
- •Колектив авторів:
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту 12
- •Тема 2 планування навчання 40
- •Тема 3 мотивація навчання 116
- •Тема 4 оРганізація навчання 168
- •Тема 5 Контроль навчання 239
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів 296
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій 351
- •Передмова
- •Тема 6 розкриває вікові особливості учнів (включаючи відносно нову для педагогіки категорію – дорослих) та показує особливості управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів.
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту
- •1.1. Аналіз педагогічних систем з позиції теорії управління Функціональна подібність між процесами управління і навчання
- •Особливості управління педагогічними системами
- •Спільна діяльність навчання та її структура
- •1.2. Індивідуально-типологічні особливості суб’єктів навчальної діяльності та їх урахування в управлінні навчанням Індивідуально-типологічні особливості особистості за к.Г.Юнгом
- •Аналіз навчальної діяльності на основі індивідуально-типологічних особливостей
- •Вплив індивідуально-типологічних особливостей на стиль навчальної та педагогічної діяльності
- •1.3. Навчальний менеджмент Поняття навчального менеджменту
- •Функції управління навчанням
- •Тема 2 планування навчання
- •2.1. Постановка цілей діяльності і навчання Мета як основний компонент діяльності
- •Цілепокладання та його функції
- •Принципи і правила постановки цілей
- •Види цілей
- •Специфіка навчальних цілей та проблеми їх формулювання
- •Типові помилки і правила постановки навчальних цілей
- •Ієрархії навчальних цілей
- •Таксономії навчальних цілей
- •2.2. Проектування змісту навчання Поняття змісту освіти та навчання
- •Зміст освіти можна структурувати за ступенем загальності:
- •Способи засвоєння та функції елементів змісту освіти
- •Основні предмети навчальної діяльності
- •Рекомендації до опису ситуації:
- •Відбір і формування змісту навчання
- •2.3. Складання планів навчання Психологія планування діяльності
- •Види, способи планування та характеристика планів
- •Планування навчання як основа освіти, навчальний план, навчальний предмет, програма навчального предмету
- •Планування занять: сценарії, технології, проекти
- •2.4. Вибір методів навчання Метод навчання та його функції
- •Класифікація методів навчання
- •Класифікація методів навчання за навчальними цілями (за в.А. Козаковим)
- •Вимоги до вибору педагогом методу навчання
- •Тема 3 мотивація навчання
- •3.1. Активізація навчання Активність і навчальна активність особистості
- •Критерії, рівні, види і фактори навчальної активності
- •Поняття «активне навчання», «активні методи навчання»
- •Прийоми та засоби активізації навчальної діяльності
- •3.2. Управління мотиваційними процесами у навчанні Поняття мотивації та її роль в управлінні навчанням
- •Стратегії управління мотиваційними процесами в навчанні
- •Види та механізми мотиваційного впливу
- •Мотиваційний цикл у навчанні та фактори його ефективної реалізації
- •3.3. Мотивування учнів до навчання Мотиви навчання та їх класифікація
- •Індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика
- •Мотивування навчання: підходи, засоби
- •3.3. Стимулювання навчання Стимули та стимулювання навчання
- •Види стимулів навчання
- •Стимулювальний вплив методів навчання
- •3.5. Методи і прийоми мотивації навчання Початкова мотивація
- •Підтримуюча мотивація
- •Завершальна мотивація
- •Тема 4 оРганізація навчання
- •4.1. Форми організації навчання Поняття „форма навчання” і „форма організації навчання”
- •Розвиток форм навчання
- •Класифікація форм організації навчання. Типи і структура уроків
- •Характеристика основних форм організації навчання
- •4.2. Організація навчання з використанням різних форм і методів
- •Організація роботи при усних інформаційних повідомленнях
- •Організація дискусій
- •Організація роботи з кейсами
- •Організація мозкового штурму
- •Організація навчальних ігор
- •Організація самостійної роботи
- •4.3. Засоби навчання.
- •2) Знакові посібники:
- •Підготовка наочних посібників
- •Використання технічних засобів навчання
- •Слово як засіб навчання
- •Друковані засоби навчання
- •Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання
- •4.4. Умови навчання Умови навчання та їх класифікація
- •Урахування індивідуальних та групових особливостей учнів при організації навчання
- •Управління соціально-психологічними процесами у навчанні
- •Тема 5 Контроль навчання
- •5.1. Підготовка контролю в навчанні Поняття та функції контролю в навчанні
- •Структура контролю навчальної діяльності
- •Етапи контролю в навчанні
- •Цілі, об’єкти, еталони, зміст контролю в навчанні
- •Види, форми та методи дидактичного контролю
- •Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності
- •Оцінки та орієнтовні види завдань
- •Оцінка і відмітка в навчанні. Шкали оцінок і відміток
- •5.2. Психологія оцінювання Психологія оцінювання
- •Самооцінка та ефективність навчання
- •Помилки оцінювання
- •Рефлексія та зворотний зв’язок
- •5.3. Особливості тестового контролю навчальних досягнень Тестовий контроль, його переваги та недоліки. Дидактичний тест.
- •Класифікація тестів. Форми тестових завдань
- •Етапи розробки тестів
- •Технологічні особлиості тестування
- •Критерії якості дидактичних тестів
- •5.4. Модульно-рейтингова система контролю і оцінювання навчальної діяльності Недоліки традиційної системи контролю і оцінювання успішності навчання
- •Поняття навчального модулю та особливості організації модульного навчання
- •Принципи і умови застосування навчального рейтингу
- •Технології модульно-рейтингової системи контролю навчальної успішності
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів
- •6.1. Поняття освітньо-вікових періодів
- •6.2. Дошкільний вік Загальна характеристика дошкільного віку
- •Особливості розвитку особистості дошкільника
- •Пізнавальна сфера
- •6.3. Молодший шкільний вік Загальна характеристика молодшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості молодшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.4. Середній шкільний вік Загальна характеристика середнього шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості підлітка
- •Пізнавальна сфера
- •6.5. Старший шкільний вік Загальна характеристика старшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості старшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.6. Студентський вік Загальна характеристика студентського віку
- •Особливості розвитку особистості студента
- •Пізнавальна сфера
- •6.7. Дорослий вік Загальна характеристика дорослого віку
- •Розвиток особистості дорослого
- •Основні характеристики вікового періоду “дорослий”
- •Пізнавальна сфера
- •Поняття про андрогогіку
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій
- •7.1. Комунікативний процес і ефективність управління навчанням Спілкування як основа навчання, педагог як суб’єкт комунікації
- •Вербальне і невербальне педагогічне спілкування
- •Управління конфліктами у навчанні
- •7.2. Фактори ефективного управління навчанням Поняття дидактичного фактору
- •Завдання факторного аналізу у дидактиці
- •Генеральні фактори навчання та їх складові
- •7.3. Керівництво і навчання. Прийняття управлінських рішень у навчальній діяльності Викладач як керівник і вихователь
- •Проблемно-педагогічні ситуації, їх складові та шляхи вирішення
Тема 4 оРганізація навчання
4.1. Форми організації навчання Поняття „форма навчання” і „форма організації навчання”
Зміст освіти стає індивідуальним досвідом особистості тільки в процесі її власної активної діяльності, яка повинна бути раціонально організована і відбуватися у тих чи інших організаційних формах. Що означає поняття організаційна форма?
Форма (лат. forma) – зовнішній вигляд, зовнішній обрис. У науці поняття „форма” розглядається з точки зору лінгвістики і філософії. У словнику С.І. Ожегова поняття „форма” трактується як вид, тип, структура, конструкція чого-небудь, які обумовлені певним змістом. У „Філосовській енциклопедії” поняття „форма” визначається як внутрішня організація змісту, тим самим відображаючи внутрішній зв`язок і спосіб організації, взаємодії елементів і процесів певних явищ як між собою, так і з зовнішніми умовами.
Стосовно навчання, форма – це спеціальна конструкція процесу навчання, характер якої обумовлений змістом навчання, методами, прийомами, засобами навчання і видами діяльності тих, хто навчається. Ця конструкція навчання є власне внутрішньою організацією змісту, яким виступає процес взаємодії, спілкування суб`єктів навчання у процесі роботи з певним навчальним матеріалом. Тобто, під формою навчання розуміють конструкцію інтервалів, циклів процесу навчання, які реалізуються у поєднанні з управлінською діяльністю педагога і керованою навчальною діяльністю тих, хто навчається, щодо засвоєння змісту навчального матеріалу і оволодіння способами діяльності.
В чому полягає відмінність між формою і методом навчання? Що в них спільного?
Методи і форми навчання – це способи упорядкування навчальної діяльності, що стосуються відповідно її внутрішньої і зовнішньої сторін. Якщо метод – це відповідь на запитання: „Що зробити для досягнення навчальних цілей?”, то форма – це відповідь на запитання „Як зробити?”. Тобто, метод більше пов`язаний з засобами діяльності, а форма - з умовами (кількістю суб`єктів навчання, часом і місцем її здійснення).
Форма навчання реалізується як єдність цілеспрямованої організації педагогом змісту, засобів і методів навчання. Результатом такої взаємодії є засвоєння суб`єктами навчання знань, умінь і навичок, розвиток їх психічних процесів і якостей особистості, а також професійне самовдосконалення педагога.
Отже, форма навчання – це зовнішня сторона організації навчального процесу, що відображає спосіб організації діяльності учнів та вчителів, який здійснюється в певному порядку і режимі, і залежить від кількості учнів, характеру взаємодії суб’єктів навчального процесу, ступеня самостійності, специфіки педагогічної діяльності.
У педагогіці використовують два поняття, що включають слово “форма”: форма навчання і форма організації навчання. Якою є природа форм навчання?
Природа форм навчання є суспільною. В її основі лежать різноманітні і багатогранні форми людського спілкування, які історично складалися. Спілкування між людьми, як відомо здійснюється в таких чотирьох структурах: опосередковане спілкування (через письмову мову); спілкування в парі; групове спілкування; спілкування в парах змінного складу.
Застосування цих чотирьох структур спілкування у навчальному процесі дає чотири форми навчання: індивідуальна, парна, групова і колективна. Ці форми навчання лежать в основі будь-якого навчання, тому їх називають основними(базовими).
Упродовж кількох століть у практиці навчання використовувалися не чотири, а лише три форми навчання: групова, парна і індивідуальна. Ці форми називають традиційними, їх використовують в усіх країнах світу.
У педагогіці і практиці відомі, зокрема, такі форми навчання як: класно-урочна, Белл-ланкасторська, Дальтон-план, Маннгеймська, план Трампа, лекційно-семінарська.
Форма організації навчання – це будь-який вид заняття – урок, предметний гурток, факультатив тощо, які відрізняються складом учнів, місцем і часом проведення заняття, характером діяльності учнів і вчителя. Ці форми організації навчання здійснюється в межах тієї чи іншої педагогічної системи (класно-урочної, Белл-ланкасторської тощо). Будь-яке навчання, де б воно не проходило, спонтанно набуває організаційну форму. Форми організації навчання (організаційні форми) конструюються і використовуються для того, щоб створити сприятливі умови для передавання знань, умінь, навичок, розвитку їх обдарувань, практичних здібностей і світогляду. Організаційні форми впливають на хід і результат навчання та сприяють його успішності.
Що розуміють під терміном „організація” взагалі і в чому суть педагогічного тлумачення цього терміну? У словнику В. Даля „організувати” означає влаштувати, встановити, привести в порядок, скласти, утворити. У „Філосовській енциклопедії” пояснюється, що організація – це розташування і взаємозв`язок елементів деякого цілого, їх дії і взаємодії. Виходячи із такого трактування терміну „організація” І.М. Чередов констатує, що форма організації навчання передбачає упорядкування, налагодження, приведення в систему взаємодії педагога з учнями у процесі їх роботи з певним змістом навчального матеріалу56.
Організація навчання переслідує мету забезпечити оптимальне функціонування процесу управління педагогом навчальною діяльністю суб`єктів навчання. Вона передбачає конструювання конкретних форм, які забезпечували б умови для ефективної навчальної роботи учнів під керівництвом педагога.
Наприклад, навчальне заняття вчитель починає з завдання учням, відповідь на яке вони зможуть дати, опрацювавши самостійно параграф підручника. Водночас вони можуть зафіксувати незрозумілі для них питання, які в них виникли у процесі роботи з підручником. Учитель узагальнює ці питання, всановлює їх глибину і змістовність, зв`язок з попередньою темою, іншими навчальними предметами, актуальними проблемами економіки, культури, життя. Після цього як учні ознайомилися самостійно з новим матеріалом, розглядаються питання учнів. На них можуть відповідати і найбільш підготовлені учні. Вчитель може доповнювати і уточнювати відповіді учнів, а також відповісти на складні запитання. Потім починається наступний етап уроку – закріплення знань на практиці, яке відбувається у процесі виконання учнями вправ, розв`язання задач, лабораторних робіт. Учитель оцінює на цьому етапі уже не тільки знання, а й вміння їх застосувати. При цьому він може створювати творчі групи, залучати на допомогу слабшим учням сильніших. За наслідками практичних робіт оцінює результат навчальної діяльності учнів.