невідповідність перешкоджає продовженню тієї роботи, яку в силу тру­дового договору повинен виконувати працівник.

Недостатня кваліфікація працівника може виявлятись у відсутності необхідних знань і навичок, без яких неможливо належним чином вико­нувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Водночас, на цій підставі не можна звільнити працівника, в якого відсутній досвід через коротку тривалість виконання роботи. Також не можна звільнити пра­цівника лише з мотивів відсутності у нього документа про освіту, якщо, відповідно до чинного законодавства, наявність її не є обов’язковою умовою виконання роботи за трудовим договором. Пленум Верховного Суду У країни вказав, що у випадку, коли згідно зі законодавством вико­нання певної роботи допускається лише при наявності відповідної осві­ти або після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту), позбавлення цього права може бути підставою для розірвання трудового договору з працівником з мо­тивів невідповідності щодо займаної посади або виконуваної роботи.

Виявленою невідповідністю також може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов’язків з причин недостатньої квалі­фікації.

Невідповідність працівника щодо займаної посади може бути виявлена за результатами атестації. При цьому Пленум Верховного Суду України вказав, що висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Рішення атестаційної комісії має рекомендаційний характер. За ре­зультатами атестації трудовий договір може бути розірваний не пізніше двохмісячного терміну з дня проведення атестації.

Причиною розірвання трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП України може бути також стан здоров’я працівника: стійке зниження працездат­ності, яке перешкоджає належному виконанню трудових обов’язків. Пленум Верховного Суду України вказав, що за цією підставою можна розірвати трудовий договір з працівником, якщо виконання трудових обов’язків протипоказане йому за станом здоров’я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує. Тимча­сова втрата працездатності не є підставою для розірвання трудового договору.

Неможливість належного виконання трудових обов’язків за станом здоров’я повинна бути підтверджена медичним висновком. Наявність, наприклад, інвалідності не може слугувати підставою для розірвання

110

Тема 5.

трудового договору, якщо працівник належним чином виконує доручену йому роботу.

На підставі, що передбачена у п. 2ст. 40, можна розірвати трудовий договір з керівником підприємства або структурного підрозділу, якщо він не здатний забезпечити належну дисципліну праці підлеглих праців­ників.

При звільненні за цією підставою роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику іншу роботу. За відсутності такої роботи або за відмови працівника від запропонованої роботи, його звільняють.

Ще однією підставою для розірвати трудового договору з ініціативи роботодавця є правило, що міститься у п. 5 ст. 40 КЗпП України. Тут передбачено право роботодавця розірвати трудовий договір

у зв’язку з тривалим нез'явленням на роботу працівника внаслідок тимча­сової непрацездатності. Весь термін непрацездатності можна поділити

на два види: загальний і спеціальний. П. 5 ст. 40 КЗпП України встановлює загальний термін тимчасової непрацездатності, який дає право роботодавцю розірвати трудовий договір в разі відсутності працівника понад чотири місяці поспіль. У цей термін не враховується відпустка через вагітність та пологи.

Спеціальний термін тимчасової непрацездатності залежить від виду захворювання. Зокрема, при захворюванні на туберкульоз працівник може бути звільнений з роботи, якщо він продовжує лікуватися протягом десяти місяців поспіль.

Вихід працівника на роботу хоча б на один день перериває термін тимчасової непрацездатності, який дає право роботодавцю розірвати трудовий договір. Також, не можна розривати трудовий договір, якщо

працівник приступив до роботи, хоча його непрацездатність продовжу­валась більше чотирьох місяців.

Додаткові гарантії встановлені для працівників, які втратили працез­датність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюван­ням. Закон України «Про охорону праці» встановлює обов’язок робо­тодавця зберігати за цими особами місце роботи до відновлення пра­цездатності або встановлення їм інвалідності.

Г1.6 ст. 40 передбачає право роботодавця розірвати трудовий договір з працівником при поновленні на роботу працівника, який раніше виконував цю роботу.

Таке звільнення відбувається у випадках, якщо за рішенням суду пра­цівник поновлюється на роботі, з якої він був незаконно звільнений, або

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

111