2. Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях

У процесі виконання трудової функції працівник зобов ’язаний дотри­муватись визначеного нормами трудового права порядку організації праці. У законодавстві та правовій літературі цей порядок отримав назву внут­рішнього трудового розпорядку.

Внутрішній трудовий розпорядок є предметом централізованого та локального правового регулювання. За критерієм суб’єкта всі норма­тивні акти, які визначають внутрішній трудовий розпорядок, можна поділити на дві групи: загальні (поширюються на всіх найманих праців­ників) та спеціальні (враховують специфіку окремих галузей господарства, а також особливості праці певних категорій працівників). До пер­

172

ТЕМА

тої групи відносяться КЗпП України, Типові правила внутрішнього трудового розпорядку; до другої- закони, які врегульовують право­ти) статус окремих категорій працівників, статути про дисципліну, по­ложення про дисципліну окремих категорій працівників тощо.

Внутрішній трудовий розпорядок на всіх підприємствах, незалежно під організаційно-правової форми т а форми власності, визначений Типо­вими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робіт­ників і службовців підприємств, установ і організацій (затв. поста­новою Держкомпраці СРСР і ВЦРГІС від 20 липня 1984 р.). Типові пра­вила внутрішнього трудового розпорядку є нормативним актом загальної дії; вони визначають зміст локальних правил внутрішнього гру­пового розпорядку. Зокрема, Типовими правилами внутрішнього тру­дового розпорядку визначені: порядок і умови прийняття на роботу та іиільнення; норми та використання робочого часу; види заохочень за і сумлінну працю та порядок їх застосування; засоби впливу за порушен-

11. т рудової дисципліни та порядок їх оскарження.

,, ^ _г Внутрішній трудовий розпорядок на

. вагаконкретному підприємстві, в установі, організації

визначається правилами, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та профспілкового комітету.

Правилами внутрішнього розпорядку визначаються трудові обов’яз­ки працівника, які умовно можна поділити на дві групи:

^ обов 'язки щодо виконання трудової функції (виконувати ро­боту, обумовлену трудовим договором; продуктивно використо­вувати робочий час; своєчасно і точно виконувати розпоряджен­ня роботодавця і т.ін.);

<=> обов’язки щодо дотримання правил поведінки, які забезпе­чують нормальний трудовий процес (дотримуватись режиму ро­боти; правил охорони праці, заходів безпеки, гігієни праці, вироб­ничої санітарії, утримувати своє робоче місце в чистоті та по­рядку; бережливо ставитись до майна власника тощо).

Обов’язки роботодавця полягають у правильній організації процесу праці, належному забезпеченні умов безпеки та гігієни праці, наданні необхідних засобів для виконання працівниками трудових обов’язків тощо.

Спеціальними законами передбачено додаткові вимоги, що, крім за­гальних, визначають зміст трудових обов’язків працівників окремих га­лузей. Так, ст. 41 «Гірничого закону України» визначає трудові обо-

ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ... 173