Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності

Як ми вже відмічали вище, оцінювання – це встановлення рівня відповідності реальних результатів навчання еталонним. Для оцінки результатів контрою, в залежності від цілі даного акту контрольно-оціночної діяльності, суб’єкт обирає якій-небудь критерій і за його допомогою здійснює оцінку об’єкта контролю. Отже, критерії оцінювання надзвичайно важливі для виставляння оцінки. Необхідно завжди уточнювати, що значить «знає — не знає», які пропонуються критерії оцінювання.

Наочний приклад цього приводить Н. Ф. Тализіна. Учениці 6-го класу задають питання: “Який трикутник називається рівнобедреним?” Вона дає точне визначення і вірно креслить його на дошці. Їй ставлять запитання: “А який трикутник називається рівностороннім?” Учениця знову дає точне і повне визначення за підручником. Однак, коли учениці поставили запитання: “Чи можна рівносторонній трикутник назвати рівнобедреним?", — вона упевнено відповідає, що ні. Навідне запитання «Чому?» і підказка: «У нього ж є дві рівні сторони», — не приводять ученицю до правильної відповіді, тому що до рівнобедрених трикутників вона відносить такі і тільки такі, у яких при наявності двох рівних сторін третя не дорівнює ім. Ось де її помилка! Немає переносу знань в іншу ситуацію.

Як бачимо, поняття «знає — не знає» дуже відносне. Про знання ми завжди судимо за виконанням тими, хто навчається, яких-небудь дій з цими знаннями, і це правильно, тому що знання завжди існують у непорушному зв'язку з тими чи іншими нашими діями (уміннями).

На жаль, у традиційному контролі часто бувають необ'єктивні оцінки саме через відсутність критеріїв оцінювання, під якими будемо розуміти параметри еталона або ідеального результату навчання.

Наприклад, до критеріїв оцінювання знань можна віднести:

Обсяг (повноту знань), що визначається кількістю всіх елементів необхідних знань про об'єкт, що вивчається, які передбачає навчальна програма;

Міцність знань, тобто збереження в пам'яті вивченого матеріалу (повнота матеріалу, тривалість його збереження, готовність до відтворення - швидкість та легкість);

Глибину знань, що характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв'язків і відношень у знаннях;

Оперативність знань, яка передбачає вміння учня використати знання в стандартних однотипних умовах;

Уміння викласти знання в усній, письмовій і графічній формах тощо.

Критерії якості вмінь та навичок є специфічними для кожного виду та типу діяльності, наприклад, уміння взяти позичку в банку, домовитися про співпрацю з іншою фірмою тощо

При інтерактивному оцінюванні (оцінюванні на ігрових, тренінгових заняттях тощо) можуть бути використані такі критерії, як активність учасників, дотримання правил та регламенту, чіткість викладу думки, аргументованість відповідей тощо.

Під нормами критеріїв оцінювання будемо розуміти значення критеріїв, розподілені за певними рівнями.

Наприклад, “відмінно” – повністю правильно, якісно, своєчасно; “добре” – повністю правильно, але дещо неякісно і/або несвоєчасно; “задовільно” – 1-2 помилки; “незадовільно” – більше 2 помилок.

Наводимо також норми критеріїв оцінювання якості продуктів та дій студентів КНЕУ під час засвоєння дисципліни «Психологія та педагогіка» з урахуванням складності та якості виконаних завдань.

За мінімальну одиницю (1бал) береться найпростіше завдання, яке не вимагає значних зусиль для виконання (див. табл.5.2).

Таблиця 5.2