Види цілей

Діяльність людини складна і різноманітна. Кожен окремий вид чи тип діяльності можна розподілити на дії чи діяльності меншого масштабу.

Наприклад, освітню діяльність можна поділити на навчальну і виховну. Навчання – включає аудиторну і самостійну роботу. Аудиторна робота розподіляється на роботу на лекційних, практичних і семінарських заняттях. На практичному занятті можна виконувати вправи, відповідати на запитання, здійснювати досліди, вирішувати задачі тощо. Всі ці діяльності можна побудувати у вигляді ієрархії. Кожна з них буде мати свою мету, однак ця мета буде підпорядковуватись цілі діяльності вищого рівня.

Ієрархічність є першим критерієм класифікації цілей. Відповідно цьому критерію цілі поділяють на цілі вищого рівня і цілі нижчого рівня.

Другим критерієм класифікації виступає особа, яка висуває ціль. Відповідно цьому мета буває: внутрішня – висунута самою людиною як наслідок її потреб і мотивів (реалізація таких цілей ініціюється власною мотивацією людини) та зовнішня - задається іншою людиною і виражає суспільну потребу (забезпечується зовнішнім стимулюванням).

Масштаб, час – параметри, що взаємопов’язано характеризують багатовекторність цілей, їх кількісно-якісну орієнтацію у просторі і часі. за масштабом виділяють стратегічні (довгоочікувані результати), тактичні (результат близького майбутнього) і оперативні (бажаний поточний результат) цілі. За часом цілі поділяють на: довгострокові (5-10 років), середньострокові (1-5 років), короткострокові (до 1 року).

І, на решті, за рівнем конкретизованості формулювання цілі поділяють на загальні – опис результату у загальних поняттях, орієнтовні – опис результату без можливостей його оцінювання (коли час і умови варіюються), точні - опис результату, який можна досягти, коли час і умови – константні і результат можна проконтролювати. Повністю точна, конкретизована ціль має характер завдання (спрямована на виконання окремої дії чи операції).

Цілі діяльності різної ієрархічності чи рівня конкретизованості часто схематично відображують у вигляді «дерева» чи «грона», кожна гілка якого – більш конретна ціль (рис. 2.1).

Наприклад, таким чином можна відобразити ієрархічність цілей діяльності осіб в організації (їх функціональних обов’язків).

Рис. 2.1. «Дерево цілей»

Специфіка навчальних цілей та проблеми їх формулювання

Постановка цілей в кожній окремій галузі також має свою специфіку. В навчальній діяльності існують щонайменше дві важливі особливості, що викликають ускладнення у формулюванні цілі. По-перше, навчальна діяльність – полісуб’єктна, тобто завжди включає того, хто навчає, і того, хто навчається. Відповідно можна виділити цілі викладання і цілі учіння. Однак, як вже зазначалося, навчальна діяльність – це завжди спільна діяльність. Відповідно вона має мати спільну мету – у конкретному випадку це засвоєння учнем предметного соціального досвіду. По-друге, цей основний результат навчання має нематеріалізований характер. Його важко побачити, а отже, і оцінити ступінь його досягнення.

Наприклад, коли студенти прослухали лекцію, дуже важко сказати, хто чому при цьому навчився. Для того, щоб можна було б наочно побачити ті зміни в досвіді, що відбулися, студента слід попросити щось зробити: назвати та визначити поняття, розкрити правила, описати методи, що розглядалися на лекції. Виконання таких дій і буде свідчити про досягання поставлених навчальних цілей.

Отже, ураховуючи специфіку навчальної діяльності, можна надати таке визначення: навчальні цілі - це передбачувані зміни в досвіді учнів, виражені у вигляді дій, які вони можуть здійснити після вивчення певного навчального матеріалу.