
- •Колектив авторів:
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту 12
- •Тема 2 планування навчання 40
- •Тема 3 мотивація навчання 116
- •Тема 4 оРганізація навчання 168
- •Тема 5 Контроль навчання 239
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів 296
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій 351
- •Передмова
- •Тема 6 розкриває вікові особливості учнів (включаючи відносно нову для педагогіки категорію – дорослих) та показує особливості управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів.
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту
- •1.1. Аналіз педагогічних систем з позиції теорії управління Функціональна подібність між процесами управління і навчання
- •Особливості управління педагогічними системами
- •Спільна діяльність навчання та її структура
- •1.2. Індивідуально-типологічні особливості суб’єктів навчальної діяльності та їх урахування в управлінні навчанням Індивідуально-типологічні особливості особистості за к.Г.Юнгом
- •Аналіз навчальної діяльності на основі індивідуально-типологічних особливостей
- •Вплив індивідуально-типологічних особливостей на стиль навчальної та педагогічної діяльності
- •1.3. Навчальний менеджмент Поняття навчального менеджменту
- •Функції управління навчанням
- •Тема 2 планування навчання
- •2.1. Постановка цілей діяльності і навчання Мета як основний компонент діяльності
- •Цілепокладання та його функції
- •Принципи і правила постановки цілей
- •Види цілей
- •Специфіка навчальних цілей та проблеми їх формулювання
- •Типові помилки і правила постановки навчальних цілей
- •Ієрархії навчальних цілей
- •Таксономії навчальних цілей
- •2.2. Проектування змісту навчання Поняття змісту освіти та навчання
- •Зміст освіти можна структурувати за ступенем загальності:
- •Способи засвоєння та функції елементів змісту освіти
- •Основні предмети навчальної діяльності
- •Рекомендації до опису ситуації:
- •Відбір і формування змісту навчання
- •2.3. Складання планів навчання Психологія планування діяльності
- •Види, способи планування та характеристика планів
- •Планування навчання як основа освіти, навчальний план, навчальний предмет, програма навчального предмету
- •Планування занять: сценарії, технології, проекти
- •2.4. Вибір методів навчання Метод навчання та його функції
- •Класифікація методів навчання
- •Класифікація методів навчання за навчальними цілями (за в.А. Козаковим)
- •Вимоги до вибору педагогом методу навчання
- •Тема 3 мотивація навчання
- •3.1. Активізація навчання Активність і навчальна активність особистості
- •Критерії, рівні, види і фактори навчальної активності
- •Поняття «активне навчання», «активні методи навчання»
- •Прийоми та засоби активізації навчальної діяльності
- •3.2. Управління мотиваційними процесами у навчанні Поняття мотивації та її роль в управлінні навчанням
- •Стратегії управління мотиваційними процесами в навчанні
- •Види та механізми мотиваційного впливу
- •Мотиваційний цикл у навчанні та фактори його ефективної реалізації
- •3.3. Мотивування учнів до навчання Мотиви навчання та їх класифікація
- •Індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика
- •Мотивування навчання: підходи, засоби
- •3.3. Стимулювання навчання Стимули та стимулювання навчання
- •Види стимулів навчання
- •Стимулювальний вплив методів навчання
- •3.5. Методи і прийоми мотивації навчання Початкова мотивація
- •Підтримуюча мотивація
- •Завершальна мотивація
- •Тема 4 оРганізація навчання
- •4.1. Форми організації навчання Поняття „форма навчання” і „форма організації навчання”
- •Розвиток форм навчання
- •Класифікація форм організації навчання. Типи і структура уроків
- •Характеристика основних форм організації навчання
- •4.2. Організація навчання з використанням різних форм і методів
- •Організація роботи при усних інформаційних повідомленнях
- •Організація дискусій
- •Організація роботи з кейсами
- •Організація мозкового штурму
- •Організація навчальних ігор
- •Організація самостійної роботи
- •4.3. Засоби навчання.
- •2) Знакові посібники:
- •Підготовка наочних посібників
- •Використання технічних засобів навчання
- •Слово як засіб навчання
- •Друковані засоби навчання
- •Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання
- •4.4. Умови навчання Умови навчання та їх класифікація
- •Урахування індивідуальних та групових особливостей учнів при організації навчання
- •Управління соціально-психологічними процесами у навчанні
- •Тема 5 Контроль навчання
- •5.1. Підготовка контролю в навчанні Поняття та функції контролю в навчанні
- •Структура контролю навчальної діяльності
- •Етапи контролю в навчанні
- •Цілі, об’єкти, еталони, зміст контролю в навчанні
- •Види, форми та методи дидактичного контролю
- •Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності
- •Оцінки та орієнтовні види завдань
- •Оцінка і відмітка в навчанні. Шкали оцінок і відміток
- •5.2. Психологія оцінювання Психологія оцінювання
- •Самооцінка та ефективність навчання
- •Помилки оцінювання
- •Рефлексія та зворотний зв’язок
- •5.3. Особливості тестового контролю навчальних досягнень Тестовий контроль, його переваги та недоліки. Дидактичний тест.
- •Класифікація тестів. Форми тестових завдань
- •Етапи розробки тестів
- •Технологічні особлиості тестування
- •Критерії якості дидактичних тестів
- •5.4. Модульно-рейтингова система контролю і оцінювання навчальної діяльності Недоліки традиційної системи контролю і оцінювання успішності навчання
- •Поняття навчального модулю та особливості організації модульного навчання
- •Принципи і умови застосування навчального рейтингу
- •Технології модульно-рейтингової системи контролю навчальної успішності
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів
- •6.1. Поняття освітньо-вікових періодів
- •6.2. Дошкільний вік Загальна характеристика дошкільного віку
- •Особливості розвитку особистості дошкільника
- •Пізнавальна сфера
- •6.3. Молодший шкільний вік Загальна характеристика молодшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості молодшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.4. Середній шкільний вік Загальна характеристика середнього шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості підлітка
- •Пізнавальна сфера
- •6.5. Старший шкільний вік Загальна характеристика старшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості старшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.6. Студентський вік Загальна характеристика студентського віку
- •Особливості розвитку особистості студента
- •Пізнавальна сфера
- •6.7. Дорослий вік Загальна характеристика дорослого віку
- •Розвиток особистості дорослого
- •Основні характеристики вікового періоду “дорослий”
- •Пізнавальна сфера
- •Поняття про андрогогіку
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій
- •7.1. Комунікативний процес і ефективність управління навчанням Спілкування як основа навчання, педагог як суб’єкт комунікації
- •Вербальне і невербальне педагогічне спілкування
- •Управління конфліктами у навчанні
- •7.2. Фактори ефективного управління навчанням Поняття дидактичного фактору
- •Завдання факторного аналізу у дидактиці
- •Генеральні фактори навчання та їх складові
- •7.3. Керівництво і навчання. Прийняття управлінських рішень у навчальній діяльності Викладач як керівник і вихователь
- •Проблемно-педагогічні ситуації, їх складові та шляхи вирішення
Вплив індивідуально-типологічних особливостей на стиль навчальної та педагогічної діяльності
Педагогічну професію часто обирають люди з такими типологічними ознаками, як інтуїтивний, чуттєвий. „Педагог” - одна з назв типу ENFJ , але треба зауважити, що серед педагогів багато представників з іншими типологічними ознаками. Індивідуально-типологічні особливості викладача впливають на стиль його діяльності, на перевагу одних функцій управління над іншими.
Стиль діяльності формується під впливом як внутрішніх, психологічних чинників, так і зовнішніх – умов та особливостей діяльності. Під стилем діяльності розуміється характеристика системи операцій, до яких люди мають нахил в наслідок своїх індивідуальних властивостей. Відповідно до учасників педагогічного процесу визначають стилі навчальної діяльності та стилі педагогічної діяльності. Існують різноманітні підходи, як до визначення навчальних стилів, так і стилів педагогічної діяльності.
Так, за ведучою системою сприйняття визначають такі навчальні стилі, як візуальний (зорова), аудіальний (слухова), кінестетичний (рухова). Стосовно розумових дій дослідники з галузі диференціальної психології використовують поняття когнітивного (пізнавального) стилю. За визначенням Г.Клауса когнітивні стилі - це гіпотетичні конструкти для позначення способів сприйняття, мислення та дії, що переважно використовуються людиною6. Психологи визначають різні когнітивні стилі та їх параметри в залежності від того, які особливості беруться за основу типології. За ознакою навчаємості як готовності до засвоєння знань індивідуальні стилі схематично представляють двома полюсами: „позитивний” – „негативний” (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Індивідуальні відмінності суб’єктів навчальної діяльності (за Г.Клаусом)
Параметр порівняння |
Позитивний тип |
Негативний тип |
Швидкість |
Швидко |
Повільно |
Легко, без зусиль |
З зусиллями, напружено, важко |
|
Міцно, стійко у часі |
Поверхово, короткочасно, швидко забувається |
|
Легко перенавчається |
Важко перенавчається |
|
Має гнучкість |
Характеризується ригідністю, сталістю |
|
Ретельність |
Сумлінно |
Недбало |
Охайно |
Неохайно |
|
Грунтовно |
Поверхово |
|
Мотивація |
Охоче |
Неохоче |
Добровільно |
За обов’язком |
|
За власним бажанням |
Під тиском |
|
Активно, включено, захоплено |
Пасивно, в’яло, байдуже |
|
Старанно, завзято, докладаючи всі сили |
З лінощами, аби як |
|
Регуляція дії |
Самостійно |
Несамостійно |
Автономно, незалежно |
Наслідуючи |
|
Планомірно, цілеспрямовано |
Безцільно, безсистемно, без плану |
|
Наполегливо, постійно |
Періодично, нестійко |
|
Когнітивна організація |
Усвідомлено, з розумінням |
Механічно, не розуміючи, методом спроб і помилок |
Спрямовано, передбачаючи наслідки |
Випадково, непередбачено |
|
Раціонально, економно |
Нераціонально, неефективно |
|
Загальна оцінка |
Добре |
Погано |
Педагогічна діяльність конкретного вчителя чи викладача також характеризується певним стилем. Стилі педагогічного керівництва розглядатимуться у розділі VII даного посібника.
Охарактеризуємо індивідуальні стилі педагогічної діяльності, які пов’язані з орієнтацією на процес та результат:
Емоційно-імпровізаційний. Педагог орієнтується переважно на процес навчання, безпосереднє спілкування з учнями, Тому кінцеві результати у нього відступають на другий план. Він обирає для лекцій найбільш цікавий матеріал, залишаючи «чорнову» роботу для самостійного опрацювання студентів. Орієнтується на сильних студентів, перед якими ставить незвичайні проблеми. Діяльність високооперативна: різноманітні види роботи, обговорення, швидкий темп.Але низька методичність: часто нехтує закріпленням та повторенням навчального матеріалу, контролем знань. Інтуітивність, чутливість, особистісна тривожність. гнучкість, імпульсивність. можливе самомилування. У ставленні до студентів як правило чутливий та проникливий.
Емоційно-методичний. Педагог орієнтований як на процес так і на результат навчання. Тому він адекватно планує навчальний процес, поетапно відпрацьовує навчальний матеріал, закріплює, повторює, контролює якість знань учнів. Дояльність високо оперативна, внтуїтивність переважає рефлексивність.Чутливий до змін ситуації на занятті, особистісно тривожний, у той же час чутливий та проникливий у ставленні до студентів.
Розмірковуюче-імпровізаційний. Орієнтація на процес та результат навчання, адекватне планування, оперативність, сполучення інтуїтивності та рефлексивності. Консервативний при відборі методів навчання, віддає перевагу незначному темпу проведення занять, не любить колективних обговорень.Заохочує самостійність. Меньш чутливий до змін ситуації на занятті.
Розмірковуюче-методичний. Орієнтується переважно на результати навчання, походячи з яких і планує навчальний процес. Висока методичність є сполученою з обмеженим, стандартним набором методів навчання, перевагою репродуктивної діяльності. Не любить колективних обговорень, вважає їх зайвими витратами часу. Відрізняється рефлексивністю, слабкою чутливістю до змін в аудиторії, обережністю у своїх діях.
Аналізуючи назви цих стилів та їх характеристику, можна встановити певні паралелі з розглянутою вище типологією, заснованою К.Юнгом, а саме з такими типологічними парами, як „розумовий – чуттєвий” (можна співставити з ознаками „емоційний –розмірковуючий”), та „раціональний – ірраціональний” (можна співставити з ознаками „методичний – імпровізаційний”).
Чи можна якось співвіднести стилі педагогічної діяльності як управлінської за своєю сутністю зі стилями навчальної діяльності для того, щоб визначити можливі шляхи формування здатності тих, хто навчається, до самоуправління та управління? Так, якщо взяти за основу такі індивідуальні особливості, які визначають специфіку і викладання, і учіння. Доречно прислухатись до наступної думки: “Головні діючі особи будь-якої школи, у тому числі й вищої, - ті, хто навчаються, та викладачі. Як і у тих, так і в інших ефективність навчального процесу визначають наступні властивості: індивідуальні психологічні особливості (темперамент, характер та ін.), спрямованість здібностей, рівень та якість наявних знань. Гармонійність цієї тріади властивостей відкриває можливості для розвитку та реалізації творчості. Їх сполучення визначає характер сприйняття, переробки та реалізації інформації у творчому процесі. Для розгляду психологічних характеристик, пов’язаних із сприйняттям інформації, найбільш прийнятною є типологія К.Юнга. Важливо зрозуміти, що повинно бути не роз’єднання, а розпізнання людей, не конфронтація між ними, а співробітництво на основі принципу доповнення”7. Наведемо деякі властивості навчальної діяльності студентів та педагогічної діяльності викладачів з різними індивідуально-типологічними особливостями (табл. 1.3).
Таблиця 1.3.
Прояв типологічних особливостей у навчальній та педагогічній діяльності
Типологічні особливості |
Навчальна діяльність |
Педагогічна діяльність |
Ектравертний |
Віддають перевагу усним відповідям. Вдаються до конкретизації та деталізації. Мають проблеми з дотриманням терміну виконання, що можуть компенсувати відмінним рівнем оформлення. Схильні нехтувати деякими завданнями, що втілюється у неповному обсязі продуктів їх самостійної навчальної діяльності. Інформацію намагаються упорядковувати за методичними вказівками. Мають переваги щодо результативності в аудиторній роботі, їх приваблюють такі види завдань, як “діагностика”, “звіт”. |
Активні, дієві, легко розуміють учнів, студентів. Оцінюють себе через інших, отже потребують постійного зворотного зв’язку від аудиторії. Пристосовують аудиторію під себе, змінюють, виховують, встановлюють свої правила. Обробляють великі обсяги інформації, мислять масштабно. Мають широкі пізнавальні інтереси в різних галузях людського досвіду, вміло використовують це у викладанні. Не бояться протиставляти себе групі. |
Інтровертний |
Краще виконуть письмові завдання, ніж усні. Схильні до абстракції та цілісності. Намагаються виконувати роботи у повному обсязі та дотримуватись термінів виконання завдань. Менше звертають уваги на рівень оформлення робіт, віддаючи перевагу змісту. Мають тенденцію до довільності упорядкування інформації. Краще за екстравертів складають письмові екзамени та демонструють більш високу успішність у самостійній роботі, прагнуть до планування діяльності. |
Самодостатні, їм непросто здійснювати вплив на тих, хто навчається, схильні пристосовуватись до аудиторії. Прагнуть постійного професійного самовдосконалення. Мислять глибоко, інформацію проробляють ґрунтовно, але повільно порівняно з екстравертами. При прийнятті рішень запобігають крайнощів. Їх спокій, врівноваженість позитивно діють на аудиторію. |
Сенсорний |
Загальна орієнтація на конкретну інформацію, факти деталі. Віддають перевагу своєчасному виконанню завдань. Тяжіють до наукового стилю. Інформацію упорядковують за методичними вказівками. Мають тенденцію до виконання самостійних робіт у повному обсязі та до відмінного рівня оформлення. Орієнтовані на підсумковий контроль, де мають вищу успішність, ніж інтуїтивні. Серед завдань вони виділяють звіти, де необхідно чітко представити результати. |
Спираються на практичну користь знань і підкреслюють її при викладанні. Довіряють лише добре перевіреній досвідом інформації. Орієнтуються на найближчу перспективу, гарні тактики. Ставлять конкретні навчальні цілі, досягнення яких легко можна перевірити. Вдосконалюють вже існуючі методики та навчальні технології. Терплячі, реалістично ставляться до проблем і вирішують їх з огляду на потреби сьогодення. |
Інтуїтивний |
Концептуальні, прагнуть цілісності. Термін виконання є для них фактором ризику у навчанні, отже вони схильні до невчасного виконання завдань. Дотримуються публіцистичного стилю. Інформацію впорядковують довільно. Можуть віддавати перевагу виконанню привабливих для себе завдань, не встигаючи виконати інші, що має прояв у неповному обсязі виконання самостійних робіт. На рівень оформлення звертають менше уваги, ніж протилежні до них представники сенсорного типу. Мають значно вищу успішність за результатами поточного контролю, ніж підсумкового, не уникають трудомістких завдань. Відповідно, коло привабливих для них завдань є більш широким (“планування”, “вправа”, “спостереження”, “узагальнення”). |
До навчання привносять духовність, піднесення. При оцінюванні зміст цінують вище форми. Розвивають творчі здібності, розкривають кращі сторони особистості учнів (студентів). У постановці навчальних цілей враховують далеке майбутнє, орієнтуючись на формування особистісних та професійних якостей тих, хто навчається. Пропонують і підтримують інновації. Добре прогнозують та планують діяльність. Ентузіасти, надихають на пошуки нових, нестандартних рішень. |
Розумовий |
Схильність дотримуватися вимог втілюється у повному обсязі продуктів самостійної навчальної діяльності та в тенденції до впорядкування інформації за методичними вказівками, а прагнення до об’єктивності, неупередженості – у деталізації відповідей й у науковому стилі письмової мови. Не ухиляються від трудомістких завдань, мають більш високу успішність в аудиторній роботі та на письмових екзаменах, ніж студенти чуттєвого типу. |
Гарні організатори, послідовні у дотриманні вимог. Вміють призвати до порядку, викликати почуття відповідальності, протистояти скептично налаштованій аудиторії. Чітко встановлюють критерії оцінювання і прагнуть об’єктивно їх дотримуватись. При поясненні здійснюють всебічний аналіз інформації, акцентують увагу на загальних закономірностях, принципах. Не люблять бездіяльності. |
Чуттєвий |
Характерні ознаки їх прояву пов’язані із суб’єктивним світосприйняттям. Неповний обсяг свідчить про вибірковість у ставленні до завдань, цілісна організація змісту та тенденція довільно впорядковувати інформацію - про власну логіку викладення, публіцистичний стиль - про прагнення до вислову своєї думки. Демонструють кращі результати у самостійній роботі, ніж в аудиторній. Для них важливим є особистісний сенс виконання завдань. |
Легко прихиляють до себе, емпатійні, передбачають почуття тих, хто навчається. Вміють яскраво переконувати, активізовувати та мотивувати аудиторію. Їм подобається самопрезентація, реклама своїх переваг. Конфліктні ситуації та напружені стосунки з кимсь можуть паралізувати їх активність, позбути можливості нормально працювати. Слідкують за психологічною атмосферою в навчальних групах, гармонізують спілкування. |
Раціональний |
Значно виражений зв’язок із науковим стилем. Перевага надається постійним, стійким, незмінним засобам самовираження. При оформленні робіт дотримуються достатнього рівня, що можна пояснити тенденцією до вчасного й навіть передчасного виконання самостійних робіт. Отже вони віддають перевагу швидкості, за рахунок чого можуть страждати якість та оформлення. Але роботи, як правило, виконуються в повному обсязі. Схильні до конкретизації та деталізації інформації. Віддають перевагу таким завданням, як “планування”, “вправа”, орієнтуються на результати навчальної діяльності, отже мають кращу підсумкову успішність, ніж ірраціональні. |
Швидко реагують на вчинки та ситуації. Рішучі, переконливі. Мають певні сформовані установки до учнів (студентів). Дотримуються систематичності. Встановлюють дисципліну і порядок. Зв’язано викладають думки, чітко будують фрази, послідовні у висловах. Спрямовані на виконання контролюючих функцій у процесі навчання. Емоційно стабільні, мають гарну саморегуляцію. |
Ірраціональний |
Більше спрямовані на процес навчання, тому вище за раціональних оцінюють аудиторну роботу. Їх приваблюють творчі завдання, завдання з невизначеними умовами. Їх засобом самовираження є публіцистичний стиль, але взагалі їм важко дотримуватись певного стилю, отже характерними ознаками для них є гнучкість та невизначеність. Можуть виконувати роботи невчасно чи здавати їх не в повному обсязі, але здатні компенсувати ці недоліки відмінним рівнем оформлення та глибиною змісту. Схильні до абстракції та цілісності. |
Легко встановлюють контакти з аудиторією. Схильні до коливань настрою та самопочуття, періоди творчого підйому чергуються у них з періодами спаду, коли ефективність діяльності знижується. Гнучкі, захоплюються інноваціями, реформами. Більш орієнтовані на процес навчання, ніж на його результати. |
Для ефективного управління навчальною діяльністю з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей тих, хто навчається, викладачам доречно дотримуватися таких рекомендацій:
Долати обмеження власного типу, що має прояв як застосування одноманітних, звичних методів та форм роботи.
Не допускати дискримінації учнів (студентів), які потрапляють до групи ризику внаслідок незначного прояву своїх типів порівняно з іншими.
Прогнозувати розвиток взаємодії, співробітництва з учнями (студентами) на основі аналізу типологічного розподілу в навчальних групах.
Застосовувати при оцінюванні комплекс пов’язаних з індивідуально-типологічними особливостями показників результативності та відповідних критеріїв оцінювання.
Використовувати рейтингову систему оцінювання.
Залучати учнів (студентів) до управління навчанням.
Здійснювати спільні проекти, де індивідуальні результати є основою спільного результату.
Створювати баланс між типологічними компонентами у навчанні, тобто гармонійно поєднувати різні форми навчальної діяльності, різноманітні за змістом та призначенням навчальні завдання.