Організація роботи з кейсами

Метод кейсів або аналізу ситуацій допомагає наблизити навчання до конкретного життя, вчить учнів описувати, характеризувати, порівнювати, класифікувати певні ситуації і способи їх вирішення, описувати причини і наслідки їх виникнення, аналізувати і оцінювати різні способи дій, вказувати типові помилки, пропонувати, обґрунтовувати та обирати доцільні способи вирішення ситуацій.

Знову ж перш-за все рекомендується проаналізувати умови реалізації даного методу: склад учасників, особливості приміщення тощо. Особливу увагу слід приділити вибору ситуації.

Бажано, щоб це була якась реальна чи реалістична ситуація, достатньо складна і неоднозначна для вирішення, яка часто виникає у реальній життєдіяльності (ситуація, яка зустрічається рідко або, навпаки, є досить тривіальною і легко вирішується, менш цікавить учнів). Ситуація має бути актуальною, цікавою, близько пов’язаною з інтересами більшості учнів. Вона також має відповідати загальній навчальній темі, в межах якої застосовується цей метод навчання, поставленим навчальним цілям. Також важливим є підготовленість самого викладача, достатня зрілість учнів для детального розгляду ситуації.

Треба також гарно продумати, як буде здійснюватись введення в ситуацію на занятті, оскільки від цього знову ж залежить настрій учасників на її аналіз.

Для введення в ситуацію викладач може: прочитати опис ситуації; розповісти про ситуацію своїми словами; роздати учням описи ситуацій; показати відеозапис ситуації; попросити учнів розіграти ситуацію; попросити розповісти про ситуацію запрошену особу і т.п.

Ситуація звичайно описується лаконічно, від декількох строк до кількох аркушів.

Наприклад, вказується сутність конфлікту або проблеми з досить схематичним зображенням обставин: „Трапилось...”. Після опису ситуації йде завдання – найчастіше запитання типу: „Ваші дії?”, „Що б ви здійснили в цьому випадку?”, „Яке вирішення ви б обрали?”.

Однак можливим є і більший за обсягом опис ситуації, її супроводження додатковими документами.

Ннаприклад, бізнес-ситуації, правові ситуації – для їх всебічного аналізу слід вивчити багато супровідних документів. У такому випадку учні можуть попередньо самостійно ознайомитись з ситуацією, а на занятті перейти до її обговорення.

Для стимулювання розумової активності учнів викладач може також випростовувати різні прийоми.

Надавати неповну інформацію про об’єкт ситуації, обмежувати обговорення часом (прийом інциденту); загострювати ситуацію, наприклад, описуючи випадок, пов’язаний з загрозою для життя її учасників, екстремальними умовами, аварійними обставинами – факторами, що викликають напруженість (прийом критичних випадків). Можна також надати учням готовий перелік способів вирішення ситуації, з яких вони мають обрати найкращий (прийом „лабіринту дій”).

Для аналізу ситуацій викладач також може розподілити учасників на групи та за ролями. Вирішення ситуації може також подаватись по-різному: у вигляді опису чи розігрування учасниками бажаної поведінки, презентації способу рішення. Ще раз звертаємо увагу на необхідність облаштування аудиторії: розташування меблів, необхідне технічне обладнання: учасникам має бути зручно і комфортно. Інші рекомендації аналогічні до тих. що розглядалися для методу дискусії.