Законодавство, на підставі якого встановлюються помилки

Критерії

Вид помилок

Зміст помилок

Спосіб реагування

За впливом на облік

впливають виключно на дані бухгалтерського обліку

Наприклад, неправильне розуміння суті господарської операції і відповідно неправильне відображення її не на тих рахунках, в облікових реєстрах (відомостях, журналах). Виправлення таких помилок потягне за собою тільки зміни у відповідних рядках Балансу, а за потреби і в інших фінансових звітах

Складається бухгалтерська довідка.

Виправлення помилки відображається у фінансовій звітності (докладно розглянуто на с. 57)

впливають виключно на дані податкового обліку

Наприклад, помилка, допущена при запов-ненні реєстру отриманих та виданих подат-кових накладних

Виправлення помилки відображається у документах податкового обліку та податковій звітності

впливають на дані як бухгалтерського, так і податкового обліку

Наприклад, помилка, що полягає у неправильному визначенні первісної балансової вартості товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), одночасно зачепить показники як бухгалтерського, так і податкового обліку, бо згідно з п. 5.9 Закону про прибуток облік приросту/убутку вартості ТМЦ базується на показниках балансової вартості ТМЦ, сформованої згідно з правилами бухгалтерського обліку (за окремими винятками)

Виправлення здійснюється одночасно у бухгалтерському та податковому обліку з подальшим відображенням помилки у бухгалтерській та податковій звітності відповідно

За впливом на податкові зобов’я- зання

які призводятьдо заниженняподаткових зобов’язань, що мають бути сплачені

Найнебезпечніші, бо їх виявлення контролюючим органом загрожує застосуванням значних фінансових санкцій

Самоперевірки та аудиторські перевірки, що проводяться на підприємстві, повинні насамперед бути спрямовані на виявлення помилок саме такого роду. Їх оперативне виправлення дозволить підприємству уникнути фінансових санкцій або ж значно мінімізувати їх

які призводятьдо завищенняподаткових зобов’язань, що мають бути сплачені

Не несуть якоїсь загрози з боку контролюючих органів (крім можливості притягнення бухгалтера до адміністративної відповідальності)

Їх оперативне виявлення та декларування теж має важливе значення, бо тут йдеться про вилучення фінансових ресурсів підприємства, які воно має право повернути собі з бюджету або ж зарахувати у рахунок майбутніх платежів за відповідними податками та зборами

які не впливають на розмір податкових зобов’язань

Не несуть загрози для підприємства

У принципі, повідомляти контролюючі органи про її вчинення не варто, бо до посадової особи підприємства може бути вжито заходів адміністративної відповідальності, встановлених за порушення порядку ведення податкового чи бухгалтерського обліку. А під час виїзної перевірки такі помилки можуть бути й не виявлені

За характером*

арифметична

Під арифметичною помилкою розуміють помилки або описки: 1) допущені платником податку під час заповнення декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення, вирахування відсотків, частки), передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу; 2) допущені при перенесенні даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо). Таке розуміння терміна «арифметична помилка» викладене у листах Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. №06-10/167 і ДПА України від 06.07.2001 р. №9018/7/23-3317

Для виявлення таких помилок у податковій звітності передбачені камеральні перевірки. Якщо у податковому звіті було допущено арифметичну чи методологічну помилку, що призвела до заниження податкового зобов’язання, то виявлення її під час камеральної перевірки обійдеться платнику застосуванням спеціальної фінансової санкції (на підставі пп. 17.1.4 Закону №2181), яка значно менша за розміром від тієї, що могла би бути застосована при виявленні тієї самої помилки під час планової чи позапланової перевірки (на підставі пп. 17.1.3 Закону №2181).

методологічна

Методологічна помилка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу) (лист ДПАУ від 06.07.2001 р. №9018/7/23-3317)

За тривалістю їх наслідків у часі

впливають на показники обліку обмеженої кількості звітних періодів і не впливають на показники наступних періодів

Як правило, на момент їх виявлення подат-кова звітність поточних періодів не потребує коригування, бо наслідки цих помилок безслідно зникли у попередніх звітних періодах (в одному періоді недоплачено, в іншому переплачено, але врешті-решт усе зійшлося).

Прикладом може бути неправильно визначена дата виникнення валових витрат у двох суміжних податкових періодах щодо операції, наприклад, сплати авансу за оренду.

Але пам’ятайте: якщо в якомусь періоді була недоплата, то обов’язково треба виправити (уточнити), не забувши про 5% «самоштрафу»

наслідки яких далі існують, не зникають до поточного періоду, в якому вони виявляються, та усуваються шляхом коригування податкових показників поточного періоду

Прикладом може бути помилкове зарахування до валових витрат певної суми, наприклад, авансу за оренду невиробничого ОФ

* В умовах чинного законодавства така класифікація запроваджена щодо помилок, які допускаються у податковій звітності (пп. «в» пп. 4.2.2 Закону №2181). Стосовно фінансової (бухгалтерської) звітності законодавство не використовує такої класифікації.