4.2. Організація навчання з використанням різних форм і методів

Незалежно від обраних форм і методів процес навчання завжди включає чотири основні етапи: підготовчий, вступно-мотиваційний, операційно-пізнавальний та контрольно-оцінювальний. На підготовчому етапі рекомендується: проаналізувати наявні умови і засоби проведення заняття (особливості учнів, розмір аудиторії, наявність допоміжних засобів тощо), сформулювати цілі заняття, продумати навчальні завдання, сформулювати тему, продумати засоби мотивування і стимулювання на занятті, обрати форми і методи проведення заняття, підготувати навчально-методичні матеріали (тексти лекцій, наочні засоби, плани, роздаткові матеріали тощо). На вступно-мотиваційному етапі слід привітатись з учнями, повідомити про зміст і хід заняття, ввести у тему, налаштувати учнів до роботи. На операційно-пізнавальному етапі здійснюється безпосередньо процес навчання, що залежить від специфіки обраних форм і методів роботи. Контрольно-оцінювальний етап присвячений перевірці реалізації поставлених цілей.

Розглянемо специфіку організації навчання при реалізації певних форм і методів навчальної роботи.

Організація роботи при усних інформаційних повідомленнях

Усним інформаційним повідомленням можна умовно назвати групу методів (лекція, пояснення, доповідь, розповідь, звіт, презентація та ін.), присвячених усному поданню словесної інформації від доповідача слухачам. Широко використовується як у навчанні, так і інших видах діяльності (наукова конференція, проведення ділових нарад, семінари, тренінги тощо).

В першу чергу слід визначитись, з якою метою буде здійснюватись повідомлення. Основними цілями усного інформаційного повідомлення у навчанні є звичайно навчальні цілі. Під час інформаційних повідомлень у слухачів формуються певні уявлення, вони запам’ятовують певні поняття, ознайомлюються з різними поглядами, підходами, досягають розуміння складних аспектів навчального матеріалу, формують певне емоційне ставлення до того, що вивчається тощо.

Для ефективності організації роботи слухачів у процесі інформаційного повідомлення рекомендується на підготовчому етапі поміркувати про те, хто буде вашими слухачами - уточнити кількість людей в аудиторії, їх вік, склад, наявний рівень знань, досвід, запити.

Доцільно запитати себе: Що слухачі вже знають з теми? Що їм цікаво було б почути? Що може бути важким для сприймання?

Дуже важливо правильно сформулювати тему повідомлення, яка має відбивати зміст і мету подання інформації. Однак формулювання цілі має і мотиваційне значення. Слухачі насамперед з назви судитимуть про те, чи цікава їм буде надаватись інформація, і чи варто її слухати: назва в даному разі відіграє роль принади. Тому намагайтеся придумувати вдалі назви повідомлень, не шкодуйте часу для цього.

Зміст теми бажано розкрити у відповідній кількості запитань – пунктів плану. Їх кількість має відповідати наявному часу доповіді. На розкриття одного питання звичайно потрібно 15-20 хвилин. Тому для звичайної лекції, що займає навчальну пару (1 год. 20 хвилин), доцільно обрати до 5 запитань.

Для забезпечення активної роботи учнів під час повідомлення можна запропонувати навчальні завдання: від простого конспектування до коротких відповідей на запитання, заповнення допоміжних таблиць, виконання нескладних практичних завдань і т.п.

В якості допоміжних матеріалів рекомендується скласти план повідомлення (короткий чи розширений), тезисний конспект, підібрати фактичний та ілюстративний матеріал (приклади, цитати, статистичні дані), підготувати засобі наочності (таблиці, схеми, малюнки, макети, аудіо- чи відео-матеріали і т.п.), роздаткові матеріали (тези, допоміжні таблиці, схеми, малюнки і т.п.). При проведенні презентації рекомендується використовувати мульті-медіа (комп’ютерна презентація з демонстрацією на широкоформатному екрані).

Для якісного розуміння інформації кожне питання повідомлення доцільно розкривати в такій послідовності: висловіть нову думку, положення, правило, припущення (відомо, що ...), поясніть причину появу цієї думки, того, на чому ґрунтуються докази (...тому що...), наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (...наприклад...), узагальніть цю думку, зробіть висновок (...отже..., таким чином...).

Для активізації сприйняття, осмислення і запам’ятовування матеріалу виклад бажано робити своїми словами, зачитуючи лише цитати, статистичні дані, формули та визначення, що мають бути записані точно. Темп промови має бути середнім. Найважливіше має виділятись голосом, повторятись декілька разів, записуватись на дошці. Під час повідомлення доцільно не залишатись на одному місці, а повільно пересуватись по аудиторії, не виходячи з поля зору більшості слухачів. В разі втрати уваги, можна зробити паузу, привернути увагу стуком, звертанням до всіх чи окремих слухачів. Для зняття втоми і емоційного напруження рекомендується під час викладу робити відступи, релаксаційні паузи, використовувати гумор і частіше посміхатись до слухачів.

При виступі слід підтримувати зворотній зв’язок з аудиторією, ставлячи проблемні запитання до слухачів, у відповіді на які вони мають виказати своє ставлення до матеріалу, оцінити думку інших.

До числа таких питань відносяться: „Як ви думаєте...?”, „Чому...?”, „Як можна пояснити те, що ...?”, „Що було б, якби...?”. В свою чергу, спонукайте і слухачів до висловлення своїх запитань, запитуючи: „В кого є запитання?”, „Що не зрозуміло?”.

В кінці розгляду кожного питання підводьте коротке узагальнення, а далі – зробіть логічний перехід до наступного питання (зв’язка).

В кінці повідомлення рекомендується здійснити зворотній зв’язок: провести бліц-опитування слухачів для перевірки засвоєння основних теоретичних положень, відповісти на запитання слухачів з теми, в разі потреби коротко повторити найсуттєвіші моменти тощо.

Також корисно підбити загальні підсумки, висновки, визначити можливості використання розглянутих матеріалів у практичній діяльності, встановити зв’язок з подальшими темами, а також подякувати слухачам за увагу, висловити оцінку їх роботі на занятті, закликати до подальшого вивчення теми і т.п.