Організація навчальних ігор

Гра є безумовно найцікавішим методом навчання. У грі легше засвоюються поняття, запам’ятовуються правила і формули, вивчаються певні способи поведінки. Ігри звичайно викликають значну активність учасників, оскільки ті заохочуються можливістю отримати за виконання певного завдання якогось значущого результату (виграшу, перемоги, винагороди).

Педагоги висувають досить велику кількість класифікацій навчальних ігор. Найбільш узагальнено всі навчальні ігри розподіляються на рольові (гра-драматизація, розігрування ролей чи рольове проектування) та ділові (імітаційно-моделююча чи професійна).

Сама по собі гра містить значний мотиваційний потенціал, хоч додатково викладач може стимулювати активну участь оцінками (цим не слід зловживати, краще, коли кожен бере участь в грі за власним бажанням, і тільки після її завершення отримає заохочувальну оцінку за активність). В якості початкової мотивації викладач може або просто пояснити сутність і ціль гри, її важливість, вказати ігрові правила і умови виграшу.

Ігри часто ґрунтуються на груповому та рольовому розподілі. Викладач має продумати такий розподіл попередньо.

Виділяють чотири основні групи ігрових ролей: організаційні – для керівництва (капітани, керівники, організатори, ведучі, керівники, координатори і т.п.); мотиваційні – для енергетичної підтримки учасників (глядачі, болільники, натхненники, підтримувані, помічники і т.п.); виконавчі – для безпосереднього виконання ігрових завдань (оформлювачі, аналітики, виконавці, ерудити і т.п.); контрольні – для перевірки якості виконання ігрових завдань (жюрі, експерти, судді, контролери, рецензенти і т.п.). Важливо, щоб кожен учасник гри зміг знайти собі відповідну роль.

Викладач має продумати і підготувати умови і засоби проведення гри: приміщення достатнього розміру, сценарій гри, засоби наочності (таблиці, схеми, малюнки, макети, аудіо- чи відео-матеріали і т.п.), роздаткові матеріали (картки завдань, таблички з іменами і ролями учасників, правила гри, допоміжні джерела, чисті листи паперу для записів, маркери), костюми, атрибути тощо. Краще, коли в розробці деяких засобів приймуть участь учасники гри (наприклад, знайдуть костюми, підготують приміщення тощо).

На початку проведення гри викладач чи ведучий має чітко описати сутність, хід і правила гри, повідомити учасників про умови виграшу, критерії оцінювання, здійснити груповий і рольовий розподіл, надати учасникам гри детальні інструкції, рекомендації і роздаткові матеріали. Ефективність виконання ігрових завдань часто належить від якості інструктажу. Ведучий має чітко визначити щонайменше три моменти: завдання (що треба зробити), час (скільки на це відводиться часу), результати (як вони мають бути представленими). Часові межі краще обрати більш стисненими, але при необхідності час можна збільшити. Особливу увагу слід приділити створенню сприятливої, психологічно комфортної атмосфери в аудиторії.

Наприклад, розмістити учасників підгрупи по колу, щоб кожен бачив обличчя всіх, надати всім підгрупам, що виконують аналогічні завдання, однаковий пакет матеріалів.

Для організації групової взаємодії можна на початку гри використати спеціальні вправи (привітання чи презентація команд, тренінг взаємодії тощо). Детальніше про це можна прочитати в темі «Умови навчання».

Під час самої гри доцільним є мінімальне втручання викладача, або незначна допомога з метою стимулювання самостійності учнів. Важливо підтримувати здорову конкуренцію, слідкувати за дотриманням правил гри, збереженням позитивної атмосфери в аудиторії. Після завершення виконання завдань учні презентують їх аудиторії.

На завершальному етапі здійснюється оцінювання результатів виконання завдань. Як правило, це роблять викладач чи група експертів, однак інколи і учасники можуть оцінити один одного (наприклад, одна підгрупа обирає найкращу з кількох інших). Важливо оцінити продуктивність роботи кожної команди, подякувати всім учасникам. Нагородження переможців слід супроводжувати публічним схваленням, аплодуванням. Надалі підбиваються підсумки заняття, підкреслюються моменти, що мали важливе дидактичне значення. На етапі рефлексії здійснюється взаємне обговорення ефективності методу навчальної гри, реалізація поставлених цілей, самопочуття кожного в груповій роботі і т.п.