11

Лекція 1-2 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

1. Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності

2. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

3. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.

Мета заняття: ознайомитися з основним поняттями в БЖД, розглянути сутність системного підходу у безпеці життєдіяльності.

Література:

1. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: /Я.І.Бедрій. Навч.посібн. – К.: Вид-во Кондор, 2009. - с.7-32.

2. Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності: / В.С. Джигирей, В.Ц.Жидецький. Навч.посібн. – Львів: Вид-во Каравела, 2001. –с.7-17

3. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: / Є.П.Желібо, В.В.Зацарний. Навч.посібн. - К.: Вид-во ВМУРЛУ, 2005. – с.18-37

4. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльнготсі: /Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний. Навч.посібн. – К.: Вид-во Каравела, 2001. –с.5-33, 52-58

5. Ковжога С.О. Безпека життєдіяльності: /С.О.Ковжога, О.Д.Малько, А.М.Полєжаєв. Навч.посібн. – Харків: Вид-во Право, 2010. – с.9-32

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: /В.М.Лапін. Навч.посібн. – К.: Вид-во Знання, 2007. -с.6-30

7. Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності: / Ю.С.Скобло, Л.М.Тіщенко, В.Г.Цапко: Навч.посібн. – Вінниця: Вид-во Нова книга, 2000. – с.7-74

8. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: / В.М.Ярошевська. Навч.посібн. – Київ: Вид-во Кондор, 2004. - с.3-16.

9. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: /Я.І.Бедрій.Навч.посібн. - Львів: Вид-во Магнолія, 2007.- с.11-30.

10. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: /О.П.Мягченко. навч.посібн. –К .: Вид-во Центр учбової літератури, 2011. -с.10-24

11. Пістун Л.Г. Безпека життєдіяльності: / Л..ГІ.Пістун, А.П.Березовецький, А.М.Тубальцев . Навч.посібн. – Львів: Вид-во Каравела, 2003. – с.4-14.

12. Цапко В.П. Безпека життєдіяльності: / В.П.Цапко. Навч.посібн. - К.: Знання-Прес, 2003. - с.14-86.

1. Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності визначається трьома основними складовими:

1)глобальними негативними проблемами людства, які є результатом складних демографічних, соціально-політичних та економічних процесів;

2)науково-технічною революцією, яка призводить до суттєвого техногенного впливу на довкілля і здоров’я людини;

3) катастрофічним зростанням забруднення навколишнього середовища, що є результатом прорахунків та недбалого ставлення суспільства до вирішення екологічних проблем.

Дослідження цих складових виявляє і пояснює суттєві закономірності, пов’язані з задоволенням найважливішої потреби людини в безпеці, зокрема:

• залежність рівня безпеки людини не тільки від власної поведінки, а й від досягнутого спільнотою рівня безпеки, в якій вона існує;

• рівень безпеки людини віддзеркалює рівень розвитку суспільства, в якому вона живе;

• першочергове значення набуває запровадження комплексних заходів безпеки в забезпеченні безпеки всієї спільноти і кожного її члена.

У Концепції ООН "Про сталий людський розвиток" виділені наступні напрями створення умов для забезпечення безпечного існування людини:

• безпека життєдіяльності населення будь-якої країни забезпечується не озброєнням, а довготривалим процесом сталого розвитку людини;

• безпека життя і здоров’я людини повинна розглядатися як компонент роз витку матеріально-виробничої, соціально-політичної, культурно-духовної та побутової сфер життя суспільства;

• для більшості людей відчуття безпеки асоціюється переважно з проблемами повсякдення (харчування, тепло, стабільність, одяг, медичне обслуговування, робота, зарплата, освіта та інше);

• безпека людини є загальною категорією, яка характеризує забезпечення життєдіяльності людини будь-якої країни.

Метою цієї концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. Економіка, ста­більність природи, державних кордонів, суспільні цінності розгля­даються як засоби досягнення цієї мети.

За цією Концепцією ООН основними завданнями освіти з БЖД людини є:

• формування культури молодої людини щодо безпеки, її відповідних моральний цінностей, поглядів, поведінки тощо;

• освітнє й інформаційне забезпечення молоді, а також усіх верств населення з питань безпеки, пропаганди безпечної поведінки та здорового способу життя;

• забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих рис особистості, що сприяють підвищенню рівня безпеки, а також необхідних знань та вмінь;

• сприяння високій ефективності роботи державної системи з безпеки населення шляхом навчання і підготовки людей до їх адекватної взаємодії, активної позиції щодо вдосконалення державної системи, у тому числі у законодавчій сфері.

Пріоритетним напрямом підготовки вважається формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в побуті, на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та вмінь з акцентом на запобіганні можливій шкоді.

“Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку.

До них належать:

• гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика)',

• природничі (математика, фізика, хімія, біологія)',

• інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка);

• науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);

• науки про суспільство (соціологія, економіка, право).