Організація мозкового штурму

Метод мозкового штурму (який ще називають методом некритичного генерування ідей) також спрямований на розв’язання складних проблем, пошук кращої відповіді на запитання, оптимального вирішення ситуації. Його основна відмінність від методів дискусії та кейсів – в способі організації обговорення. Сутність „мозкового штурму” полягає в тому, що необхідно висловити як можна більшу кількість ідей за незначний час. Під час генерації ідей забороняється будь-яке їх заперечення, критика. Далі ці ідеї обговорюються і обираються кращі. Швидкість і некритичність генерації ідей, взаємний обмін ними, часова обмеженість дозволяють зменшити вплив стереотипів, які звичайно супроводжують розумову діяльність. Дані правила мають бути попередньо роз’яснені учасникам, а можливо навіть роздані їм у надрукованому вигляді.

Наприклад, правила мозкового штурму можуть бути такі:

• Будь-яка ідея може бути висловленою, і має бути зафіксованою, навіть якщо вона здається абсурдною, фантастичною і недоречною.

• Ідеї слід висловлювати стисло і швидко, не обґрунтовуючи.

• За один раз можна висунути тільки одну ідею.

• Висунуті ідеї не можна коментувати, критикувати, оцінювати і обговорювати.

• Висловлені ідеї обов’язково можна доповнювати і розвивати.

Предметом мозкового штурму може бути будь-яка проблема, виражена у вигляді проблемного запитання чи задачі, що не має однозначного вирішення і допускає різні його варіанти. Проблема має бути актуальною, цікавою, близько пов’язаною з інтересами більшості учнів. Тема «мозкового штурму» має також відповідати загальній навчальній темі, в межах якої застосовується цей метод навчання, поставленим навчальним цілям. Також важливим є підготовленість самого викладача, достатня зрілість учнів для розуміння специфіки даного методу і детального розгляду певної проблеми.

У генерації ідеї звичайно бере участь підгрупа з 5-7 осіб, але можлива і більша кількість учасників.

Інколи перед початком „мозкового штурму” доцільно провести „тренувальну розминку”. В цьому методі вона має подвійне призначення: по-перше, зняття зайвого емоційного напруження, по-друге, стимулювання розумової активності. Це можуть бути декілька невідомих командам цікавих загадок, питань, що можуть бути швидко вирішені в процесі спільного обговорення.

Звичайно в „мозковому штурмі” немає капітана. Всі є генераторами ідей і всі в рівній мірі слідкують за дотриманням правил „мозкового штурму”. Лише хтось бере на себе роль „фіксатора ідей” – має записувати всі висловлені ідеї, але він також бере участь в обговоренні. Окремо можуть бути обрані спостерігачі і експерти. Ведучий слідкує за часом обговорення. Можливі різні варіанти фіксації ідей.

Наприклад, спочатку кожен генерує свої ідеї самостійно, записуючи їх на аркуші, а потім виказує їх іншим; кожен висуває одну ідею і записує її на аркуші паперу зверху, а потім передає цей аркуш по колу, і кожен має продовжити цю початкову ідею; всі відрізу ж висловлюють ідеї, а „Фіксатор ідей” записує їх по-черзі або створює „мережу ідей” (в середині аркушу паперу записується ключова проблема, а навколо неї – розташовуються ідеї, стрілками показується хід думок). Краще, коли „Фіксатор ідей розташовується по середині, і всі бачать записані ним ідеї – це стимулює учасників до деталізації вже виказаних ідей, стимулює появу нових. Після завершення обговорення виказані ідеї можуть зачитуватись іншим командам, записуватись на дошці, надаватись іншим командам для ознайомлення і т.п. Доцільно також паралельно записати обговорення на магнітофон чи відеокамеру, щоб не пропустити жодної думки.

Учасники «мозкового штурму» мають бути зручно розташовані. Якщо в якості генерації ідей змагаються кілька підгруп, їх треба віддаліти одна від одної. Учасникам мають бути надані всі необхідні засоби (папір, ручки, маркери). Починати і завершувати генерацію ідеї всі учасники мають одночасно, за сигналом ведучого.

Після завершення етапу генерації ідей здійснюється їх оцінювання. Це можна виконати у різних формах чи їх поєднанні: голосування – кожний учасник може голосувати не більше, ніж за 2-3 ідеї з загального переліку; ранжування ідей; висновок експертів; загальна дискусія навколо поставлених ідей. Можливі критерії оцінки якості ідей – правильність, раціональність, реальність, раціональність, оригінальність, новизна, простота, надійність, доступність і т.п. В результаті може обратись найкраща ідея – чи їх поєднання.

Надалі підбиваються підсумки заняття, підкреслюються моменти, що мали важливе дидактичне значення. На етапі рефлексії здійснюється взаємне обговорення ефективності „мозкового штурму”, реалізація поставлених цілей, самопочуття кожного в груповій роботі.