- •Присвячую Передмова
- •Розділ 1
- •1. Поняття і визначення міжнародного права
- •2. Особливості міжнародного права
- •3. Міжнародне право та міжнародна система
- •5. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •Розділ 2
- •1. Поняття норми міжнародного права
- •2. Структура норм міжнародного права
- •4. Джерела міжнародного права
- •6. Допоміжні джерела міжнародного права
- •7. Кодифікація міжнародного права
- •1. Юридична природа основних принципів міжнародного права
- •4. Принцип територіальної цілісності держав
- •6. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
- •8. Принцип поваги прав людини
- •9. Принцип рівноправністі та
- •10. Принцип міжнародного співробітництва
- •11. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
- •Розділ 4
- •1. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
- •2. Види суб'єктів міжнародного права
- •3. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •6. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •7. Обмеження міжнародної
- •Розділ 5
- •1. Поняття визнання
- •2. Форми визнання
- •3. Види визнання
- •Розділ 6
- •1. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- •3. Правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів
- •4. Правонаступництво України
- •2. Поняття міжнародного правопорушення
- •3. Види міжнародних правопорушень
- •4. Види і форми відповідальності
- •1. Кодифікація права міжнародних договорів
- •2. Поняття міжнародного договору
- •4. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
- •Розділ 9
- •1. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- •2. Поняття і види міжнародних організацій
- •4. Організація Об'єднаних Націй: історія
- •6. Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй
- •8. Міжнародні конференції
- •1. Проблема міжнародної
- •2. Основні міжнародно-правові акти про права людини
- •3. Класифікація міжнародних актів про права людини
- •4. Міжнародні органи із захисту прав людини
- •5. Міжнародні акти про права людини і законодавство України
- •Розділ 11
- •1. Громадянство та його значення для міжнародного права
- •4. Подвійне громадянство і безгромадянство
- •5. Правовий стан іноземців
- •6. Правовий статус біженців і переміщених осіб
- •7. Право притулку
- •Розділ 12
- •1. Поняття і види територій
- •2. Державна територія
- •4. Державні кордони
- •7. Правовий режим Дунаю
- •8. Правовий режим Арктики й Антарктики
- •3. Поняття дипломатичного і консульського права та їхні джерела
- •4. Дипломатичні представництва
- •5. Функції дипломатичного представництва
- •6. Глава і персонал
- •7. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •8. Торгові представництва
- •9. Консульські представництва
- •10. Глава і персонал консульської установи
- •II розділ. Функції консула стосовно юридичних осіб і громадян України.
- •11. Консульські привілеї та імунітети
- •12. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •Розділ 14
- •2. Кодифікація міжнародного морського права
- •3. Внутрішні морські води і їхній правовий режнм
- •6. Відкрите море і його правовий режим
- •9. Виняткова економічна зона
- •10. Міжнародні протоки і міжнародні канали
- •11. Води держав-архіпелагів (води архіпелагу)
- •3. Початок війни і його правові наслідки. Театр війни
- •4. Учасники збройних конфліктів
- •6. Ведення морської війни
- •8. Режим воєнної окупації
- •9. Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •10. Нейтралітет у війні
- •11. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки
- •1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
- •2. Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання
- •3. Міжнародне космічне право та його джерела
- •4. Основні принципи космічної діяльності
- •5. Міжнародно-правова регламентація умов космічної діяльності
- •2. Засоби вирішення міжнародних спорів
- •4. Міжнародна процедура з примирення
- •6. Міжнародна судова процедура
- •7. Розв'язання спорів
- •Міжнародне право
- •61022, Харків-22, ул. Чичибабіна, 2.
3. Міжнародне космічне право та його джерела
Слід вказати на те, що космічний простір, розташований у юридичному і фізичному смислі за межами земного повітряного простору що простирається в безкраїсть не маючи ніякої межі, не пристосований для життя і діяльності людини, а також ніяких інших живих істот, крім спеціальних апаратів і пристроїв, причому на обмежений час. Тому в даний час для держав немає сенсу оголошувати територіальні претензії на певні ділянки таких просторів.
У результаті такої обмеженої функціональності юридичний статус космічного простору з початку космічної діяльності склався як статус міжнародного простору, тобто простору, на який не поширюється суверенітет або юрисдикція будь-якої держави. Правовий режим космічного простору (практично в межах усієї сонячної системи) також типовий для міжнародного простору.
Міжнародне космічне право — галузь сучасного міжнародного права, що регулює діяльність держав з дослідження і використання космічного простору, що встановлює його правовий режим.
Потреба міжнародного правового регулювання космічної діяльності була породжена науково-технічним прогресом, що призвів до запуску Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі, що ознаменував початок освоєння людством космічного простору.
631
Космічною діяльністю займається нині дуже обмежене число високорозвинених держав і держав, що володіють відповідними можливостями. Саме вони і виступають основними суб'єктами міжнародного космічного права. Але в результаті такої діяльності й у її міжнародно-правовому регулюванні зацікавлені всі держави світу, людство в цілому. Тому правове регулювання космічної діяльності із самого початку стало здійснюватися шляхом укладання, головним чином, універсальних міжнародних угод, відкритих для участі всіх держав. Основна роль у справі розроблення таких договорів належить Організації Об'єднаних Націй в особі Генеральної Асамблеї, її допоміжного органу — Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його підкомітету з правових питань.
Як відзначалося раніше, космічний простір — це недержавна (міжнародна) територія, юридичний статус і правовий режим якої визначаються міжнародним правом. В основі правового режиму космічного простору лежать вироблені в рамках ООН або під її егідою міжнародні універсальні договори. У їхньому числі: Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 року; Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року. Такими договорами є також: Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, 1968 року; Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічними об'єктами, 1972 року.
Виходячи з положень цих універсальних міжнародних угод, багато держав уклали угоди про науково-технічне співробітництво в сфері космічної діяльності, їх кількість перевищує десятки, якщо не сотні, і продовжує безупинно рости.
До числа джерел міжнародного космічного права універсального характеру належать також договори, що
632
частково регулюють і космічну діяльність. Це, наприклад, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою, 1963 року; Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, 1977 року.
Крім того, до джерел міжнародного космічного права належать міжнародні договори двостороннього характеру. Так, у 1963 році між СРСР і США була укладена джентльменська угода про нерозміщення в космічному просторі будь-яких об'єктів із ядерною зброєю й іншими засобами масового знищення. Загальне значення цієї угоди було підтверджено в резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1884 (XVIII). У 1998 році Російська Федерація, СІЛА, країни, що входять у Європейське космічне агентство, Японія і Канада уклали угоду про створення міжнародної космічної станції.