Тема 6. Фінансові ф'ючерсні й опціонні ринки

6.1. Формування міжнародних центрів торгівлі фінансовими ф'ючерсами

6.2. Ф'ючерсні й опціонні контракти на іноземну валюту

6.3. Ф'ючерси й опціони на фінансові інструменти

6.4. Особливості використання фінансових ф'ючерсів різними групами учасників

6.1. Формування міжнародних центрів торгівлі фінансовими ф'ючерсами

Торгівля фінансовими ф'ючерсами й опціонами - самий «молодий» сектор біржових операцій. Для того щоб зрозуміти, коли й чому з'явилися такі угоди, варто згадати події початку 70-х років на світовому валютному й фінансовому ринку. Крах Бреттон-Вудского угоди в 1971 р. і перехід більшості країн до плаваючих валютних курсів, посилення переливу капіталу в міжнародних масштабах, а також поява коштів зв'язку, що забезпечують моментальний обмін інформацією - всі ці передумови обумовили ріст коливань процентних ставок і рівнів інфляції, посилення нестабільності на фондових ринках й у валютних відносинах. Зіграв роль і неминучий процес перетворення окремих фінансових центрів вo взаємозалежні компоненти глобального фінансового ринку, що здобуває усе більше інтегрований характер.

У результаті цих змін з'явилися нові можливості застосування капіталу й пов'язані з ними ризики. Всі фінансові інститути виявилися перед необхідністю вирішувати більше складні завдання й відповідати більше високому рівню вимог, чим раніше. Необхідно було не тільки надійно захищати фінансові активи від потенційних втрат внаслідок несприятливого розвитку ситуації на ринку, але й створювати можливості для швидкого виявлення й ефективного використання можливостей активної фінансової діяльності.

У цих умовах поява ф'ючерсних й опціонних контрактів як фінансові інструменти стало конкурентною необхідністю. Їхня головна перевага - більше ефективне керування ризиком, забезпечення захисту від коливань процентних ставок, курсів валют і цін на акції.

Найбільша питома вага в торгівлі похідними фінансовими інструментами мають такі угоди, як ф'ючерси й опціони на процентні ставки, валютні ф'ючерси, опціони й свопы, ф'ючерси й опціони на свопы («свопционы»).

Обсяги операцій фінансовими ф'ючерсами стрімко зростали в 90-і роки. Так, на американському біржовому ринку торгівля фінансовими інструментами зросла з 148,2 млн. контрактів в 1992 р. до 319,8 млн. в 1998 р., а обсяг торгівлі опціонами на фінансові ф'ючерси за той же період збільшився з 39,9 млн. контрактів до 88,9 млн.

Торгівля фінансовими ф'ючерсами й опціонами ведеться практично на всіх біржах як у США, так й в інших країнах. Боротьбу за лідерство в цій області ведуть найбільші американські і європейські біржі. На даний момент провідною біржею по торгівлі похідними фінансовими інструментами є Чиказька товарна біржа, на другому місці - Лондонська фінансова ф'ючерсна біржа, на третьому - Чиказька торговельна біржа. Ситуація в конкурентній боротьбі цих ринків постійно міняється й кожний новий рік вносить виправлення. Однак у цілому можна сказати, що практично половина всього біржового ринку похідних інструментів зосереджена на зазначених трьох біржах. Слідом за ними йдуть Чиказька біржа опціонів, Біржа МАТИФ у Парижу й біржа. ЭУРЕКС. На ці шість ведучих бірж доводиться приблизно 75% обсягу всієї біржової торгівлі похідними фінансовими інструментами.

У Японії торгівля похідними фінансовими інструментами розвинена усе ще недостатньо в порівнянні з іншими світовими фінансовими центрами. Тому угоди з ф'ючерсами в азіатському регіоні процвітають в основному в Сінгапурі, де майже немає законодавчих обмежень для фінансових інновацій.

Сінгапуру вдалося за короткий строк зайняти своє місце у швидко зростаючих угодах з похідними фінансовими інструментами. Обсяги торгівлі на Сінгапурській біржі росли стрімкими темпами. Правила й контрольний механізм відкрився в 1984 р. біржі сингапурцы багато в чому запозичили в американців. Найкращі результати мають ф'ючерси й опціони на базі індексу Nikkei, а також ф'ючерси на евроиены.

У цілому фінансовий ф'ючерсний ринок представлений у цей час трьома секторами: валютними ф'ючерсам, ф'ючерсами на процентні ставки й ф'ючерсні контракти на біржові індекси. Ситуація по цих секторах міняється нерівномірно, десь послідовно й динамічно розвиваючись, десь роблячи тимчасові відступи, однак можна із упевненістю констатувати, що торгівля ф'ючерсними й опціонними контрактами на валюти й фінансові інструменти являє собою зараз провідний сектор ф'ючерсної й опціонної торгівлі.

Як і ринки товарних ф'ючерсів, фінансові ф'ючерсні ринки виникли як реакція на потребу у відповідних інструментах хеджирования, що й повинне розглядатися як їхнє основне призначення. Однак хеджеры - не єдині учасники ринку фінансових ф'ючерсів. Спекулянти й арбитражеры також беруть участь в операціях на цих ринках і грають дуже важливу роль для їхнього ефективного функціонування.

Ринок похідних фінансових інструментів є такий же ризикованим, як й інший терміновий ринки. Однак гадана простота операцій, що мають винятково «паперовий» характер і не потребуючі вміння поставляти й приймати поставку, як у випадку з товарними ф'ючерсами залучає до нього значно більше бажаючих. Як слідство цього стало стрімко збільшуватися кількість фінансових катастроф у цьому сегменті ринку. Так, незалежна комісія Конгресу США в середині 1994 р. установила, що США в багатьох учасників були серйозні проблеми з похідними фінансовими інструментами. Цифри збитків, пов'язаних із цими операціями, становили в 1990 р. лише 2,48 млрд. дол., в 1993 - 5,93 млрд. дол., а в 1994 м, уже 20,33 млрд. дол. - явна тенденція до росту.