Етапи контролю в навчанні

Оскільки контроль розглядається в сучасній педагогічній літературі більшою мірою не з точки зору управлінського підходу, найчастіше виділяються тільки його складові компоненти. Однак управління контрольно-оціночною діяльністю передбачає вміння розгортати цей процес у часі – тобто виділення етапів контролю, які мають відображати послідовність вказаних вище структурних компонентів. В теорії менеджменту виділяються такі три послідовні складові розгортання контролю у часі:

• встановлення стандартів (точне визначення мети, яка мала бути досягнутою у певний час);

• вимірювання та порівняння (вимірювання того, що було насправді досягнуто за певний період, і порівняння досягнутого з очікуваними результатами);

• корекція (перегляд цілей діяльності, якщо виявлено серйозні відхилення при порівнянні досягнутого з очікуваними результатами).⁷⁹

Враховуючи зазначене вище, В.А. Козаков⁸⁰ пропонує таку послідовність етапів контролю в навчанні:

• Стандартизація цілей (встановлення норм, еталонів, моделей об’єктів, що перевіряються);

• Вимірювання фактичного стану об’єкту (потребує використання певних технологій, методів);

• Порівняння стандарту та реального стану об’єкту;

• Оцінювання - інтерпретація результатів порівняння та встановлення ступеня відповідності фактичного стану об’єкту і стандарту;

• Відмітка - формалізація результатів порівняння фактичного стану об’єкту та стандарту, вираження результатів у певних шкалах, балах.

Згідно зазначеному вище, вважаємо за доцільне доповнити цю послідовність ще одним останнім етапом – корекція.

• Корекція – це зміна навчальних цілей, способів навчальної роботи, технології контролю у відповідності з отриманими результатами (заповнення пробілів у здобутих знаннях, виправлення помилок тощо).

Цілі, об’єкти, еталони, зміст контролю в навчанні

Основною метою контролю є перевірка процесу і результату навчання – досягнення поставлених навчальних цілей. Цілі контролю, як вже було зазначено вище, втілюються в певні завдання та відповідають функціям контролю. Оскільки, за влучним висловом В. Сухомлинського, “перевірку знань треба підпорядковувати найголовнішій меті – поглибленню, закріпленню, розвитку знань”, ціллю контролю може бути не тільки перевірка знань та вмінь учня, які він набув у процесі навчання, а й такі, як:

• Констатація – встановлення рівня реалізації певної мети навчання;

• Діагностика – встановлення недоліків та помилок у сформованих вміннях і знаннях;

• Навчання – повторення і закріплення пройденого матеріалу;

• Стимуляція – спонукання учнів до подальшої роботи;

• Корекція – вдосконалення деяких знань і вмінь учнів, зміна технології та методів навчання для усунення виявлених недоліків і помилок у формуванні певних вмінь і навичок.

Так, у наведеному вище прикладі 1 основна ціль (завдання, функція) контролю – перевірочна, а також діагностична і коригувальна, у прикладі 2 основна ціль – стимуляційна, а також, можливо, констатуюча, діагностична та навчальна.

З поняттям мети контролю щільно збігається поняття еталону контролю, під яким будемо розуміти, як вже було зазначено вище, ідеальний результат навчальної діяльності, зразок, з яким порівнюються реальні (фактичні) результати, що демонструються учнем. Еталоном є представлення суб'єкта, що здійснює контроль, про нормативний характер (стан) об'єкту контролю. Це може бути зразок виконання дії, що контролюється, її поопераційний склад, прийнятий рівень розвитку якості чи властивості особистості тощо.

Об'єктом контролю й оцінки може бути факт виконання учнем якоїсь дії, учинку, завдання вчителя, характер і особливості виконання їм цього завдання, цієї дії, рівень його знань, умінь, навичок, розвиток якоїсь його якості, властивості особистості тощо.

Так, у розглянутих вище прикладах, об’єктом контролю є, в першому випадку, реальне письмо учнів в зошитах з інших предметів, а в другому – усні відповіді та поведінка учнів. Еталоном в першому прикладі є орфографічно правильне письмо, а в другому – правильні, з точки зору вчителя, відповіді та норми поведінки.

Зміст контролю – це знання, вміння, що перевіряються в контролі і містяться в певних завданнях, питаннях тощо. Зміст контролю відображає зміст навчання і включає уявлення, поняття, явища, правила, засоби його перетворення, складові та послідовність виконання завдання, предметні, розумові та загальнонавчальні дії та способи дій, а також ставлення до навчання (байдуже, зацікавлене, позитивне, пасивне, дійове тощо).

У розглянутих вище прикладах зміст контролю буде розглядатися як вміння учнів орфографічно правильно писати (1 приклад), правильно відповідати та вести себе на заняттях (2 приклад), які виражені в їх продуктах діяльності – письмі у зошиті, усних відповідях та поведінці.