Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручник.doc
Скачиваний:
90
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

2.3. Складання планів навчання Психологія планування діяльності

Перш ніж відправитися в подорож малознайомим маршрутом, ви напевно його спочатку відмітите на карті. Але, швидше за все, коли ви міркуєте про своє майбутнє, цілях і кроках, необхідних для їхнього досягнення, ніяких письмових планів немає й у спомині. Отут є над чим задуматися: найважливіша подорож у житті – і не єдиного слова на папері. Але ж планування своєї діяльності, письмовий виклад своїх планів і ідей робить їх більш наочними, обкресленими і, тим самим, більш реальними. От чому японці, які вміють домагатися свого, 95% часу витрачають саме на планування і лише 5% - власне на реалізацію. Це виявляється ефективним.

Поміркуйте, скільки часу ви приділяєте плануванню своєї основної діяльності, наприклад, навчальної? Запитання, скоріш за все, риторичне. Однак дослідження свідчать, що ті, хто регулярно заносить у щоденник свої плани (як на сьогодення, так і на майбутнє), почувають себе більш впевнено (на 32% ) у просуванні до наміченої мети22.

Взагалі, планування є однією з основних функцій управління будь-якою (в тому числі і навчальною) діяльністю. З точки зору теорії менеджменту планування “вирішує те, якою повинна бути мета організації і що треба зробити, щоб досягти її”,23 тобто включає в себе поняття мети та програму дій для її досягнення.

В сучасних психологічних концепціях планування (разом із ціллю, мотивом, переробкою інформації, оперативним образом, прийняттям рішень, діями, перевіркою результатів, корекцією дій)24 є однією із складових діяльності. Б.Ф. Ломов вважає, що образ-ціль, який формується на початку діяльності, має зберігатися в пам’яті людини до її закінчення, виступаючи в ролі провідного регулятора всієї системи дій. Але зв’язок між діями можливий бути тільки в тому випадку, якщо людина має план діяльності, який організує її у часі і просторі. Цей план, так само як і ціль, формується в свідомості людини ще до початку діяльності, тобто в процесі антиципації (передбачення). Але на відміну від цілі, яка відображує майбутній продукт діяльності, в плані відображується стратегія і тактика її реалізації на основі суб’єктивних та об’єктивних умов діяльності, яка виконується25.

Наприклад, щоб провести заняття, необхідно скласти його план, який повинен мати такі обов’язкові структурні компоненти: 1) дата проведення заняття, номер заняття за тематичним планом, клас, в якому проводиться заняття; 2) тема, цілі та завдання заняття; 3) структура заняття з розкриттям послідовності його етапів та приблизного розподілу часу на ці етапи; 4) зміст навчального матеріалу; 5) методи та прийоми роботи вчителя й учнів у кожній навчальній ситуації; 6) перелік навчального обладнання, учбових та наочних посібників та місце їх застосування на занятті; 7) плани розв’язування задач, вправ.

Отже, процес планування починається ще до початку діяльності (минулий час), реалізується в конкретних діях і заходах (сучасний момент), які спрямовані на досягнення майбутнього образу–цілі (майбутній час). Ось чому В.А. Козаков вважає, що з психологічної точки зору процес планування – це мисленнєва діяльність, яка інтегрує такі пізнавальні процеси, як пам’ять (образ минулого), сприймання (образ сучасного) та уявлення (образ майбутнього)26. За В.А. Козаковим планування як психологічне явище – це документальне відображення образу майбутнього та шляхів його досягнення.

Саме здатність планувати відрізняє будь-яку діяльність людини від життєдіяльності тварини. Навчальна діяльність, яка являє собою двобічний процес, неможлива без зовнішнього (дії того, хто навчає) та внутрішнього (дії того, хто навчається) планування або самопланування.

Отже, внутрішнє планування – це індивідуальне планування своєї діяльності тими, хто навчається. Зовнішнє планування навчання є однією з функцій навчального менеджменту, це дії того, хто планує, які мають забезпечувати систематичність, послідовність навчального процесу, його наукову обгрунтованість з урахуванням особливостей суб’єктів навчальної діяльності, навчальних цілей, принципів та закономірностей навчання.