Види, способи планування та характеристика планів

Чи хочеться вам бути успішною людиною? Тоді майте на увазі, що в процвітаючих людей не менш ніж півгодини в день займають міркування про свої цілі (як найближчі, так і віддалені) і планування дій, що ведуть до досягнення цих цілей. Взагалі, чим раніше людина починає планувати своє життя (яке є сукупністю певних діяльностей), тим більше у неї шансів зробити її саме такою, якою вона хоче. Про це свідчать також психологічні дослідження, які доводять, що організація діяльності залежить від того, як вона планується.

Отже, ефективність навчальної діяльності багато в чому залежить від способів планування діяльності тих, хто навчає: найдоцільнішим буде створення гнучких навчальних планів, які складаються з урахуванням особливостей самопланування (планування тих, хто навчається).

В даному контексті (з точки зору планування учіння) цікавою буде класифікація Б.Ф. Ломова²⁷. Він виділяє три способи планування: 1) за орієнтирами; 2) за шаблоном; 3) з передбаченням зміни умов.

• Робота “за орієнтирами” – це елементарний спосіб планування. В цьому випадку дії будуються за принципом відповіді на сигнали, що виникають. Якщо людина діє за орієнтирами, то це означає, що він фактично не має заздалегідь обміркованого і чіткого плану.

• Робота за взірцем, шаблоном – це спосіб більш високого рівня. За такою організацією людина має достатньо чіткій, але стандартний (жорсткий) план і намагається виконувати дії завжди в тій же самій послідовності. Стандартний план забезпечує більш високу ефективність діяльності, ніж робота за орієнтирами. Але непередбачені труднощі можуть дезорганізувати таку діяльність.

• Планування діяльності з урахуванням передбаченої зміни умов – найбільш ефективний спосіб планування. В цьому випадку людина накреслює загальну стратегію діяльності, але без деталізації, що дає можливість в залежності від конкретних умов змінити характер і послідовність дій.

Отже, при створенні навчальних планів бажано враховувати рівень розвитку самостійності та інших індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається.

Для планування навчальної діяльності тих, хто навчає, необхідно формувати навички розвинутого планування. Невід’ємним компонентом розвинутого способу планування діяльності є передбачення ходу процесу і можливих змін середовища, в якому цей процес відбувається. Б.Ф. Ломов виділяє такі рівні передбачення в залежності від професійного досвіду: 1) елементарний рівень; 2) більш високий рівень. На першому рівні визначаються послідовності основних фаз процесу в зв’язку з діями, які передбачаються ( на момент часу t виникає подія а: необхідно виконати дію x, наслідком якої є подія а'). На більш високому рівні передбачається декілька різних можливих варіантів процесу і приблизно (на основі минулого досвіду) оцінюється їх імовірність (на момент часу t можливі події або а, або в, якщо з’явиться подія а, треба виконати дію х, в результаті якої виникає подія а'; якщо з’явиться подія в, треба виконати дію у, в результаті якої з’явиться подія в' тощо)²⁸.

Взагалі, вміння передбачати формується в процесі накопичення професійного досвіду людини. Цьому вмінню можливо і потрібно навчати. Раціональне планування діяльності передбачає не тільки аналіз умов, в яких вона відбувається, а й передбачення ходу процесу, а також оцінку людиною її можливостей, тобто самооцінку, і визначення оптимальних шляхів використання своїх резервів.

План діяльності, сформований до початку її виконання, визначає лише загальну “канву”. В процесі діяльності він розвивається і уточнюється. При цьому змінюється і “масштаб” плану – перехід від загальних принципів до деталей (операцій). Ось чому в теорії менеджменту виділяються такі форми планування (в залежності від тривалості планового періоду): перспективне планування (прогнозування); середньострокове планування; поточне (бюджетне, оперативне) планування. Розрізняють також такі види планів:

• В залежності від змісту господарської діяльності – плани науково-дослідницьких робіт; виробництва і збуту; матеріально-технічного постачання; фінансовий план;

• В залежності від організаційної структури підприємства (фірми) – плани виробничої дільниці, плани дочірньої компанії.²⁹

Узагальнюючи вищезгадане, В.А. Козаков пропонує таку характеристику планів:

• за цілями – комплексні, загальні, спеціалізовані;

• за змістом – розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища; внутрішня координація; організаційно-стратегічне передбачення;

• за часом – довгострокові, тактичні, оперативні, календарні.³⁰

Однак при самому ретельному плануванні треба враховувати те, що в процесі діяльності може статися щось непередбачене. З метою запобігання психотравмуючого впливу на вас наслідків непередбачених ситуацій та подій, радимо вам при виконанні довгострокових, тактичних, оперативних і календарних планів не сприймати неможливість “вкластися” в точно заплановані терміни як трагедію свого життя. В цьому вам допоможе знання не зовсім “серйозного” закону терміну виконання робіт, сутність його полягає в наступному:

Для того, щоб визначити, скільки часу необхідно на те, щоб виконати роботу, при чому за термін реальний, дійсний, справжній слід взяти той термін, який ми після всіх можливих розрахунків намічаємо, помножити його на 2 і замінити дані нами одиниці виміру (день, тиждень, місяць …) на одиниці більш високого порядку (відповідно: тиждень, місяць, рік ...). Так, якщо ми впевнені, що виконаємо завдання за три дні, це означає, що результат треба очікувати десь через півтора місяця.³¹