2.8. Вітчизняний агропродовольчий ринок і сільський розвиток

Незважаючи на позитивну тенденцію зростання обсягів виробництва і споживання продовольства в Україні продовольчу ситуацію не можна вважати благополучною.

Сьогодні пересічний громадянин України споживає продовольства майже на третину менше норм продовольчого споживання розвинутих країн, витрачаючи на продовольчі потреби в 3-4 рази більшу частку свого сімейного бюджету.

При вільному ціноутворенні обсяги продовольчого споживання населення (і відповідно рівень продовольчої безпеки) визначається пропорцією цін і доходів, яка постійно змінюється в умовах інтенсивного інфляційного процесу. Показником, що широко використовується для характеристики цінової доступності, є купівельна спроможність середнього доходу щодо окремого продукту.

Зниження цінової доступності для населення України яке було зумовлено пропорціями інфляційного процесу на продовольчому ринку, визначає сьогодні недоліки обсягів і структури харчування в Україні. При загальному недоїданні до норм здорового харчування на чверть, сукупний споживач змушений перевищувати ці норми по найбільш дешевим харчовим енергоносіям для того, щоб хоча б частково компенсувати відсутність можливостей придбати необхідну кількість більш дорогих продовольчих продуктів.

На національному продовольчому ринку склалися інфляційні тенденції, які є несприятливими для розширення його ємності.

По основних споживчих позиціях за гривневий період середньомісячний темп інфляції становив: продовольчі продукти – 1,15 %, послуги – 1,10 %, непродовольчі товари – 0,5 %.

Така різниця, на наш погляд, пояснюється дією так званого „курсового якоря”. Стабільність валютного курсу гривні – важливий фактор стримування інфляції, а його дієвість сильніше проявляється там, де вища частка імпорту.

Оскільки більшу частину загального зростання споживчих цін бере на себе інфляція на продовольчому ринку, динаміка інфляції протягом року має чітко виражену сезонність.

За 12 років гривневого періоду у липні місяці дефляція спостерігалася 7 разів. По періодах року графік інфляції має сідлоподібний характер: за гривневу історію у перші чотири місяці (січень-квітень) середньомісячний темп інфляції – 1,65 %, у теплі чотири місяці (травень-серпень) – незначна дефляція (0,05 %), у останні чотири місяці – відновлення інфляції з середньомісячним темпом 2,2 %.

2.9. Промисловий потенціал

Промисловість – одна з провідних галузей української економіки, що забезпечує життєві інтереси країни, її економічну безпеку, соціальний та культурний рівень життя народу. На сучасному етапі трансформаційних процесів, що домінують в світі, коли головними завданнями і критеріальними ознаками економічного розвитку стають інноваційність, ефективність і конкурентоспроможність, промисловість набуває ролі ключового фактора технологічної модернізації економіки.

Потенціал української промисловості забезпечує виробництво 38 % ВВП, 46,6 % загального випуску товарів і послуг, більш як 90 % товарного експорту країни. На підприємствах галузі працює 28,8 % всіх найманих працівників, зайнятих в економічній діяльності, тут зосереджено 35,8 % основних засобів.

Протягом 1999-2008 років середньорічні темпи зростання становили 8,3 %, випереджаючи Російську Федерацію (7 %), Італію (0,355 %), Німеччину (2,35 %), США (1,6 %), Фінляндію (3,05 %), Францію (0,95 %), Швецію (2,15 %), Японію (1,6 %) та інші країни.

Зростаючий тренд виробництва до середини 2008 року засвідчив лише загальну тенденцію до нарощування сировинної товарної маси в умовах використання здебільшого традиційних технологій. Розвинені країни світу за цей час активно впроваджували нову парадигму промислового розвитку, основу якої становлять технології, засновані на знаннях, інноваціях та інформації. З цих позицій особливо відчутними стають протиріччя між існуючим станом і перспективним баченням промислового потенціалу України. Найбільш наочно ці протиріччя проявляються у формуванні товарного ринку промисловості.

Україна забезпечується промисловими товарами власного виробництва лише на 60-65 %, інноваційною продукцією – на 25-30 %. Показники ефективності промислової діяльності значно нижчі за рівень розвинутих країн Європи, зокрема продуктивність праці – в 7-10, споживання матеріальних і енергетичних ресурсів – у 2-3 рази.

Майже 40 відсоткова залежність української економіки від імпорту промислової продукції суттєво послабляє національну безпеку країни, проте головну проблему тут утворює структура формування товарних ресурсів за джерелами і групами промислової продукції.

За рахунок власного виробництва формується ресурсна база переважно низькотехнологічних видів промислової продукції: харчових продуктів (89,2 %), недорогоцінних металів і виробів з них (88,6 %), виробів з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла (82,1 %), деревини та виробів з деревини (71 %), продукції хімічної промисловості (62,4 %).

Ресурси високотехнологічної продукції значною мірою покриваються за рахунок імпорту: механічного обладнання машин та механізмів – на 65,3 %, полімерних матеріалів (62,1 %), транспортних засобів і шляхового обладнання (41 %), целюлозно-паперових матеріалів (52,5 %), шкіряної і хутряної сировини та виробів з неї (65,5 %), текстилю й виробів з текстилю (71,3 %).

За інноваційністю і технологічним рівнем продукція української промисловості ще істотно поступається розвинутим країнам, але промисловість України нарощує потенціал технологічного оновлення і модернізації економіки, збільшуючи присутність на світовому промисловому ринку.

Потенціал національної промисловості, який має визначити роль і місце України серед країн світу і регіону у 2020 році буде формуватися в процесі реалізації Загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості на період до 2017 року, проект якої розробляється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 947-р.

Основну увагу передбачається зосередити на активізації інноваційно-інвестиційної діяльності промисловості з позитивним впливом на її структуру, забезпечені ринку конкурентоспроможними промисловими товарами та прискоренні інтеграції промислового комплексу у світове виробництво.