3. Контроль в системі дксу

Казначейство України приймає безпосередню участь в організації та касовому виконанні бюджетів, обліку надходжень та видатків бюджетів, підготовці відповідних звітів про виконання бюджетів, управлінні, ана­лізі та прогнозуванні надходжень бюджетних коштів та коштів держав­них цільових фондів, здійсненні міжбюджетних розрахунків, обслугову­ванні розпорядників і одержувачів коштів і тим самим стає причетним до управління державним бюджетом України та здійснює, відповідно, контроль використання державних фінансових ресурсів.

Як учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство крім своїх безпосередніх функцій, пов'язаних із бюджетом, виконує ще й функції банківської установи, обслуговуючи розрахункові операції бю­джетних установ і організацій. У зв'язку з цим появилася необхідність у системі внутрішнього контролю за виконанням органами Казначейства усіх нормативно-правових документів щодо касового виконання бюдже­тів. Практична реалізація цієї системи здійснюється через підрозділи внутрішнього контролю: управління внутрішнього контролю на рівні Державної казначейської служби та відділів внутрішнього контролю у регіональних управліннях Казначейства.

Метою контролю виконання бюджетів в системі ДКСУ є:

65535. оцінка своєчасності надходжень і раціонального використання бюджетних коштів;

65536. виявлення фактів неефективного та нецільового використання бюджетних коштів;

65537. підготовка заходів для усунення виявлених недоліків та пору­шень бюджетного законодавства.

Положення про Державну казначейську службу України (затвердже­не Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011) надає Казначейству право контролю за:

65535. веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат бю­джетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітнос­ті;

65536. бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень до бюджету;

65537. відповідності кошторисів розпорядників бюджетних коштів по­казникам розпису бюджету;

65538. відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бю­джетних зобов'язань відповідним бюджетним зобов'язанням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу);

65539. відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

65540. дотриманням правил валютного контролю за операціями з бю­джетними коштами в іноземній валюті;

65541. дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в ре­жимі реального часу;

65542. закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійс­нення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.

Зазвичай діяльність органів Казначейства розглядають як суто тех­нічну - ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про вико­нання державного та місцевих бюджетів, а також управління ресурсами. При цьому, поза увагою залишається одна із головних казначейських функцій - контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надхо­джень до бюджетів і здійсненні відповідних витрат. Ця функція, тим не менше, добре відома всім розпорядникам бюджетних коштів і передба­чає здійснення певних дій з боку органів Казначейства, має різні зовніш­ні прояви і може здійснюватися за різними формами і критеріями.

Сучасні контрольні механізми здебільшого закладені у програмно­му забезпеченні Казначейства, що дозволяє йому здійснювати більшість своїх контрольних повноважень в автоматизованому режимі.

Чинна законодавчо-нормативна база дозволяє класифікувати конт­роль доходів бюджетів з боку органів Казначейства як попередній, оскільки для попередження порушень та незаконних дій щодо зараху­вання надходжень до бюджетів на початку кожного бюджетного року проводиться значна підготовча робота. Розробляються відповідні про­цедури, які дозволяють чітко встановити належність того чи іншого виду надходжень до конкретного бюджету та/або фонду, їх розподіл між ними, а також до адміністраторів податків і зборів, території тощо. Від­повідно до визначених процедур та параметрів, що дозволяють контро­лювати правильність зарахування надходжень, щорічно централізовано відкриваються рахунки в системі органів Казначейства.

Попередній та поточний контроль бюджетних повноважень також здійснюється органами Казначейства при проведенні надходжень та відшкодуванні податків згідно із законодавством. Підставою для здій­снення платежів є висновки органів адміністрування податків, зборів та інших платежів, судових органів, які перевіряються органами Казначей­ства як на предмет законності повноважень тих, хто приймає рішення, так і на предмет правильності оформлення документів. Такий механізм контролю діє для загального, а також частково для спеціального фонду державного бюджету.

За змістом та етапами проведення контрольних заходів щодо вико­ристання бюджетних коштів їх можна поділити на попередні та поточні. Спочатку перевіряються документи - бюджетні зобов'язання розпоряд­ників бюджетних коштів на предмет їх відповідності вимогам норматив­но-правових документів. Рішенням або підтвердженням їх легітимності є реєстрація перевірених зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в обліку системи органів Казначейства з виконання бюджетів, що по суті є контролем повноважень розпорядників бюджетних коштів.

Другим етапом, за терміном проведення державного фінансового контролю, є здійснення органами Казначейства поточного контролю, який полягає у перевірці суто технічних бюджетних параметрів:

65535. наявності в обліку системи органів Казначейства зареєстрованих бюджетних і фінансових зобов'язань;

65536. відсутності судових рішень щодо списання коштів з рахунків.

При цьому статус Казначейства як учасника СЕП НБУ вимагає пере­вірки як всіх банківських реквізитів, так і дотримання інших вимог НБУ щодо оформлення платіжних документів.

Таким чином, зміст та обсяги контрольних повноважень та відпо­відальності органів Казначейства, робить казначейське обслуговування окремим етапом процесу управління виконанням бюджетів, де забезпе­чується дотримання законності використання бюджетних коштів і запо­бігання їхньому нецільовому використанню.

Казначейський контроль, як функція управління, передбачає здійс­нення його суб'єктами (головними управліннями, управліннями Казна­чейства), що наділені відповідними повноваженнями, певних дій: ви­значення фактичного стану функціонування об'єкта управління (об'єкта контролю) по відношенню до базового стану, що встановлюється або ззовні, або у його внутрішній системі. Для органів Казначейства зо­внішніми базовими критеріями є як планові бюджетні показники, які використовуються при здійсненні аналізу та прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетів і кошторисів, так і норми, встанов­лені окремими нормативними документами. Внутрішніми критеріями, що є основою контролю, є регламенти функціонування рахунків, норми ведення бухгалтерського обліку, складання та консолідації фінансової звітності, що встановлюються самим Казначейством.

При організації казначейського контролю варто звернути увагу на забезпечення таких умов його проведення:

• спрямованість на реалізацію фінансової стратегії (передбаченої у щорічних бюджетних резолюціях);

65535. орієнтація на кількісні показники (значно підвищує ефектив­ність);

65536. своєчасність — адекватний період контрольних дій має відповіда­ти періоду здійснення операцій;

65537. гнучкість - швидке пристосування до нових видів та форм ді­яльності (зміна нормативів фінансування, мережі розпорядників бюджетних коштів, методів програмно-цільового планування тощо);

65538. простота - забезпечує своєчасну і достовірну інформацію;

65539. економічність - мінімальні затрати на проведення контролю.

Для здійснення контролю використовуються наступні джерела ін­формації:

65535. розподіли асигнувань;

65536. виписки з розписів доходів та видатків бюджетів; кошториси доходів та видатків розпорядників коштів та відпо­відні розрахунки до кошторисів;

65537. дані бухгалтерського обліку про виконання бюджетів;

65538. звітність про виконання бюджетів (місячна, квартальна, річна);

65539. дані бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ і організацій - розпорядників коштів бюджетів, підприємницьких структур про одержані бюджетні кошти і стан розрахунків з бю­джетом;

65540. службова переписка між підрозділами Казначейства;

Під час контролю ревізори ДКСУ керуються: Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Державний бюджет України на відпо­відний рік», «Положенням про Державну казначейську службу Украї­ни» затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 р., Постановою Кабінету Міністрів України і НБУ «Про впро­вадження казначейської системи виконання Державного бюджету» від 14 січня 1997 р. № 13, наказом Міністерства фінансів України 14 січ­ня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію», наказом Головного управління ДКУ «Про впровадженім казначейської системи виконання Державного бюджету» від 21 березня 1997 р. № 28, Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Головного управління ДКУ від 24 грудня 1997 р. № 137 (зі змінами та доповненнями), іншими законодавчими та норма­тивно-правовими актами.

Таким чином, нинішня система виконання бюджетів передбачає про­ходження всіх фінансових бюджетних потоків через органи Казначей­ства, що дає змогу здійснювати повний і безперервний контроль бюд­жетних ресурсів та операцій з ними. Одержувачі бюджетних коштів різних рівнів, несуть бюджетно-правову відповідальність за викорис­тання бюджетних коштів. Підставою для застосування норм бюджет­но-правової відповідальності є здійснення бюджетних правопорушень, серед яких нецільове використання бюджетних коштів, неподання бух­галтерських і фінансових документів, пов'язаних з використанням бю­джетних коштів тощо.

Основними причинами фінансових порушень однозначно вважа­ється недостатність попереднього контролю, здійснюваного органами управління, фінансовими органами та органами Казначейства при пого­дженні кошторисних витрат, штатних розписів, затвердженні видатків, а також поточного контролю за збереженням грошових коштів і матері­альних цінностей, їх раціональним витрачанням, дотриманням порядку здійснення бюджетних операцій.