- •Колектив авторів:
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту 12
- •Тема 2 планування навчання 40
- •Тема 3 мотивація навчання 116
- •Тема 4 оРганізація навчання 168
- •Тема 5 Контроль навчання 239
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів 296
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій 351
- •Передмова
- •Тема 6 розкриває вікові особливості учнів (включаючи відносно нову для педагогіки категорію – дорослих) та показує особливості управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів.
- •Тема 1 Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту
- •1.1. Аналіз педагогічних систем з позиції теорії управління Функціональна подібність між процесами управління і навчання
- •Особливості управління педагогічними системами
- •Спільна діяльність навчання та її структура
- •1.2. Індивідуально-типологічні особливості суб’єктів навчальної діяльності та їх урахування в управлінні навчанням Індивідуально-типологічні особливості особистості за к.Г.Юнгом
- •Аналіз навчальної діяльності на основі індивідуально-типологічних особливостей
- •Вплив індивідуально-типологічних особливостей на стиль навчальної та педагогічної діяльності
- •1.3. Навчальний менеджмент Поняття навчального менеджменту
- •Функції управління навчанням
- •Тема 2 планування навчання
- •2.1. Постановка цілей діяльності і навчання Мета як основний компонент діяльності
- •Цілепокладання та його функції
- •Принципи і правила постановки цілей
- •Види цілей
- •Специфіка навчальних цілей та проблеми їх формулювання
- •Типові помилки і правила постановки навчальних цілей
- •Ієрархії навчальних цілей
- •Таксономії навчальних цілей
- •2.2. Проектування змісту навчання Поняття змісту освіти та навчання
- •Зміст освіти можна структурувати за ступенем загальності:
- •Способи засвоєння та функції елементів змісту освіти
- •Основні предмети навчальної діяльності
- •Рекомендації до опису ситуації:
- •Відбір і формування змісту навчання
- •2.3. Складання планів навчання Психологія планування діяльності
- •Види, способи планування та характеристика планів
- •Планування навчання як основа освіти, навчальний план, навчальний предмет, програма навчального предмету
- •Планування занять: сценарії, технології, проекти
- •2.4. Вибір методів навчання Метод навчання та його функції
- •Класифікація методів навчання
- •Класифікація методів навчання за навчальними цілями (за в.А. Козаковим)
- •Вимоги до вибору педагогом методу навчання
- •Тема 3 мотивація навчання
- •3.1. Активізація навчання Активність і навчальна активність особистості
- •Критерії, рівні, види і фактори навчальної активності
- •Поняття «активне навчання», «активні методи навчання»
- •Прийоми та засоби активізації навчальної діяльності
- •3.2. Управління мотиваційними процесами у навчанні Поняття мотивації та її роль в управлінні навчанням
- •Стратегії управління мотиваційними процесами в навчанні
- •Види та механізми мотиваційного впливу
- •Мотиваційний цикл у навчанні та фактори його ефективної реалізації
- •3.3. Мотивування учнів до навчання Мотиви навчання та їх класифікація
- •Індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика
- •Мотивування навчання: підходи, засоби
- •3.3. Стимулювання навчання Стимули та стимулювання навчання
- •Види стимулів навчання
- •Стимулювальний вплив методів навчання
- •3.5. Методи і прийоми мотивації навчання Початкова мотивація
- •Підтримуюча мотивація
- •Завершальна мотивація
- •Тема 4 оРганізація навчання
- •4.1. Форми організації навчання Поняття „форма навчання” і „форма організації навчання”
- •Розвиток форм навчання
- •Класифікація форм організації навчання. Типи і структура уроків
- •Характеристика основних форм організації навчання
- •4.2. Організація навчання з використанням різних форм і методів
- •Організація роботи при усних інформаційних повідомленнях
- •Організація дискусій
- •Організація роботи з кейсами
- •Організація мозкового штурму
- •Організація навчальних ігор
- •Організація самостійної роботи
- •4.3. Засоби навчання.
- •2) Знакові посібники:
- •Підготовка наочних посібників
- •Використання технічних засобів навчання
- •Слово як засіб навчання
- •Друковані засоби навчання
- •Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання
- •4.4. Умови навчання Умови навчання та їх класифікація
- •Урахування індивідуальних та групових особливостей учнів при організації навчання
- •Управління соціально-психологічними процесами у навчанні
- •Тема 5 Контроль навчання
- •5.1. Підготовка контролю в навчанні Поняття та функції контролю в навчанні
- •Структура контролю навчальної діяльності
- •Етапи контролю в навчанні
- •Цілі, об’єкти, еталони, зміст контролю в навчанні
- •Види, форми та методи дидактичного контролю
- •Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності
- •Оцінки та орієнтовні види завдань
- •Оцінка і відмітка в навчанні. Шкали оцінок і відміток
- •5.2. Психологія оцінювання Психологія оцінювання
- •Самооцінка та ефективність навчання
- •Помилки оцінювання
- •Рефлексія та зворотний зв’язок
- •5.3. Особливості тестового контролю навчальних досягнень Тестовий контроль, його переваги та недоліки. Дидактичний тест.
- •Класифікація тестів. Форми тестових завдань
- •Етапи розробки тестів
- •Технологічні особлиості тестування
- •Критерії якості дидактичних тестів
- •5.4. Модульно-рейтингова система контролю і оцінювання навчальної діяльності Недоліки традиційної системи контролю і оцінювання успішності навчання
- •Поняття навчального модулю та особливості організації модульного навчання
- •Принципи і умови застосування навчального рейтингу
- •Технології модульно-рейтингової системи контролю навчальної успішності
- •Тема 6 Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів
- •6.1. Поняття освітньо-вікових періодів
- •6.2. Дошкільний вік Загальна характеристика дошкільного віку
- •Особливості розвитку особистості дошкільника
- •Пізнавальна сфера
- •6.3. Молодший шкільний вік Загальна характеристика молодшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості молодшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.4. Середній шкільний вік Загальна характеристика середнього шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості підлітка
- •Пізнавальна сфера
- •6.5. Старший шкільний вік Загальна характеристика старшого шкільного віку
- •Особливості розвитку особистості старшого школяра
- •Пізнавальна сфера
- •6.6. Студентський вік Загальна характеристика студентського віку
- •Особливості розвитку особистості студента
- •Пізнавальна сфера
- •6.7. Дорослий вік Загальна характеристика дорослого віку
- •Розвиток особистості дорослого
- •Основні характеристики вікового періоду “дорослий”
- •Пізнавальна сфера
- •Поняття про андрогогіку
- •Тема 7 Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності. Психологічні основи вирішення педагогічних ситуацій
- •7.1. Комунікативний процес і ефективність управління навчанням Спілкування як основа навчання, педагог як суб’єкт комунікації
- •Вербальне і невербальне педагогічне спілкування
- •Управління конфліктами у навчанні
- •7.2. Фактори ефективного управління навчанням Поняття дидактичного фактору
- •Завдання факторного аналізу у дидактиці
- •Генеральні фактори навчання та їх складові
- •7.3. Керівництво і навчання. Прийняття управлінських рішень у навчальній діяльності Викладач як керівник і вихователь
- •Проблемно-педагогічні ситуації, їх складові та шляхи вирішення
2.2. Проектування змісту навчання Поняття змісту освіти та навчання
Зміст освіти, як засіб утілення цілей освіти у життя, враховуючи потреби суспільства, дає відповіді на запитання: чому навчати, які знання, уміння та навички повинні передати і отримати суб’єкти освітнього та навчального процесу. Оскільки він є історичною категорією, розуміння якої змінюється під впливом розвитку виробництва, науки, культури, а також прогресу дидактики і методик дослідження та викладання, тлумачення змісту освіти залежить від розуміння поняття освіта.
На сучасному етапі при визначенні змісту освіти виходять з того, що освіта - це сукупний процес і результат цілеспрямованого інформаційного окультурення людини, освоєння нею культурного виробленого і накопиченого досвіду. Проблема змісту освіти з такої позиції знайшла відображення в концепції І.Я. Лернера, вихідне положення якої полягає в тому, що глобальною функцією навчання є передавання молодому поколінню змісту соціальної культури для її збереження (відтворення) і розвитку. Культура в її найширшому розумінні є єдиним джерелом, звідки береться зміст освіти. Тому зміст освіти необхідно визначати як педагогічно адаптований соціальний досвід, що являє собою сукупність засобів і способів діяльності, створених у процесі суспільно-історичної практики для відтворення розвитку суспільства і здатних стати надбанням особистості.
І.Я. Лернер обґрунтував наявність чотирьох елементів (компонентів) змісту освіти14:
Інформація, яка підлягає засвоєнню, тобто перетворенню в знання, і складає основу когнітивного досвіду особистості. Під знаннями розуміється цілісна система відомостей, накопичених людством, до яких належать: основні поняття, терміни; факти повсякденної дійсності і науки; основні закони науки; теорії, які містять системи наукових знань; знання про шляхи, методи пізнання, типи і способи розумових дій; оцінні знання, тобто такі, які характеризують суспільне особисте значення для людини матеріалу, що вивчається.
Способи здійснення діяльності, які в процесі засвоєння перетворюються на вміння і навички тих, хто навчається і складають досвід репродуктивної діяльності особистості.
До тлумачення вмінь і навичок є декілька підходів:
найбільш поширений підхід - уміння є первинним: уміння – свідоме оволодіння сукупністю певних навчальних операцій (способів дій); навичка – дія, що характеризується швидкістю її виконання, тобто автоматизоване уміння (Лернер І.Я.);
навички – розвинуті до автоматизму вміння, а вміння ґрунтуються на навичках (К.К.Платонов, Козаков В.А.): навички – це здатність людини виконувати цілеспрямовані дії автоматизовано, на рівні несвідомого контролю, без спеціально спрямованої на предмет дій уваги; уміння – це здатність людини свідомо, результативно, з належною якістю і у відповідний час (ефективно) виконувати роботу, зокрема і в нових умовах.
Способи здійснення творчої діяльності, тобто діяльності, в результаті якої створюється об’єктивно чи суб’єктивно нове завдяки специфічним процедурам – досвід творчої діяльності особистості: 1) самостійного переносу раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію; 2) виділення нової проблеми в знайомій ситуації або новій функції об’єкта; 3) виділення альтернативних варіантів вирішення проблем; 4) комбінування раніше відомих способів у новий.
Ставлення до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів – досвід емоційно-ціннісних ставлень особистості.
З огляду на названі компоненти змісту освіти, узагальнено можна зазначити, що зміст освіти включає знання, уміння, навички, риси творчої діяльності, світоглядні і поведінкові якості особистості, які обумовлені вимогами суспільства і до досягнення яких повинні бути спрямовані зусилля тих, хто навчає, і тих, хто навчається (І.Я.Лернер, Б.С.Гершунський). Лише оволодіння зазначеними компонентами змісту освіти забезпечує ефективне відтворення і примноження соціального досвіду, збереження і збагачення культури людства.
Всі ці компоненти взаємопов’язані та взаємообумовлені: вміння повинні ґрунтуватися на знаннях, творча діяльність – на певних знаннях і вміннях, а вихованість потребує знання про ту діяльність, до якої сформувалося ставлення, а також певних вмінь і навичок відповідної поведінки. Проте різні компоненти змісту освіти мають свою специфіку – відрізняються характером їх засвоєння та функціями, які вони виконують у творенні культури (табл.2.2).
Під функціями змісту освіти розуміємо призначення тих елементів соціального досвіду, що засвоюються, для практичної життєдіяльності.