3.3 Кінематичний і динамічний синтез кулачкового механізму

3.3.1. У довільному масштабі побудувати заданий графік аналога лінійних прискорень штовхача: або аналога кутових прискорень коромисла.

3.3.2. Графічним інтегруванням функції або побудувати спочатку графік аналога лінійної швидкості штовхача (або аналога кутової швидкості коромисла), а потім графік функції положення штовхача (або - коромисла). Полюсну відстань прийняти де - масштаб кутів повороту кулачка; - відрізок осі абсцис, що виражає кут повороту кулачка .

3.3.3. Визначити вільні параметри кулачкового механізму, необхідні для побудови його профілю, щоб кут тиску не перевищував заданого значення (або для кулачкового механізму із плоскою тарілкою-штовхачем забезпечити випуклий профіль).

3.3.4. Побудувати теоретичний профіль кулачка.

3.3.5. По мінімальному радіусу кривизни теоретичного профілю кулачка визначити радиус ролика

3.3.6. Вичертити робочий профіль кулачка.

3.3.7. Для одного положення кулачкового механізму побудувати механізм, що заміняє, а для останнього - плани швидкостей і прискорень .

3.4. Синтез і аналіз зубчастого механізму

3.4.1. Визначити всі можливі значення передатного відношення та числа зубів коліс складного зубчастого механізму, користуючись відповідною кінематичною схемою й таблицею.

3.4.2. За вихідним даними зробити геометричний розрахунок - елементів прямозубої або косозубої циліндричної зубчастої передачі.

3.4.3. Вичертити картину зачеплення пари циліндричних коліс, показавши по три зуби кожного колеса так, щоб висота зуба була не менш 80-100 мм.

3.4.4. Виділити активну частину лінії зачеплення й дугу зачеплення, а також робочі ділянки профілів зубів.

3.4.5. Визначити якісні показники зубчастої передачі.

3.5. Регулювання руху машини

3.5.1. Визначити наведений до вхідної ланки момент інерції всіх механізмів (двигуна, редуктора, ротора генератора) і побудувати його графік .

3.5.2. Розрахувати момент інерції маховика, що забезпечує заданий коефіцієнт нерівномірності руху машини, якщо прийняти момент рушійних сил постійним. Завдання може бути вирішена методом Віттєнбауера або іншими методами [1,2]. Якщо завдання вирішується методом Віттєнбауера, то необхідно:

• побудувати графік приведених моментів сил виробничого опору;

• побудувати графік роботи сил виробничих опорів системі координат із графіком роботи ;

• побудувати графік надлишкової роботи

• побудувати криву Виттенбауэра для періоду усталеного руху машини;

• визначити момент інерції маховика, маховий момент , вага й розміри обода маховика;

• вичертити ескіз перетину маховика.

4. Оформлення креслень і розрахунково-пояснювальної записки

В процесі виконання курсового проекту складання розрахунково- пояснювальної записки до кожного розділу повинне передувати оформленню графічної частини проекту. У записці повинні бути наведені тема завдання й вихідні дані.

Розрахунково-пояснювальна записка пишеться чорнилом на аркуші паперу формату А4 (210x297) на одній стороні, ліворуч залишаються поля 30 мм. Титульний аркуш пишеться чорнилом по встановленому зразку. Сторінки нумеруються. Усі розрахунки по кожному етапу курсового проекту необхідно починати з нової сторінки.

Розрахунково-пояснювальна записка в міру потреби ілюструється ескізами. Усі формули або рівняння вказуються в загальному виді, а потім в них підставляються числові значення й приводиться результат з поясненням кожного буквеного позначення і його розмірності. При використанні даних, узятих зі стандартів або літературних джерел, у тексті записки повинні бути поміщені відповідні посилання на використані джерела.

Усі розрахунки повинні бути виконані з використанням міжнародної системи СИ.

Числові величини, отримані в результаті графічних побудов і обчислень, зводяться в таблиці.

Наприкінці записки містяться список використаної літератури, дата виконання й підпис студента.

Графічна частина роботи виконується в олівці з дотриманням правил машинобудівного креслення й ЄСКД. Написи на кресленнях виконуються технічним шрифтом.