11Іддо підприємств державної і комунальної власності, то таке обме­ження встановлене ще постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 4 червня 1933 р. «Про суміщення посад та службу родичів в установах, підприємствах та організаціях громадського сектора».

Сам порядок укладення трудового договору умовно можна поділити на декілька етапів:

звернення особи до роботодавця з пропозицією про укладен­ня трудового договору;

розгляд заяви роботодавцем і прийняття ним рішення;

видання наказу або розпорядження про зарахування праців­ника на роботу;

оформлення трудової книжки.

На першому етапі працівник, попередньо переговоривши з робото­давцем, з'ясовує можливості свого працевлаштування. Після цього він подає заяву з проханням прийняти його на роботу, де зазначає, яку поса­ду чи вид роботи може виконувати та термін початку роботи. До заяви додається необхідні, передбачені законодавством документа: про осві­ту, про стан здоров'я і т.п.

Останнім часом до уже традиційних вимог на цьому етапі додалися ще й прохання претендента на посаду представити так звану curriculum vitae або резюме про себе. Тут він зазначає відомості про свою поперед­ню трудову діяльність, а також власні побажання щодо використання його на посаді, на яку він претендує. У багатьох випадках роботода­вець проводить усну співбесіду з претендентом на зайняття відповідної посади.

Ст. 24 КЗпП України встановила правило, за яким укладення трудо­вого договору оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на робо ту.

Законодавство не встановлює обов'язкових вимог до наказу чи роз­порядження про прийом на роботу. Однак, аналізую™ відповідні прави­ла, можна дійти висновку про існування деяких обов'язкових елементів цього документа.

Зокрема, у наказі чи розпорядженні необхідно зазначити, хто прий­мається на роботу, трудову функцію працівника, встановити розмір за­робітної плати, термін початку роботи. Якщо укладено строковий тру­довий договір, то необхідно встановити строк, на який укладено договір. Згідно зі ст. 26 КЗпП України, у наказі потрібно застерегти умови про випробування, якщо таке обумовлено сторонами, із зазначенням його

76

Тема 5.

тривалості. Також мають бути відображені й інші факультативні умови і трудового договору. Наказ також повинен містити номер і дату його ні видання. Працівник зобов'язаний ознайомитися з наказом під розписку. V випадку відмови працівника від ознайомлення з наказом про прийом на роботу, складається акт, де зазначається про таку відмову.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпо­рядження про прийом працівника на роботу не було видано, але праців- ника фактично було допущено до роботи. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику розгляду судами трудових

спорів» уточнив, що фактичний допуск до роботи має місце лише тоді, коли працівник допущений до роботи з відома роботодавця або ним осо­бисто. Якщо ж робота виконувалась без відома роботодавця, то трудо­вий договір не вважається укладеним.

До початку роботи роботодавець зобов‘язаний:

А роз'яснити працівнику його права та обов'язки, проінфор­мувати про умови праці, а також його права на пільги та компен­сації за роботу на шкідливих та небезпечних роботах;

<=> ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудово­го розпорядку та колективним договором;

А визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необ­хідними для роботи засобами;

А проінформувати працівника з техніки безпеки, виробничої са­нітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

На всіх працівників, які працюють більше п'яти дні в, заводиться тру­дова книжка. Вона є основним документом про трудову діяльність пра­цівника. Порядок ведення трудових книжок регулюється «Інструкцією про ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях», затвердженою наказом Мінпраці України, Мінюсту України і Мінсоцзахисту У країни від 29 липня 1993 року'. Трудові книж­ки ведуться на всіх працівників, включаючи працівників, які є співвлас­никами (власниками) підприємств, селянських (фермерських) госпо­дарств, сезонних та тимчасових працівників, позаштатних працівників, за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню, а також на працівників, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться роботодавцем не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу працівника. На

¹ Людина і праця. - 1993. - №9-10.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

77

осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

До трудової книжки заносяться:

відомості про працівника: прізвище; їм ‘я та по батькові, дата народження;

відомості про прийняття па роботу із зазначенням дати прий­няття і посади чи виду роботи, переведення на іншу постійну ро­боту, звільнення із зазначенням підстави і дати звільнення;

відомості про нагородження державними нагородами та відзнаками України, а також про заохочення, які передбачені пра­вилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами та поло­женнями про дисципліну;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про викори­стані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

До трудової книжки не заносяться дисциплінарні стягнення, які мо­жуть бути накладені на працівника, відомості про тимчасові переведен­ня, а також премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких має регулярний характер. Усі записи у трудовій книжці вносяться роботодавцем після видання відповідного наказу не пізніше тижневого строку, а про звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу і нормі закону. Записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення завіряються печаткою.

Обов'язок по забезпеченню ведення на підприємстві трудових кни­жок покладається на роботодавця. Він зобов'язаний постійно мати у наявності необхідну кількість бланків трудових книжок. Суму вартості трудової книжки роботодавець має право стягнути з працівника. Трудо­ва книжка зберігається у відділі кадрів підприємства на протязі всього часу дії трудового договору і видається працівнику належно оформле­ною у день його звільнення.

Останнім часом, крім трудової книжки, на кожного працівника заво­диться ще й страхове свідоцтво. За чинним законодавством України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, підставою для здійснення виплат по соціальному забезпеченню є не трудовий стаж, а страховий стаж, тобто період, протягом якого особа підлягала загаль­нообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачува­ла, або за неї сплачувались, страхові внески.

Тому не виключено, що через деякий час роль трудової книжки падатиме

78 ТЕМА 5.