Поняття «активне навчання», «активні методи навчання»

Оскільки навчання є видом діяльності, воно не може бути неактивним. Але рівні цієї активності – як активності того, хто навчає, так і активності того, хто навчається можуть бути різними, що було і показано вище.

Наприклад, викладач читає лекцію – виявляє активність, слухачі щось занотовують - теж виявляють активність. Але зворотний зв'язок між ними може не виявлятися на занятті в достатній мірі. А його відстрочений вияв (на семінарському заняття) дасть змогу зрозуміти, що лекція була неефективною: розглядалися надто елементарні поняття надто докладно або надто складні сухо і незрозуміло, слухачі мало записували і відволікалися або записали багато і не здатні навіть відтворити того, що незрозуміле за рахунок механічного заучування – не бачать сенсу, не зуміють застосовувати, не мають інтересу до цього навчального матеріалу.

Зусилля педагогів завжди були спрямовані на те, щоб зробити навчання більш активним, тобто активізувати навчання в цілому, активізувати суб’єктів навчання – вчителя і учня. В процесі пошуку відповідних засобів навчання методи навчання умовно поділили на пасивні й активні (власне активізуючі). Пасивні – це ті методи навчання, при яких учні тільки слухають і дивляться (розповідь, лекція, пояснення, демонстрація). Активні – це ті методи, при яких учні чи студенти самостійно, активно включаються у навчально-пізнавальну діяльність, які спираються не тільки на процеси сприйняття, пам’яті, уваги , а насамперед на творче, продуктивне мислення. До активних методів навчання можна віднести ігри (сюжетно-рольові, ділові, дидактичні); метод конкретних ситуацій (кейс-метод); «мозкова атака», метод дискусії, метод малих груп тощо.

Всі активні методи навчання тісно пов’язані з активними формами навчання та разом утворює технологію активного навчання.

А взагалі кожен з методів є активним, оскільки з його допомогою досягаються ті чи інші цілі навчання і виховання. Інакше його важко назвати методом. Проте «потужність» кожного методу різна, оскільки з його допомогою керівний як викладач включає у пізнавальну діяльність різні психічні структури учня, різні рівні його активності. Досить великий обсяг змісту навчання може бути легко засвоєний навчуваними на рівні сприйняття і запам’ятовування. Але можуть бути такий зміст і такі цілі навчання, які вимагають включення активності творчої уяви, репродуктивного і творчого мислення.

Застосування активних методів навчання вимагає від керівника і організатора навчання активності як риси особистості, певного досвіду і доброго знання контингенту своїх учнів. Адже доцільність чи недоцільність застосування активних методів навчання пов’язана із психологічними особливостями учнів. Деякі з них можуть бути просто не готовими до активної взаємодії. Інша справа – прийоми активізації навчальної діяльності, застосовуючи які, керівник навчання попервах спонукає своїх учнів до навчальної активності як стану. Отримавши згодом зворотний зв’язок від учнів, можна дійти висновку про наявність і характер мотивації учнів до навчання і більш цілеспрямованого пошуку засобів, методів підвищення навчальної мотивації, формування в учнів навчальної активності як риси особистості.