7.3. Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень

Другою складовою загальної моделі формування пропозиції грошей (див. рис. 7.1) є грошово-кредитний, або просто грошовий, мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні та інвестуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів. Грошова мультиплікація — досить складний процес, що технологічно проходить кілька стадій, і в ньому беруть участь багато економічних суб'єктів — центральний банк, комерційні банки, небанківські інституції. Щоб спростити висвітлення цього процесу і полегшити розуміння його технології, розділимо його за кількома напрямами:

— НБУ: грошова база — банківські резерви — багатократне збільшення депозитів. Цей напрям можна назвати простим мультиплікатором депозитів;

— комерційні банки: вільні резерви — мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна назвати трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта Р_в/Д;

— небанківські інституції: банківські депозити — резерви — мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна назвати трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта Г_о /Д.

У сукупності всіх цих напрямів грошової мультиплікації досягається певна зміна (+ чи -) обсягу банківських депозитів (Д).

Простий мультиплікатор депозитів

Простий мультиплікатор депозитів — це можливий, нічим не деформований процес зростання банківських депозитів унаслідок надання центральним банком у банківську систему додаткових резервів та кредитно-розрахункового обслуговування банками своїх клієнтів. Поштовхом для такого зростання є збільшення банківських резервів у процесі формування грошової бази, ініціатором якого є центральний банк. При цьому такий поштовх буде тим сильнішим, а отже, простий мультиплікатор тим вищим, чим більша частка грошової бази буде сформована у вигляді банківських резервів і, відповідно, менша — у готівковій формі. А оскільки структуру грошової бази в процесі її формування визначає НБУ, то вже на етапі формування грошової бази він має можливість активно впливати і на другий етап формування пропозиції грошей — етап грошової мультиплікації.

Приклад

Якщо в поточному місяці грошова база зросте на 20,0 млн. грн., у тому числі її готівкова складова (Г_о) на 6,0 млн. грн., а банківські резерви (Б_р) — на 14,0 млн. грн., то вже після першого надання банками додаткових ресурсів у позички своїм клієнтам банківські депозити зростуть на 14,0 млн. грн. Якщо ж у структурі приросту грошової бази готівка становитиме 11,0 млн. грн., а резерви — 9,0 млн. грн., то після першого ж надання цих резервів у позички банківські депозити зростуть на 9,0 млн. грн., тобто на 5,0 млн. грн. менше, ніж у першому випадку.

Проте на цьому не закінчується вплив НБУ на формування простого мультиплікатора депозитів. Він ще регулює використання банками додаткових резервів, виходячи із завдань грошово-кредитної політики. Для цього НБУ встановлює норму бронювання резервів у відсотках до залучених депозитів (норму обов'язкового резервування), у межах якої зменшується право банків на використання своїх резервів, сформованих за рахунок депозитів, для кредитування клієнтів, а отже, й зменшуються темпи зростання (мультиплікації) депозитів.

Розглянемо процес простої мультиплікації депозитів при збільшенні банківських резервів за рахунок рефінансування одного з комерційних банків з відображенням руху коштів на балансах банку. Простежимо цей процес спочатку в межах окремого банку, а потім у межах банківської системи в цілому.

У спрощених схемах балансів будемо відображати тільки ті статті, на яких відбувається рух коштів, і тільки суми цього руху та його напрям (знак «+» свідчить про надходження чи збільшення, знак «-» — про вибуття чи зменшення коштів). Проставлені поряд із сумою зміни коштів цифри (1а, 16, 2а тощо) означають номер операції, яка спричинила цю зміну. Суми за статтею «Підсумок» показують, наскільки зріс в обороті банку обсяг депозитів та їх розміщення.

Розглянемо, як реагує банк на зростання його резервів у процесі збільшення грошової бази методом рефінансування банків при нормі обов'язкового резервування 12 %.

1 операція, а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А позичку на суму 10,0 млн грн за рахунок безготівкової емісії; загальний резерв банку А збільшився на цю суму;

б) за рахунок додатковго резерву банк А видав 6-го числа позичку швейній фабриці на суму 10,0 млн грн, яку переказав на її поточний рахунок; позичка швейній фабриці надана банком А на повну суму додаткового резерву (10,0 млн грн), оскільки кошти, одержані ним у позичку від НБУ, не підлягають обов'язковому резервуванню;

в) за рахунок одержаної позички швейна фабрика в той самий день заплатила 10,0 млн грн за тканину, куплену у торговельної організації, яка обслуговується банком Б.

Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А.

КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК А, млн грн

Активи		Пасиви
1. Коррахунки в НБУ 2. Позичка клієнту	+10,0 (1а) -10,0 (1в) +10,0(1б)	1. Позичка НБУ 2. Депозити	+10,0 (1а) +10,0(16) -10,0 (1в)
Підсумок	+ 10,0(1)	Підсумок	+10,0(1)

Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на 10,0 млн. грн. Це зростання було зумовлене збільшенням його резервів, одержаних у позичку від НБУ, тобто в межах формування ним грошової бази, і не пов'язане з грошовим мультиплікатором. Банк А і сам створив депозити в обсязі 10,0 млн грн, надавши позичку швейній фабриці (операція 16). Але оскільки ці гроші були негайно переказані торговельній організації і перейшли в інший банк, банк А втратив новостворений депозит і не збільшив свого резерву. Тому в мультиплікації депозитів він не брав участі.

Перш ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації.

2 операція, а) сплачені торговельній організації 10,0 млн. грн. зараховані на її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв, частина якого підлягає резервуванню;

б) банк Б 9-го числа надав позичку меблевій фабриці на суму вільного резерву, тобто 8,80 млн грн 10,0, яку переказав на її поточний рахунок. Решту резерву (1,20 млн грн) банк залишив на своєму коррахунку для збільшення обов'язкового резерву;

в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбінату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслуговується банком В.

Зазначена операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:

КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК Б, млн грн

Активи		Пасиви
1. Коррахунок у НБУ 2. Позичка клієнту	+10,0 (2а) -8,80 (2в) +8,80( (26)	1. Депозити	+10,0 (2а) -8,80 (2в) +8,80 (26)
Підсумок	+ 10,0 (2)	Підсумок	+10,0 (2)

З цієї таблиці можна зробити такі висновки:

• у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією НБУ, яка й була первісною причиною цього збільшення;

• тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту — клієнту банку В на суму 8,80 млн грн. призводить до зменшення на цю

• суму поточних депозитів та резервів банку; незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву,

• банк Б має приріст депозитів на суму 10,0 млн грн та збільшення на ту саму суму його активів за статтею «Коррахунок в НБУ»,

• тобто резервів.

У результаті операції 2в рух вільних резервів перемістився на баланс банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.

3 операція, а) 13-го числа 8,80 млн грн надійшли на поточний рахунок ДОК 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився обсяг депозитів та загальний резерв;

б) за рахунок приросту резерву банк В 14-го числа видав торговельній організації «Скіф» позичку на суму 7,75 млн грн і переказав на її рахунок. Решта 1,05 млн грн залишилися на коррахунку банку для збільшення обов’язкового резерву ;

в) торговельна організація «Скіф» за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на суму 7,75 млн грн.

Оптова організація обслуговується банком Г.

Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В: