Запитання:

1. Проаналізуйте позіції щодо Росії і Австрії різних українських політичних сил.

2. Яку мету ставили перед собою керівники Союзу визволення України? На яку країну орієнтувалася ця организація?

5. Військові дії на теріторії України 1914 р. Захоплення російськими військами Галичини та Буковини.

Слід зауважити, що Перша Світова війна стала була першою в історії людства тотальною війною. Протиборчі сторони ставили перед собою завдання не тільки перемоги, але й знищення державності ворога. Крім того, ця війна потребувала колосальних зусиль країн-участників по мобілізації людских і економічних (в тому числі природних) ресурсів. Наприклад, 3, 5 млн. українців було мобілізовано у російську армію і 250 тис. в австро-угорську. Вони опинилися по обидва боки фронту і змушені були воювати один проти одного за інтереси імперій, які загинули під час цієї війни. Земля України надовго стала театром воєнних дій, що катастрофічно позначилося на долі мільйонів українського населення.

Перша Світова війна російською пропагандою розглядалася як зітхнення слов’янізму і германізму. Росія, в такому разі, брала на себе месіанську роль захистника слов’янства. Крім того, захопленню Галичини відводилося першочергове значення, оскількі мова шла про «збирання Руської землі», про що мова шла у Маніфесті головнокомандувача російської армії, великого князя Милолая Миколайовича,, оприлюдненому в серпні 1914 р., вторг­нення російських військ в Галичину оцінювалося як продовжен­ня справи Івана Калити, який почав процес об'єднання руських земель: «Хай допоможе Господь царственному своєму помазанику, імператору Миколі Олександровичу всієї Росії, завершити справу великого князя Івана Калити». Ці слова не обіцяли прихильникам національно-державного відроджен­ня України нічого доброго. Галичину і Буковину царизм роз­глядав як частину Росії, а українців, які тут мешкали, як «російських людей».

Російська окупаційна політика в Галичині в 1914—1917 pp.

Питання для характеристики	Окупаційна політика
	1914-1915 pp.	1916-1917рр.	Тимчасовий уряд 1917 р.
Період окупації (місяць, рік), її тривалість	Кінець серпня 1914 р. — червень 1915 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до липня 1916 р.)	Липень 1916 р. — лютий 1917 р.	Березень—серпень 1917 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до квітня 1918 р.)
Адміністративний устрій	Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини	Генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих під час війни	Обласний комісаріат Галичини та Буковини
Керівник окупаційної адміністрації	Граф Г. Бобринський	Ф. Трепов	Д. Дорошенко
Головне завдання окупаційної адміністрації	Швидка інкорпорація Галичини і Буковини до складу Російської імперії за тісної співпраці з місцевими діячами та установами москвофілів	Забезпечення потреб армії і фронту, «уникати всякої політичної тенденції при управлінні краєм»	Забезпечення управління краєм в умовах революції, налагодження життя цивільного населення, допомога фронту
Політика щодо українства	Репресивна. Запровадження воєнного стану, закриття української преси, заборона друкування книжок українською мовою, припинення діяльності «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських установ, репресії проти лідерів національного руху, депортації населення, насильницька русифікація	Нейтральна. Дозвіл на відкриття українських шкіл. Надання допомоги населенню, що постраждало від бойових дій: постачання продовольства, посівного матеріалу	Позитивна. Відкриття українських шкіл, налагодження українського життя. Допомога населенню, що постраждало в результаті бойових дій
Політика щодо інших етнічних груп	Репресивна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами	Нейтральна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами	Позитивна
Церковна політика	Переслідування і нищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), депортація священиків углиб Росії, насаджування православ'я	Підтримка православної церкви	Невтручання в церковні справи

Політику царизму в зайнятому росіянами м. Львові восени 1914 р. активно проводив генерал-губернатор граф О. Бобринський. Він заявив, що в цих землях «корінне населення все було російське, устрій їх повинен бути оснований на російських засадах. Я буду тут вводити російську мову, закон і устрій». Така політика відійшла в історію під назвою русифікація краю. Восени були закриті практично всі українські установи, бібліотеки, школи. Почалися обшуки і переслідування місцевої інтелігенції. Греко-католиків почали насильно навертати до православ'я. Був арештований і вивезений до монастирської тюрми у Суздалі митрополит Андрій Шептицький, де він і перебував до 1917 р. Проводилася «інвентаризація», тобто грабунок галицьких банків, музеїв, книгарень. Демонтувалось обладнання друкарень, зокрема Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. До 1917 р. перебував у засланні в Симбірську, Казані і в Москві М. Грушевський, заарештований в листопаді 1914 р. в Києві, після свого повернення з Австро-Угорщини..

Початок війни склався для Росії вдало. Російська армія розгорнула надзвичайно успішний наступ у Галичині й на Буко­вині. Австрійські війська змушені були відступати. В ході грандіозної Галицької битви, яка продовжувалася 33 доби, австрійська армія зазнала жорстокої поразки. Втрати її становили 400 тис. чол. Близько 100 тис. потрапило в російський полон. Серед полонених виявилося багато українців. Які нерозуміли, за що воюють. В результаті Галицької битви російські війська оволоділи Львовом, Ярославом, Галичем, була обложена фортеця Перемишль. Рятуючи австрійців від розгрому, німецьке командування знову перекинуло частину своїх військ з західного фронту на східний. Наступ російських військ тривав до весни 1915 р. На початку березня 1915 р. після чотиримісячної облоги капітулювала фортеця Перемишль з 117-тисячним гарнізоном. Російська армія заволоділа значною частиною Карпат і готувалася до остаточ­ного розгрому австрійської та угорської армій і окупації Угорщини, відділення її від Австрії.

В основі плану Шліфена, начальника генштабу німецької армії, лежала ідея блискавичної війни проти Франції. Після цього ще до осіннього листопада німці надіялись завершити кампанію на Сході у війні проти Росії. Та воєнна фортуна розпорядилася так, що основний перебіг воєнних подій відбувався на східному фронті. Розгром росіянами австрійських армій в Галичині, означав крах плану блискавичної війни («бліцкрігу»). На західному фронті почалася позиційна окопна війна.Після цього держави Троїстого союзу посилили бойові дії проти Росії з наміром вивести її з війни. Тим-то на початку 1915 р. на Західному фронті Росії протистояли вже 140 німецьких і австро-угорських дивізій, тоді як на початку війни влітку 1914 р. — всього 55.