1.2 Аналіз грошових потоків в системі управлінського обліку

Загальний аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства не дає відповіді на важливі запитання, пов'язані з управлінням фінансовими ресурсами, зокрема: чи принесла діяльність підприємства достатню кількість готівки для виплати дивідендів; чи зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для погашення зобов'язань; куди інвестовано кошти за минулий рік; які види фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність (зміна активів і пасивів, ефективність вкладень коштів від реалізації тощо).

Щоб відповісти на ці запитання, треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків про рух грошових коштів.

Грошовий потік підприємства - це сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Значення ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими обставинами:

• грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх ЇЇ аспектах;

• розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі грошові потоки;

• раціональні грошові потоки допомагають забезпечити ритмічність операційної діяльності;

• при ефективному управлінні грошовими потоками зменшується потреба залучення капіталу;

• при оптимізації грошових потоків прискорюється оборотність оборотного капіталу підприємств;

• активні форми управління грошовими потоками дає змогу підвищити прибутковість операцій пов'язаних з рухом грошових коштів та знизити ризик неплатоспроможності підприємства.

• Грошовий потік підприємства охоплює численну кількість потоків грошових коштів, які обслуговують господарську діяльність. Для ефективнішого та цілеспрямованого управління ними, грошові потоки класифікують за різними ознаками.

Класифікація грошових потоків підприємства:

1)За масштабами обслуговування господарського процесу:

• Грошовий потік по підприємству в цілому

• Грошовий потік за окремими видами господарської діяльності підприємства

• Грошовий потік за окремими структурним підрозділам підприємства

• Грошовий потік за окремими господарськими операціями:

2)За видами господарської діяльності:

• Грошовий потік за операційною діяльністю

• Грошовий потік за інвестиційною діяльності

3)За напрямом руху грошових коштів:

• Додатковий грошовий потік

• Від'ємний грошовий потік

4)За методом обчислення обсягу:

• Валовий грошовий потік

• Чистий грошовий потік

5)За рівнем достатності обсягу:

• Надлишковий грошовий потік

• Дефіцитний грошовий потік

6)За методом оцінки в часі:

• Теперішній грошовий потік

• Майбутній грошовий потік

7)За неперервністю формування у звітному періоді:

• Регулярний грошовий потік

• Дискретний грошовий потік

8)За стабільністю часових проміжків формування:

• Регулярний грошовий потік з

рівномірними часовими проміжками

• Регулярний грошовий потік з

нерівномірними часовими проміжками

Управління грошовими потоками ґрунтується на принципах: інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності та ліквідності. Принцип інформаційної достовірності передбачає створення необхідної та достатньої інформаційної бази за міжнародними стандартами. В Україні цьому найбільше відповідає "Звіт про рух грошових коштів", складений за вимогами П(С)БО-4. Принцип збалансованості передбачає оптимізацію грошових потоків за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Принцип ефективності передбачає мобілізацію тимчасово вільних коштів через фінансові інвестиції. Принцип ліквідності передбачає синхронізацію позитивного та негативного грошового потоків за всіма часовими інтервалами.

Мета аналізу - оцінка здатності підприємства генерувати грошові кошти в обсягах та за строками здійснення необхідних планових платежів, забезпечення прийняття управлінських рішень з оптимізації грошового потоку.

При забезпеченні повного та достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності використовують два основні методи - непрямий і прямий. Ці методи відрізняються повнотою наведення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією та іншими параметрами.

При непрямому методі визначають чистий грошовий потік за звітний період на основі даних балансу та звіту про фінансові результати у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

В операційній діяльності вихідним елементом чистого грошового потоку є чистий прибуток звітного періоду. Розрахувати чистий грошовий потік операційної діяльності (ЧГПОД) можна за формулою:

ЧГПод = ЧП + Аоз + Ана + ∆З + ∆З + ∆КЗ + ∆Р ;

де ЧП — чистий прибуток, тис. грн.;

А03 — сума амортизації основних засобів, тис. грн.;

Ана — сума амортизації нематеріальних активів, тис. грн.;

∆ДЗ— абсолютна зміна суми дебіторської заборгованості, тис. грн.;

∆З—абсолютна зміна виробничих запасів, тис. грн.;

∆КЗ— абсолютна зміна суми кредиторської заборгованості, тис. грн.;

∆Р — абсолютна зміна резервного та інших страхових фондів, тис. грн.

При аналізі грошових потоків у попередньому періоді треба визначити рівень достатності формування коштів, ефективності їх використання та досягнення збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Аналіз проводиться у розрізі підприємства в цілому, основних видів його господарської діяльності та за центрами відповідальності ( за окремими структурними підрозділами).

Аналізуючи грошові потоки попереднього періоду, треба виділити послідовність проведення аналітичних досліджень. На першому етапі дають оцінку динаміки позитивного грошового потоку за джерелами його утворення. Потрібно зіставити темпи приросту позитивного грошового потоку з темпами приросту активів підприємства, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити дослідженню співвідношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності ( від зовнішніх джерел фінансування).

На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу визначається наскільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися кошти, залучені з зовнішніх джерел. Варто виявити стан погашення кредитних зобов'язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість позитивного та негативного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка показника чистого грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

Особливе місце на цьому етапі аналізу приділяють "якості чистого грошового потоку" - узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька - за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов'язаного зі зростанням цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій тощо. Один з аспектів аналізу, який здійснюють на цьому етапі, це визначення достатності генеруючого підприємством чистого грошового потоку з позицій фінансованих ним потреб.

На четвертому етапі аналізу досліджують синхронність формування позитивного та негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів підприємства. Цим досягається рівень синхронності і забезпечується його абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних видів грошових потоків, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду.

* виявлення та реалізації резервів, які допомагають зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів;

* забезпечення повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за центрами відповідальності;

* збільшення обсягу й якості чистого грошового потоку.

Основу оптимізації руху грошових ресурсів підприємства становить забезпечення збалансованості обсягів позитивного та негативного потоку. Негативні наслідки для фінансового стану підприємства мають негативний і позитивний грошові потоки. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності активів і платоспроможності підприємства в цілому, в зростанні недопустимої кредиторської заборгованості, затримках у погашенні кредитів, а у кінцевому результаті - до зниження рентабельності авансованого капіталу.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у зниженні внаслідок інфляції реальної вартості надлишкових коштів, втраті прибутку від незалученого в обігу капіталу.

Для оптимізації дефіцитного грошового потоку застосовують систему прискорення залучення коштів і сповільнення їх видатків. З метою прискорення залучення коштів використовують систему гнучких цін на продукцію, механізми передоплати при розрахунках, скорочення термінів комерційного кредиту, сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості (вексельний обіг, факторинг) та ін. Сповільнення видатків коштів досягається за рахунок: збільшення термінів комерційного кредиту, заміни придбання необоротних активів на їх оренду (лізинг), переведення короткострокових кредитів у довгострокові. Ширший спектр можливостей збалансування позитивного та негативного грошових потоків можна досягти у довгостроковому періоді (зміни схем стратегічного інвестування, активності на фондовому ринку, раціонального управління майном і постійними витратами). Для оптимізації надлишкового грошового потоку використовують різні форми інвестиційної активності.

З метою оптимізації грошових потоків у часі використовують методи вирівнювання і синхронізації. Вирівнювання грошових потоків пов'язане зі згладжуванням їх обсягів за окремими інтервалами аналізованого періоду. Результат цього процесу виражається у зниження середнього квадратичного відхилення коефіцієнтів варіації. Синхронізація грошових потоків ґрунтується на коваріації позитивного та негативного руху грошових ресурсів. Результати такої оптимізації в часі визначають за наближенням коефіцієнта еластичності цих потоків до 1.

Наслідком аналізу й оптимізації грошових потоків може бути розроблення плану руху грошових коштів у перспективному періоді за видами діяльності підприємства.