6.2. Ф'ючерсні й опціонні контракти на іноземну валюту

Ф'ючерсні контракти на іноземну валюту були першим видом фінансових контрактів. Уперше вони були уведені в практику ф'ючерсної торгівлі на Міжнародній товарній біржі в Лондоні в 1970 р., але торгівля на цьому ринку йшла дуже в'януло, у результаті й контракти, і сама біржа припинили існування. Перші успішні контракти на іноземну валюту з'явилися в 1972 р. на Чиказькій товарній біржі й в 1974 р. - на Нью-йоркській товарній біржі. У цей час торгівля цими контрактами йде на багатьох біржах США, у Європі й інших регіонах миру.

Міжнародний валютний ринок складається з ринку спотовых і форвардних угод й є переважно телефонним ринком, де угоди здійснюються по телефоні або телексу. Операції на цьому ринку включають всі можливі угоди по обміні валюти однієї країни на іншу. Провідним центром світового валютного ринку залишається Лондонський міжбанківський ринок, до інших великих центрів ставляться Нью-Йорк, Токіо, Гонконг і деякі інші.

Спотовый ринок має на увазі висновок угод на іноземну валюту з негайною поставкою. На практиці це означає, що по угодах, укладеним у конкретний день, розрахунок буде зроблений два дні через. Операції спот використаються для того, щоб задовольнити поточний попит, і для розрахунку між банками у дводенний строк. Вони містять у собі всі, починаючи від покупки валюти туристами й кінчаючи покупкою іноземної валюти транснаціональною корпорацією, для того щоб заплатити за імпорт устаткування. Долар США зберігає чільне положення на світовому валютному ринку, і в більшості випадків валютні дилери котирують ринок кількістю іноземної валюти за один долар США. Виключенням історично є англійський фунт стерлінгів, що традиційно котирується в доларах за фунт. Зі співвідношення іноземних валют до долара США формуються кроссовые курси між двома валютами.

На міжбанківському валютному ринку укладаються також форвардні угоди, що припускають поставку валюти в певний період у майбутньому. Більшість банків, які мають справа з іноземною валютою, будуть брати контракт із клієнтом із продажу й покупці будь-якої кількості валюти на будь-яку дату в майбутньому, що влаштовує клієнта. Цей форвардний ринок є частиною міжбанківського ринку, що також включає угоди спот серед банків й їхніх великих клієнтів. Форвардні операції на валютному ринку схожі на такі ж операції з більшістю фізичних товарів. Ці угоди за рахунок і з доручення клієнта, які вимагають певної кількості валюти за певним курсом на певну дату.

Взаимосвязь курсів спот і форвард визначається поняттям відомим як паритет процентних ставок ринку США й ринку другої валюти. Це означає, що форвардна премія, або дисконт, в оцінній валюті щодо долара буде наближатися до різниці між процентними ставками, що діють у цій валюті, і доларовими процентними ставками. Так, якщо процентні ставки в США вище, ніж у Німеччині можна чекати, що форвардний курс німецької марки буде падати. У противного випадку валютні спекулянти мали б можливість дістати прибуток за допомогою перекладу капіталу з однієї валюти в іншу. Як приклад розглянемо випадок з однією американською компанією, що должка здійснити платіж 1 млн. ? через рік. Дня того щоб застрахувати це зобов'язання від можливого падіння курсу, компанія може купити фунти стерлінгів на міжбанківському ринку за ціною форварда річного контракту або купити фунти стерлінгів за ціною спот й інвестувати їх. У першому випадку компанія одержить річний відсоток у доларах, у другому - річний відсоток у фунтах стерлінгів. Припустимо, що річна ставка фунта стерлінгів дорівнює 8%, річна ставка євродолара - 4%, а доларова ціна англійського фунта стерлінгів по річному контракт усього лише на 3% нижче наявного обмінного курсу долара до фунта. Спекулянт заробив би в такий спосіб 5% на свої долари за допомогою тимчасової конвертації їх у фунти стерлінгів у порівнянні з 4%, які він одержав би, інвестуючи їх у долари, Очевидно., що спекулянти займалися б цим доти, поки не зникла б різниця в 1%. У цьому й укладається суть паритету процентних ставок.

На валютних ринках основними учасниками виступають міжнародні й національні фінансові структури. Центральні банки країн виходять на нього для здійснення розрахунків один з одним, платежів по державних боргах, а також для підтримки валютного курсу за допомогою валютних інтервенцій. Комерційні й інвестиційні банки діють на цьому ринку за дорученнями своїх клієнтів і самостійно, прагнучи дістати прибуток на коливаннях валютних курсів. Сектор капіталу, що включає в себе інвесторів і спекулянтів, використає валютний ринок для розрахунків і платежів при покупці або продажі товарів, послуг й активів за рубежем і для спекулятивних операцій.

Подібно іншим цінам обмінні курси різних країн визначаються співвідношенням попиту та пропозиції. Збільшення пропозиції валюти приводить до того, що її ціна падає, зменшення пропозиції викликає відповідний ріст її ціни. На величину обмінного курсу впливають такі фактори, як стан платіжного балансу, політика уряду й центрального банку, ринкові очікування щодо політичної й економічної ситуації в тій або іншій країні. У певних випадках можуть впливати й сезонні фактори. Так, попит на валюту певної країни буде високим у період різкого росту експорту із цієї країни, тому що іноземним покупцям буде необхідна валюта для оплати товарів. Аналогічний ріст імпорту негативно позначиться на обмінному курсі. У країнах з розвиненим туристичним бізнесом приплив валюти часто залежить навіть від погодних умов.

Міжбанківський форвардний валютний ринок є природним конкурентом ф'ючерсного валютного ринку, оскільки обоє вони служать одним цілям. Наявність ефективного форвардного ринку впливає на темпи росту ф'ючерсного ринку, хоча в багатьох випадках валютні оператори беруть участь й у тім й в іншому. Основне розходження між валютними форвардним і ф'ючерсним ринками визначається стандартністю контракту й умов торгівлі на ринку ф'ючерсів. Це істотне розходження виступає те як перевага, те як недолік ф'ючерсного ринку. Для приклада в табл. 6.1 наведена специфікація валютного ф'ючерсного контракту.

Таблиця 8.1. Специфікація ф'ючерсного контракту на фунт стерлінгів на ЛИФФЕ.

Умови контракту	Специфікація
Одиниця контракту	25 тис. £
Місяці поставки	Березень, червень, вересень, грудень
День поставки	Третє середовище місяця поставки
Котирування	$/£
Розмір тику і його вартість	0,01 цента за 1 £. ($ 2,50)
Первісна маржа	$1000
Контрактний стандарт	Валюти підлягають поставці в
	головні фінансові центри
	країни, що випустила валюту

Валютні ф'ючерсні контракти мають стандартні місяці поставки й стандартні обсяги контракту. Малоймовірно, що окремі зобов'язання експортерів й імпортерів на ринку наявної валюти будуть точно відповідати умовам ф'ючерсного ринку. У той же час на форвардному ринку дилери можуть приймати зобов'язання на будь-який строк і на будь-яку суму. На практиці, однак, валютні дилери рідко котирують валюти більш ніж на 6 місяців уперед, віддаючи перевагу тримісячному форвардному ринку як найбільш активний. На ф'ючерсному ринку звичайно активний тільки найближчий місяць поставки, обсяги торгівлі по інших позиціях незначні. Не слід забувати також, що ф'ючерсні контракт існують не на всі види валют.

Інший недолік ф'ючерсів - необхідність внесення гарантійної застави й сплати комісійних витрат, хоча вони в остаточному підсумку мають незначне відношення до загальної вартості контракту. Точні витрати здійснення угод на міжбанківському ринку складно виміряти, але за винятком тих випадків, коли клієнти банку повинні підтримувати компенсаційний баланс, фактичні операційні витрати дуже незначні. Замість цього міжнародні банківські дилери одержують доход від спрэда між цінами попиту та пропозиції в такий же спосіб, як і торговці в операційному залі на ф'ючерсній біржі.

Ф'ючерсний ринок має дві явних переваги. По-перше (що найбільше важливо), ціни формуються при вільній конкуренції. Спрэды між попитом та пропозицією визначаються на відкритому аукціоні, на якому беруть участь велика кількість продавців і покупців, що прямо конкурують між собою. Друга перевага укладається в тім, що ф'ючерсний ринок доступний широкому колу учасників.

Найбільш активна ф'ючерсна торгівля валютними контрактами відбувається на ринку США. В 90-і роки обсяг торгівлі валютними ф'ючерсами коливався істотно, досягши максимуму в 38,7 млн. контрактів в 1992 р., далі знизився до 21,2 млн. в 1998 р., а в наступні роки знову зростав і склав в 1998 р. 27,6 млн. контрактів. Усього на американському ринку офіційно зареєстровано Комісією по товарній ф'ючерсній торгівлі 90 ф'ючерсних контрактів на іноземні валюти, однак більшість із них ставиться до категорії «сплячих» контрактів, операції по яких не ведуться або ведуться в зовсім незначному обсязі. Безумовними лідерами тут є Чиказька товарна біржа і її підрозділ - Міжнародний грошовий ринок, де ведуться операції по 15 ф'ючерсних контрактах, включаючи контракти на крос^-курси. Важливими ф'ючерсними ринками є й Нью-йоркська торговельна палата (23 контракту), Среднеамериканская товарна біржа (6 контрактів) і торговельна палата Філадельфії (8 контрактів). У табл. 6.2 показаний обсяг торгівлі найбільш ліквідними валютними ф'ючерсами на ринку США..

Таблиця 6.2. Найбільш ліквідні валютні ф'ючерси на ринку США (1998 рік)

Контракт Обсяг торгівлі, тис. контрактів

Чиказька товарна біржа

Японська ієна 7262,8

Німецька марка 7088,2

Швейцарський франк 4128,9

Англійський фунт стерлінгів 2676,0

Канадський долар 2607,3

Мексиканське песо 1567,7

Нью-йоркська торговельна палата

Японська ієна/німецька марка 286,5

Швейцарський франк/німецька марка 207,0

Італійська ліра/німецька марка 168,9

Французький франк/німецька марка 139,3

Шведська крона/німецька марка 120,0

У зв'язку зі створенням єдиного валютного ринку Європи й введенням нової валюти — євро (€) — на американському біржовому ринку з'явилися нові валютні інструменти. Так, у січні 1999 р. Чиказька товарна біржа почала торгівлю ф'ючерсним контрактом й опціоном на євро, а також увела три нових контракти на крос^-курси — €/£, €/швейцарський франк й €/¥. Единицой контракту для всіх кроссовых контрактів є 125000 €, а котирування здійснюється в національній валюті за 1€.

Контракт на євро повинен відображати коливання євро щодо долара. Одиниця контракту - 125 тис. євро, мінімальне коливання ціни становить 12,50 дол., а місяці поставки для ф'ючерсного контракту - березень, червень, вересень грудень. Операції по контрактах на євро ведуться методом відкритого вигуку на Чиказькій біржі в секції валютних контрактів, а після завершення сесійної торгівлі - в електронній системі ГЛОБЭКС-2. Торгівля новими ф'ючерсами на крос^-курси здійснюється тільки по системі ГЛОБЭКС-2.

Як і будь-які ф'ючерсні контракти, валютні ф'ючерси надають можливість як хеджирования валютних ризиків, так й одержання прибутку на спекулятивних операціях.

Принцип використання валютних ф'ючерсів для хеджирования аналогічний товарним: якщо очікується падіння курсу валюти, те хеджер буде продавати ф'ючерси, якщо підвищення - купувати.

Розглянемо приклад використання ф'ючерсного ринку з метою хеджирования.

Припустимо, що Нью-йоркський банк, помітивши різницю в процентних ставках, вирішив збільшити інвестиції в англійський грошовий ринок на три наступні місяці, де річна процентна ставка в цей момент становить 12% проти 8% на ринку США. Першим кроком у цій операції стане покупка фунтів стерлінгів. Припустимо, банк має намір купити тримісячний депозитний сертифікат вартістю 10 млн. ?. Спотовая ставка в день висновків угоди становить 1,67 /?. Таким чином, для покупки 10 млн. ? банк затратить $ 16,7 млн. Наприкінці тримісячного періоду банк одержить 300 тис. ? як доход на інвестиції й у цілому буде мати активи у фунтах стерлінгів розміром 10,3 млн., які потім будуть переведені в дол. США. Припустимо, банк не захеджировал свій депозит, і наприкінці періоду фунт стерлінгів падає до рівня 1 ? = $ 1,6. При перекладі суми назад банк втратить $ 220 тис.

Цей ризик може бути застрахований шляхом короткого хеджа. Оскільки банк знає, що наприкінці тримісячного періоду він буде мати 10,3 млн. ?, він міг би продати фунти вперед у день покупки депозитного сертифіката. Він може зробити це як на міжбанківському форвардному, так і на ф'ючерсному ринку. Припустимо, угода відбувається на Чиказькій товарній біржі й у день покупки депозитного сертифіката котирування фунта стерлінгів становить 1,655. Йому необхідно застрахувати суму в 10,3 млн. ?, а тому що одиниця контракту становить 62,5 тис. ?, те необхідно продати 65 контрактів. У цьому випадку при падінні курсу фунта до 1,60 і падінні ф'ючерсного котирування до 1,5990 він закриє ф'ючерсні позиції із прибутком $ 577,5 тис. У цьому випадку прибуток виявився значно більше, ніж втрати на наявній угоді.

Подібно іншим ф'ючерсні контрактам використання валютних ф'ючерсів як інструмент хеджирования має свої достоїнства й недоліки. Щоденна потреба в маржі може дорого коштувати хеджеру, якщо компанія змушена для її виплати взяти кредит. Інша проблема полягає в тому, що ф'ючерсні контракти розраховані на певні обсяги, тоді як на форвардних ринках можна підібрати обсяг покриття, що відповідає потреби в хеджировании. З іншого боку, у форвардних валютних контрактах можна використати кредитні лінії, тоді як у ф'ючерсних - немає. Крім того, можливі ситуації, коли компанія, що перебуває в скрутному фінансовому становищі, не зможе одержати в банку коштів для форвардних валютних операцій, але дійде згоди про ф'ючерсні операції, оскільки від кредитного ризику тут можна себе убезпечити за допомогою маржі.

Як зазначено вище, валютні ф'ючерси можуть служити коштами захисту від коливань курсів. Однак це не єдина можливість, що вони надають. Значне місце серед всіх операцій на цих ринках займає спекуляція, зокрема, операції спрэда на валютних контрактах. Спекулянти використають як внутріринковий спрэд, так і межвалютные угоди.

Внутріринкові спрэды. Внутріринкові спрэды містять у собі одночасно покупку й продаж з різними місяцями поставки одного виду товару або одного виду валюти. Відповідно до концепції паритету процентних ставок ціновий спрэд між курсами валют спот і форвард - це різниця між процентними ставками по доларових депозитах і депозитам в оцінній валюті. Важливий висновок із цього укладається в тім, що ціновий спрэд між двома різними курсами форвард однієї валюти буде також і різницею між передбачуваними форвардними процентними ставками в доларах і процентних ставках у розглянутій валюті.

Тому що ф'ючерсні контракти є варіантом форвардних зобов'язань, те процентна норма премії, або дисконту, місячного ф'ючерсного контракту щодо іншого місячного ф'ючерсного контракту однієї й тієї ж валюти приблизно дорівнює різниці між передбачуваними форвардною процентною ставкою цієї валюти й доларовою форвардною ставкою.

Розглянемо операцію валютного спрэда, здійснювану між вересневою й грудневою позиціями ф'ючерсного контракту на канадський долар. Припустимо, трейдер очікує, що в найближчому майбутньому відбудеться падіння процентних ставок у Канаді, що зробить підвищувальний вплив на вартість канадського долара. З урахуванням цих очікувань котирування віддалених позицій ф'ючерсного контракту підвищаться більшою мірою, чим котирування ближніх позицій. Оскільки трейдер очікує, що спрэд між вересневою й грудневою позиціями по канадському доларі звузиться, то стратегією спекулянта буде продаж спрэда (продаж вересневого ф'ючерса й покупка грудневого ф'ючерса на канадський долар).