 1981.
Кракауэр З. Психологическая история немецкого кино. – М.: 1977.
Краснова Г. Кино ФРГ. – М.: 1987.
Крижанівський Б., Новиков Ю. Віктор Івченко. – К.: Мистецтво, 1977.
Кушниров М. Светлый путь, или Чарли и Спенсер. (Г.Александров и Л.Орлова). – М.: 1998.
Левин Е. О художественном единстве фильма. – М.: Искусство, 1977.
Лемешева Л. Украинское кино: проблемы одного поколения. – М.: Союз кинематографистов СССР, 1987.
Макгиллиган П. Джек Николсон. – М.: 1999.
Марьямов А. Довженко. – М.: Молодая гвардия, 1968.
Мачерет А. О поэтике киноискусства. – М.: Искусство, 1981.
Мащенко І. Телебачення України. – К.: 1998.
Мащенко Н., Морозов Ю. Диалоги о многосерийном телефильме. – К.: Мистецтво, 1986.
Мир и фильмы Андрея Тарковського. – М.: Искусство, 1991.
Миславский В. Кино в Украине 1896-1921. Факты. Фильмы. Имена. – Харьков: Издательство «Торсинг», 2005.
Михалков Н. Сборник. – М.: 1989.
Мусієнко Н., Мусієнко О., Слободян В. Світло далеких зірок. – К.: Мистецтво, 1995.
Мусский И. Сто великих актеров. – М.: «Вече», 2002.
Мусский И. Сто великих отечественных фильмов. – М.: «Вече», 2006.
Мусієнко О. «Нова хвиля» у французькому кінематографі: джерела, теоретичний грунт, майстри. Навчальний посібник. – К.: 1995.
Немое кино. Из истории французской киномысли. – М.: Искусство, 1988.
Островский Г. Одесса.Море.Кино. Страницы истории далекой и близкой. – Одесса: Маяк, 1989.
Паркинсон Дэвид. Кино. – М.: Росмэн, 1996.
Плахов А. Всего 33. Звезды мировой кинорежиссуры. – Винница: Аквилон, 1999.
Плахов А. Всего 33.Звезды крупным планом. – Винница: ГЛОБУС-ПРЕСС, 2002.
Ренуар Ж. Моя жизнь и мои фильмы. – М.: Искусство, 1981.
Савченко И. Сборник статей и воспоминаний. – К.: Мистецтво, 1980.
Садуль Ж. Всемирная история кино, тт. 1-4. – М.: Искусство, 1958-1982.
Садуль Ж. Чарли Чаплин. – М.: Искусство, 1981.
Саппак В. Телевидение и мы. – М.: искусство, 1963.
Сато Т. Кино Японии. – М.: 1988.
Скуратівський В. Екранні мистецтва в соціокультурних процесах ХХ століття. Генеза. Структура. Функція. У двох книгах. – К.: КМЦ «Поезія», 1997.
Соболев Р. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. – М.: Искусство, 1961.
Сто фільмів українського кіно. Анотований каталог. – К.: Спалах, 1996.
Сто великих режиссеров. Автор-составитель И. Мусский. – М.: «Вече», 2004.
Теплиц Е. История киноискусства, тт. 1-5. – М.: Искусство, 1968-1974.
Трауберг Л. Мир наизнанку. – М.: 1984.
Тысяча и один фильм, который вы должны посмотреть. – М.: ООО «Магма», 2006.
Тысяча фильмов за 100 лет. Краткий справочник – путеводитель по истории мирового кино. – М.: Госфильмофонд России, Русина, 1997.
Уитфилд А. Мэри Пикфорд. – Смоленск: 1999.
Уэллс об Уэллсе. – М.: Радуга, 1990.
Феллини о Феллини. – М.: Радуга, 1988.
Флаэрти Р. Статьи, свидетельства, сценарии. – М.: Искусство, 1976.
Фрейлих С. Теория кино: от Эйзенштейна до Тарковского. – М.: Искусство, 1992.
Фурманова З. Шаги за горизонт. Фильмы о науке Феликса Соболева. – М.: Союз кинематографистов СССР, 1987.
Парамонова К.К. Фильм и дети. М.,1976.
Чаплин Ч. Моя биография. – М.: 2000.
Чехова О. Мои часы идут иначе. – М.: 1998.
Шуб Э. Жизнь моя – кинематограф.- М.: 1972.
Беляев И. Спектакль без актера. М., 1982.
Эйзенштейн С.М. Избранные произведения в 6 томах. – М.: 1964-1971.
Эйзенштейн в воспоминаниях современников. – М.: 1974
Кабо Л.Р. Кино и дети. М., 1974.
Режиссёры детского советского кино. Творческие портреты. М., 1982.
Пажитнова Л. Кадр... и вся жизнь. М., 1988.
Раззаков Ф.И. Гибель советского кино. Тайны закулисной войны. 1973-1991. М., 2008.
97. Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения. М., 1957 98. Knight A. The Liveliest Art. N.Y., 1957 99. Садуль Ж. Всеобщая история кино. М., 1958–1982, тт. 1–4, 6 История зарубежного кино (в 3 тт.). М., 1965–1981 100. Теплиц Е. История киноискусства (в 4 тт.). М., 1968–1974 101. Mitry J. Histoire du Cinema (5 vols.). P., 1968–1980 102. Mast G. A Short History of the Movies. Chi., 1971 103. Robinson D. The History of World Cinema. N.Y., 1973 104. Rhode E. A History of the Cinema from Its Origins to 1970. L., 1976 105. Ellis J. A History of Film. Englewood Cliffs (N.J.), 1979 106. Cook D. A History of Narrative Film. N.Y., 1981 107. Thompson K., Bordwell D. Film History: An Introduction, 1994 108. Паркинсон Д. Кино (в серии «Оксфордская библиотека»). М., 1996 109. The Oxford History of World Cinema (ed. by Nowell Smith G.), Oxford etc., 1996 110. Sklar R. A World History of Film, N.Y., 2002
111. Цвіркунов В. Проблеми стилю в кіномистецтві. – К.: Мистецтво 1988.
112. Голдовская М. Женщина с киноаппаратом. М. 2002.
113. Ф.И. Наше любимое кино. Тайны становятся явным. М., 2004.
114. Аркус Л., Васильева И., Марголит Е. Новейшая история отечественного
кино. 1986-2000. / Кино и контекст. Т. IV. СПб, 2002.
115. Нефедова М. Внимание: детское кино / «Нескучный сад», 14.02.2007.