Планування занять: сценарії, технології, проекти

Мабуть ніхто не заперечуватиме думку про те, що викладання – це є мистецтво, а не ремесло. Майстерність викладача значною мірою визначається вмінням скласти план конкретного заняття, яке є “більш або менш закінченим відрізком, або “клітинкою”, педагогічного процесу. У ньому, як сонце у краплині води, відображаються всі його боки. Якщо не вся, то значна частина педагогіки концентрується на уроці”.³⁵ Отже, удосконалення педагогічної майстерності передбачає ретельну змістовну, методичну і організаційну підготовку до кожного заняття, тобто серйозне його проектування. Як же воно відбувається?

У проектуванні будь-якого заняття розрізняються два етапи: попередній і безпосередній. Попередня підготовка складається у вивченні тим, хто навчає, спеціальної, методичної і педагогічної літератури, у ретельному ознайомленні зі змістом і вимогою навчальної програми, з підручниками і навчальними посібниками, з досвідом роботи інших учителів, в аналізі особистого досвіду в попередні періоди, у тематичному плануванні.

Безпосередня підготовка до уроку полягає в конкретизації тематичного планування стосовно кожного уроку, в складанні планів уроків. План уроку (інколи його називають робочим планом уроку на відміну від тематичного плану) необхідний для кожного вчителя, розрізняється звичайно тільки його обсяг: від докладного конспекту в починаючого вчителя до короткого і стиснутого плану в досвідчених учителів.

Однак план не єдиний спосіб проектування майбутнього заняття. Існує ще декілька способів, кожен з яких обирається у відповідності з уподобаннями та досвідом педагога, типом навчального заняття, змістом теми: конспект, скорочений план-конспект, картки, тези, сценарій заняття. Серед них найповнішою формою проекту заняття є його сценарій, в якому розписана діяльність суб’єктів навчальної діяльності на кожному його етапі. Він дозволяє в деталях продумати весь хід заняття, послідовність висвітлення питань, використання необхідних фактів і цифр, художніх уявлень, наочних посібників тощо. Незамінний для починаючих викладачів, оскільки допомагає краще запам’ятати необхідну послідовність дій і надає впевненості. Проте при проведенні заняття не рекомендується буквально додержуватися сценарію, а бажано дещо відходити від нього, імпровізувати, щоб створити на занятті природну, невимушену атмосферу.

Планування заняття з теми зумовлюється операціоналізованими навчальними цілями. Саме навчальні цілі заняття з певної теми є вирішальними при плануванні заняття. Зміст навчання, форма та методи добираються відповідно до поставлених цілей.

В теорії і практиці навчального заняття центральним є питання про його структуру, тобто логічне взаємне розташування і зв’язок етапів, в основі виділення яких – логіка процесу засвоєння навчального матеріалу. Таких етапів можна виділити 13: організація, перевірка домашнього завдання, мотивування, інформування, первинна перевірка, закріплення, застосування, узагальнення і систематизація, контроль і самоконтроль, корекція, надання домашнього завдання, рефлексія, підсумки. В.А. Онищук називає й такий компонент, як актуалізація опорних знань, тобто відновлення попередніх знань, які необхідні для засвоєння нових. Однак у реальному процесі навчання кількість і черговість етапів можуть бути змінними в залежності від обраного типу заняття. Наочно відобразимо цю залежність у табл.2.12.

У реальній практиці рідко реалізуються заняття чистих типів, тому найчастіше виділяють такий тип навчального заняття, як комбінований, на якому вирішуються декілька дидактичних завдань. На таких заняттях з набору етапів викладач може утворювати найрізноманітніші комбінації: пропускати чи поєднувати декілька етапів, повторювати деякі етапи з різними блоками навчальної інформації і паралельно реалізовувати різні етапи з різними підгрупами учнів.

Таблиця 2.12

Тип і структура занять

Етап заняття	Тип заняття
	Вступне заняття	Заняття з вивчення і первинного закріплення нового матеріалу	Заняття з закріплення знань і способів діяльності	Заняття з комплексного застосування знань і способів діяльності	Заняття з узагальнення і систематизації знань і способів діяльності	Заняття з перевірки, оцінки і корекції знань і способів діяльності
1.Організаційний	+	+	+	+	+	+
2. Перевірка домашнього завдання			+	+	+	+
3. Мотивування	+	+		+	+	+
4. Інформування	+	+
5. Первинна перевірка	+	+
6. Закріплення		+	+
7. Застосування				+		+
8. Узагальнення і систематизація		+		+	+
9. Контроль і самоконтроль			+			+
10. Корекція			+			+
11. Надання домашнього завдання		+	+	+	+
12. Рефлексія	+	+	+	+	+
13. Підсумки	+	+	+	+	+	+

Однак, який би тип заняття ви не обирали, бажано притримуватися наступного алгоритму складання плану заняття: 1 крок - оберіть тему заняття; 2 крок – визначте цілі заняття; 3 крок – оберіть відповідно до визначених цілей тип заняття; 4 крок – опишіть основні форми і методи роботи на занятті; 5 крок - оберіть основні етапи заняття та побудуйте структурно-логічну схему заняття; 6 крок – здійсніть розподіл загальної тривалості заняття за його етапами; 7 крок – визначте завдання та зміст кожного етапу заняття, підберіть прийоми і методи, опишіть необхідні засоби й умови роботи на занятті, опишіть очікувані результати.

Структура уроку може не бути стандартною, шаблонною.

Так, наприклад, уроки проблемного характеру мають свою структуру, яка відповідає особливостям пошукової пізнавальної діяльності., тому включає компоненти: створення проблемної ситуації, формування проблеми, висунення гіпотез та їх обґрунтування, обговорення висунутих гіпотез, обґрунтування правильного розв’язання проблеми, закріплення знань, застосування нових знань.

Своєрідному “розкріпаченню” побудови уроків сприяв досвід липецьких учителів (60-ті роки).

Суть досвіду полягав у тому, що вони, відмовившись від традиційної обов’язкової форми комбінованого уроку, об’єднали роботу щодо формування нових знань з удосконаленням і перевіркою раніше засвоєного, використовуючи для цього різні за формою і змістом види самостійної роботи учнів на уроці. Це дозволило найбільш раціонально використовувати навчальний час, підвищити інтенсивність роботи учнів на уроці, забезпечити безперервність повторення, закріплення засвоєного, виробляти стійкі навички самостійної роботи учнів, повсякденно оцінювати її результати.

Своя, авторська структура уроку і у В.Ф. Шаталова.

Так, його уроки включають своєрідну реалізацію багатьох структурних елементів: щоденне опитування всіх школярів за конспектом-схемою, дворазове повторення матеріалу вчителем під час пояснення, запис учнями опорних конспектів тощо. Практикує В.Ф. Шаталов і уроки відкритих думок, коли кожному учневі надається можливість розповісти, про що він прочитав у наукових публікаціях, висловити свої думки, спостереження.

Творчий підхід до уроку зумовив термін “нестандартні уроки”: інтегровані, коли вивчається матеріал декількох тем одним блоком; міжпредметні, які об’єднують споріднений матеріал декількох предметів; урок-есе; театралізовані уроки; урок-конкурс; урок-аукціон; урок-телеміст; урок-прес-конференція; урок-ділова гра; урок-посиденьки; урок-суд; урок-практикум; урок-семінар; урок-екскурсія тощо³⁶.

А зараз зупинимося на декількох правилах, якими бажано користуватися при підготовці будь-якого заняття.

Правило1.Враховуйте вікові особливості і рівень розвитку (інтелектуальний, соціальний, особистісний тощо) членів навчальної групи при виборі методів, засобів та прийомів.

Наприклад, планування заняття в загальноосвітній середній школі буде відрізнятися від планування занять в вищих навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації та перекваліфікації. Так, сценарій заняття як найповнішу форму проекту заняття, де розписана діяльність вчителя і учнів на кожному етапі заняття, доцільно розробляти для учнів загальноосвітній школи.

Правило 2. При підготовці до заняття враховуйте моменти, які забезпечують:

• ефективне використання часу (тому необхідно скласти план заняття з урахуванням конкретної кількості часу на кожний структурний компонент уроку);

• ефективне засвоєння матеріалу (тому необхідно розписати модель бази знань, продумати та підготувати наочність, питання та завдання для актуалізації знань);

• ефективний зворотний зв’язок (тому необхідно ретельно продумати контрольно-перевірочні заходи).

Правило 3. Пам’ятайте, що тип заняття залежить від навчальної цілі.

Як вже було зазначено вище, за дидактичною метою виділяють такі типи занять: урок засвоєння знань та засобів діяльності; урок закріплення знань та способів діяльності; урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти; комбінований урок.

Комбіноване заняття передбачає наявність таких структурних елементів: організаційний момент; визначення мети заняття; актуалізація опорних знань; подання матеріалу теми; закріплення засвоєного; підсумки, висновки; завдання для домашньої та самостійної робіт; контроль засвоєного.

Правило 4. При виборі типу заняття враховуйте, що в ньому, незалежно від типу, мають бути реалізовані такі моменти:

• постановка пізнавального завдання;

• мотивація;

• вибір змісту, встановлення послідовності його викладу;

• використання методичних засобів і дидактичних прийомів;

• отримання зворотного зв’язку.

Правило 5. Спирайтесь на свій творчий потенціал та інтуїцію.

Який би тип уроку ви не обрали, ваш успіх залежить від того, чи будете ви виступати від свого імені, чи когось копіювати. Як радить О.В. Аксьонова, “ніколи не копіюйте навіть найблискучішого викладача! Будьте самим собою!”³⁷

Правило 6. Плануйте використання на занятті методичних засобів та дидактичних прийомів.

Яку б технологію ви не обрали, ретельно продумайте дидактичні засоби і прийоми, які ви будете використовувати, тому що, як відомо, найкращий експоромт – підготовлений.

Отже, для сучасного уроку характерний взаємозв'язок таких елементів, як засвоєння, синтезування, повторення і закріплення, контроль раніше вивченого в зв'язку з оволодінням новим навчальним матеріалом і його практичним застосуванням. Самостійна робота організується не тільки на етапі повторення і закріплення, але вже і при вивченні нового матеріалу. Елементи пошукової діяльності використовуються не тільки на уроках проблемного характеру, але і на окремих етапах уроків усіх типів (комбінованих, контрольних і інших). У залежності від ходу рішення поставлених дидактичних задач можуть розширюватися чи зберігатися окремі етапи уроку. Структура сучасного уроку відрізняється великою розмаїтістю, відбиваючи специфіку організації пізнавальної діяльності тих, хто навчається, і керівної ролі тих, хто навчає.

При розкритті даного питання ми, в основному, торкалися проблеми планування у викладанні, тобто розглядали діяльність викладача, учителя як менеджера. Хоча навчання, як ми вже говорили вище, - це двосторонній процес, який не можливий без індивідуального планування своєї діяльності учнем. Психологічні і фізіологічні дослідження показують, що при виконанні діяльності за чітким алгоритмом, «за орієнтирами», без можливості самостійного планування в людини швидко розвивається стомлення, губиться інтерес до діяльності, зростає кількість помилок.³⁸ Тому ідеальні навчальні плани і програми можливі тільки у випадку врахування індивідуального планування, рівня підготовки кожного студента (учня) і його індивідуально-психологічних особливостей. У ході реалізації спільної діяльності загальний план виконує насамперед координуючу роль, визначаючи функціональні взаємозв'язки між учасниками цієї діяльності. На основі загального плану кожен учасник діяльності формує свій індивідуальний план (хоча б і дуже простій) При цьому будь-який індивідуальний план будується не тільки як план власних дій, але з урахуванням передбачуваних дій інших учасників спільної діяльності, їхнього сприяння чи протидії. Інакше кажучи, формування індивідуального плану в спільній діяльності включає момент рефлексії.³⁹ У даному підрозділі ми практично не стосувалися проблем самоменджменту в контексті спільної діяльності вчителя й учня. Таким чином, планування спільної діяльності (у тому числі і навчальної) усе ще залишається областю проблем, що вимагають подальшого вивчення.