Функції управління навчанням

Які ж функції управління реалізує педагог як менеджер навчання? Традиційно до основних функцій управління відносять планування, мотивацію, організацію і контроль (М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедуорі). У сучасних дослідженнях в галузі управління педагогічними системами кількість функцій управління є варіативною: деякі дослідники окремо виділяють такі функції, як цілепокладання, діагностична, прийняття рішень, інформаційна, комунікативна, аналітична. Ми розглянемо функції управління за класичною схемою, оскільки вони є фундаментом процесу управління навчанням та певною мірою виступають його інтегруючими складовими.

Планування - функція управління навчанням, що полягає в орієнтовному описі майбутнього процесу досягнення навчальних цілей. Отже, планування починається з формулювання навчальних цілей. Правильно поставлена ціль навчання є описом дій учнів, які вони зможуть виконати після вивчення певного навчального матеріалу. Планування передбачає прогнозування ходу й результатів діяльності. Сутність прогнозування полягає у тому, щоб заздалегідь оцінити можливу результативність діяльності у наявних, конкретних умовах. Механізм передбачення являє собою процес пізнання майбутнього, процес формування плану майбутніх дій, оцінки їх результатів та наслідків на основі співвіднесення поточних процесуальних та результативних характеристик із минулим досвідом та цілями управління. Підсумком передбачення є побудування прогнозу як моделі майбутнього результату у відомих чи очікуваних умовах. Процес прогнозування у галузі навчання та виховання є ще мало вивченим. Разом із цим відомо, що недооцінка прогностичних аспектів у теорії та практиці навчання й виховання не дозволяє успішно вирішувати значне коло теоретичних і прикладних питань, пов’язаних із підвищенням якості педагогічного процесу. Після прогнозування відбувається проектування роботи, що полягає у конструюванні моделі майбутньої діяльності, виборі способів та засобів, що дозволяють у заданих умовах і у встановлений термін досягти цілі, у визначенні конкретних етапів досягнення цілі, у формуванні для кожного з них окремих задач, у визначенні видів й форм оцінки отриманих результатів. Підсумковим документом процесу планування є план, у якому точно визначено, кому, коли і що потрібно робити.

Мотивація – функція управління навчанням, що полягає у забезпеченні достатньої активності, тих, хто навчається. Для того, щоб навчання було дійсно ефективним, в учня (студента) повинна виникнути внутрішня потреба у знаннях, вміннях та навичках, що пропонує викладач, а також потяг активно діяти щодо їх отримання. При високому ступені мотивації в учня (студента) формується мета і його навчання стає активним, незалежним від викладача, переходить у самостійну цілеспрямовану діяльність. Функція мотивації реалізується через сукупність усіх процесів, методів, засобів збудження тих, хто навчається, до навчальної діяльності. Під мотивацією навчання також розуміють ступінь готовності суб’єкта наполегливо прагнути досягнення навчальних цілей, що сприймаються як обов’язкові. За висловом І.П.Подласого кермо мотивації тримають одночасно педагоги та учні. Але досвід свідчить, що не завжди викладачі приділяють достатню увагу цьому важливому аспекту ефективного навчання, що часто зумовлено неволодінням методами та прийомами мотивації та стимулювання учнів.

Організація – функція управління навчанням, що полягає у забезпеченні системності та упорядкованості процесу навчання. Це процес створення системи усіх елементів організаційно-психологічної структури навчальної діяльності. Організаційна функція пов’язана зі співробітництвом між викладачами і студентами щодо досягнення намічених цілей. “Потрібно навчати так, щоб студент ставав співучасником навчального процесу, щоб він співчував подібно до того, як це відбувається з людиною при читанні цікавих книг, перегляді захоплюючої вистави чи фільму. Це можливо лише при педагогіці співробітництва”⁸. Співробітництво є нормальним вирішенням організаційних задач у сучасних умовах.

Контроль – функція управління навчанням, що полягає у перевірці та оцінці ступеню досягнення поставлених навчальних цілей. Контроль потрібний для встановлення зворотного зв’язку про хід і результати навчальної діяльності. Зворотний зв’язок є основою якісного управління навчанням. Тільки спираючись на нього, можна знайти раціональне співвідношення педагогічного управління та самоуправління з боку учнів (студентів). Оперативний зворотний зв’язок сприяє сучасному введенню заходів, котрі надають педагогічній взаємодії необхідної гнучкості. Контроль дозволяє визначити не лише досягнення тих, хто навчається, але й виявити причини невдач, помилок. Результати контролю можуть бути покладені як у майбутні дії тих, хто навчається, щодо вдосконалення вивчення матеріалу дисципліни, так і викладача щодо поліпшення процесу викладання та контролю знань.

В цілому для управління процесом навчання слід застосовувати повний управлінський цикл, що складається з етапів підготовки, реалізації та аналізу отриманих результатів.

„Жодний завойовник не може змінити сутності мас, жодний державний діяч... Але вчитель – я застосовую це слово в найширшому розумінні – може зробити більше, ніж завойовники та державні голови. Вони, вчителі, можуть створювати нову уяву і звільнити приховані сили людства” (Микола Реріх).

Завдання до теми

1. Доведіть, що навчання може розглядатись з позицій теорії управління.

2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.

3. Поясніть, у чому полягає специфіка навчальної діяльності.

4. Опишіть складові навчання з точки зору типологічного підходу К.Г.Юнга.

5. Охарактеризуйте свій стиль учіння та спрогнозуйте можливий стиль викладання. Поясніть, яким може бути взаємозв’язок між ними.

6. Наведіть приклад реалізації циклу управління у навчальному процесі, на його основі заповніть таблицю.

Етапи циклу	Функції управління та самоуправління	Діяльність викладача	Діяльність тих, хто навчається

Рекомендована література

• Індивідуально-типологічні риси особистості й ефективність діяльності: Методичні рекомендації до практичних занять з курсу "Психологія діяльності і навчальний менеджмент" для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / Уклад.: М.В.Артюшина, Г.М.Романова. - К.: КНЕУ, 2001. - 68 с.

• Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 424 с.

• Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. - 286 с.

• Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов. В 2-х кн. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. – С. 230-288.

• Якунин В.А. Педагогическая психология: Учебное пособие. - 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - С.12-129, 291-333.