2. Мета і завдання залікового кредиту, його місце у навчальному процесі

Мета навчальної дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» полягає у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, які володіють ґрунтовними знаннями у галузі конституційного права зарубіжних країн, вміють використовувати їх у повсякденному житті та професійній діяльності

Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:

• пізнання та розуміння особливостей предмету та методу конституційно-правового регулювання у зарубіжних країнах;

• усвідомлення значення вивчення конституційного права зарубіжних країн для українського студента-юриста;

• вивчення конституцій провідних країн світу, засвоєння основних механізмів (моделей) конституційно-правового регулювання інститутів конституційного права зарубіжних країн;

• здобуття навиків опрацювання конституцій та інших джерел конституційного права окремих зарубіжних країн з використанням порівняльно-правового аналізу;

• виявлення спільних та відмінних рис у функціонуванні конституційно-правових інститутів різних зарубіжних країн;

• узагальнення здобутих знань та вміння застосовувати їх на практиці.

Конституційне право зарубіжних пов’язане з вивченням інших суміжних навчальних дисциплін, зокрема конституційним правом України, конституційним процесуальним правом, порівняльним конституційним правом, адміністративним порівняльним правом тощо. Вивчення конституційного права України, як правило, передує вивченню конституційного права зарубіжних країн, що полегшує вивчення пропонованої навчальної дисципліни завдяки уже здобутим знанням студентами про основи теорії конституційного права, підходи до його розуміння і вивчення та основні його інститути.

3. Вимоги до знань та умінь студента

Після вивчення дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» студент повинен ЗНАТИ:

• особливості політико-правової природи та змісту поняття «конституційне право», яке використовується у різних правових системах: США, держав Європи та Азії; специфіку конституційно-правових інститутів та норм держав, що належать до різних політико-правових систем;

• зміст окремих специфічних понять, що використовуються у теорії конституціоналізму та тлумачаться у конституціях багатьох зарубіжних країн (філіація, натуралізація, трансферт, контрасигнація, депутатський імунітет, депутатський індемнітет, міністр «без портфеля» тощо);

• структуру Конституцій окремих зарубіжних країн (Великобританії, Іспанії, Швеції, Данії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Італії, Греції, США, ФРН, Франції, Польщі, Росії та держав Балтії, держав ЄС з нетиповими формами політичної організації влади, держав арабського світу, їх місце та роль у системі законодавства);

• засади конституційного ладу окремих зарубіжних країн;

• основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в окремих зарубіжних країнах;

• порядок формування, функції та повноваження органів державної влади окремих зарубіжних країн;

• систему територіального устрою федеративних та унітарних держав; правове становище автономій в окремих зарубіжних країнах;

• систему, функції та повноваження органів місцевого самоврядування в окремих зарубіжних країнах.

Після вивчення дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» студент повинен ВМІТИ:

• охарактеризувати Конституції зарубіжних держав за класифікаційними критеріями;

• аналізувати конституційні норми за їхньою структурою та змістом;

• класифікувати конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина та аналізувати їхній зміст;

• характеризувати порядок формування, обсяг і зміст повноважень парламенту, глави держави, уряду та інших органів виконавчої влади, судів загальної та конституційної юрисдикції;

• визначати особливості правового статусу автономій в унітарній державі;

• характеризувати інститут місцевого самоврядування.