3.3.2 Тихохідний вал
Рисунок 3.2 – Ескіз тихохідного вала.
а) діаметр вихідного кінця d2'', мм
; (56)
де Мк = Т2 = Н·м – крутящий момент на тихохідному валу,
d1'' >
Приймаємо d1'' = мм [1., с. 400].
б) довжина вихідного кінця l1'', мм
l1'' = мм [1., с. 400].
в) діаметр вала під підшипником та ущільненням d2'', мм
d2'' = d1´´ + 2 t; (57)
де t = мм [1.,с.109];
d''2 =
Приймаємо d''2 = мм [1.,с.410].
г) довжина ділянки вала під підшипник та ущільнення l2'', мм
l2'' = 1,5 d2''; (58)
l2'' =
Приймаємо l2'' = мм [1., с. 312].
д) діаметр вала під зубчастим колесом d3'', мм
d3'' = d2'' + 3,2 r; (59)
де r = мм [1.,с.109];
d3'' =
Приймаємо d3'' = мм [1., с. 312].
е) діаметр бурта ds'', мм
ds'' = d3'' + 3f; (60)
де f = мм [1.,с.109];
ds'' =
Приймаємо ds'' = мм [1., с. 312].
4 Конструктивні розміри зубчатого колеса
Метод виготовлення заготівки для колеса – ковка.
Рисунок 4.1 – Ескіз зубчатого колеса.
4.1 Розміри ободу
а) діаметр dа2 = ,
б) ширина b2 = ,
в) товщина S, мм
S = 2,2m + 0,05b2, (61)
S =
Приймаємо S = [1., с. 312].
4.2 Розміри маточини
а) внутрішній діаметр d, мм
d = d3´´ = ,
б) зовнішній діаметр dст, мм
dст = 1,55d; (62)
dст =
приймаємо dст = [1., с. 312].
в) товщина δст, мм
δст = , (63)
δст =
г) довжина lст, мм
lст =1,2d, (64)
lст =
приймаємо lст = [1., c. 312].
4.3 Розміри диску
а) товщина с, мм
с = 0,5(S + δст) ≥ 0,25b2, (65)
с =
приймаємо с = [1., c. 312].
б) радіус закруглень R, мм
приймаємо R = 6 мм.
4.4 Розміри фасок f, мм
а) фаска вінця
f = (0,6 … 0,7)m, (66)
f =
приймаємо f = [1., табл. 10.1., с. 160].
б) фаска ободу
f´ =
в) фаска маточини
для зовнішнього діаметру f´´ = мм [1., с. 160];
для внутрішнього діаметру f´´´= мм [1., с. 160].
5 Конструктивні розміри корпусу редуктора
Приймаємо для редуктора литий корпус, прямокутної форми без виступаючих елементів.
Рисунок 5.1 – Ескіз корпусу редуктора
5.1 Товщина стінок корпусу , мм
мм, (67)
δ =
Приймаємо δ =
5.2 Зазори між корпусом та деталями які обертаються х і у, мм
Приймаємо х = [1., с. 115].
у = 4х; (68)
у =
5.3 Діаметри болтів та гвинтів (приймаємо за табл. 10.17 [1., с. 219]).
а) Фундаментний болт.
Приймаємо болт М14 (d1 = 14 мм);
б) Гвинти, які скріплюють кришку з корпусом біля підшипників.
Приймаємо гвинти М12 (d2 = 12 мм);
в) Гвинти, які скріплюють кришку редуктора з корпусом.
Приймаємо гвинти М10 (d3 = 10 мм);
г) Гвинти для люка редуктора.
Приймаємо гвинти М6 (d5 = 6 мм).
5.4 Фланцеві з’єднання.
5.4.1 Фундаментний фланець
а) ширина в1, мм
в1 > 2,4(d1 + 2) + 1,5 δ; (69)
в1 >
Приймаємо в1 =
б) товщина h1, мм
h1 =(2,3...2,4) δ; (70)
h1 =
приймаємо h1 =
5.4.2 Фланець кришки корпусу.
а) Ширина К3, мм,
приймаємо К3 = 22мм [1., табл. 10.18, с. 219].
б) Товщина h3, мм
h3 = 2,5 δ1; (71)
h3 =
5.5 Ширина розточки під врізану кришку f, мм.
а) для швидкохідного вала f ' = мм [1,табл. 10.20, с. 225],
б) для тихохідного вала f '' = мм [1,табл. 10.20, с. 225].
6 Ескізна компоновка редуктора
6.1 Вибір підшипників
Для обох валів редуктора попередньо приймаємо кулькові радіальні підшипники, середньої серії для швидкохідного вала і легкої – для тихохідного. Визначимо параметри підшипників за табл. К27 [1.,с.410].
Таблиця 6.1 – Параметри підшипників
Вал |
Позначення |
Параметри
|
||||
d, мм |
D, мм |
B, мм |
Cor , кН |
Сr , кН |
||
Швидкохідний |
|
|
|
|
|
|
Тихохідний |
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.1 – Ескіз підшипника.
6.2 Відстань між точками прикладення сил.
6.2.1 Відстань між центрами підшипників
а) на швидкохідному валу lш, мм
lш = lст + 2х + 10 + В', (72)
lш =
приймаємо lш = мм.
б) на тихохідному валу lт, мм
lт = lст + 2х + 10 + В'', (73)
lт =
приймаємо lт= мм.
6.2.2 Відстань від центру підшипника до консольної сили на шківу пасової передачі lп, мм
, (74)
lп =
приймаємо lп = мм.
6.2.3 Відстань від центру підшипника до консольної сили від муфти lм, мм
, (75)
lм =
приймаємо lм = мм.
Рисунок 6.2 – Ескізна компоновка редуктора
7 Перевірочній розрахунок підшипників
7.1 Сили, які діють на вали
7.1..1 Сили в зубчатому зачепленні
а) Колова сила Ft, H
Ft1 = Ft2 = ; (76)
де d2 = мм – ділильний діаметр колеса;
Ft1 = Ft2 =
б) Радіальна сила Fr, H
Fr1 =Fr2 = Ft2 ; (77)
де = 20˚ – кут зачеплення;
β – кут нахилу зубів;
Fr1 = Fr2 =
в) Осьова сила Fa, H
Fa1 = Fa2 = Ft2 · tg β; (78)
Fa1 = Fa2 =
7.1.2 Консольні сили
а) Сила від пасової передачі на швидкохідному валу
Fn = 80 ; (79)
Fn =
б) Сила від муфти тихохідному валу
Fм = CΔr · Δr ; (80)
де а) Δr, мм – радіальне заміщення,
приймаємо Δr = мм [1., табл. К21];
б) С Δr, Н/мм – радіальна жорсткість,
приймаємо С Δr = Н/мм [1., табл. 10.27].
Fм =
7.2 Швидкохідний вал
Рисунок 7.1 – Розрахункова схема швидкохідного вала
7.2.1 Реакції підшипників R, Н
а) вертикальна площина – YZ
∑MA = 0; Fr1 + Fa1 – RBY · lш + Fп (lш + lп) = 0, відкіля
RВY= ; (81)
де d1 = мм – ділильний діаметр шестерні,
RBY =
∑MB =0; Fп·lп – Fr1 + Fa1 + RAY · lш= 0, відкіля
RAY = ; (82)
RAY =
Перевірка: ∑Fiy = RAY – Fr1 + RBY – Fn = 0 (83)
∑Fiy =
б) Горизонтальна площина
RAX = RВХ = ; (84)
RAX = RBX =
в) Сумарні радіальні реакції
RA = ; (85)
RA =
RB = ; (86)
RB =
7.2.2 Еквівалентне навантаження на підшипник RE, H
Рисунок 7.2 – Схема навантаження підшипників швидкохідного вала.
а) Відношення ;
де Rа = Fа1 = Н – осьова складова реакції підшипника;
V – коефіцієнт обертання кілець підшипника, при обертанні внутрішнього кільця;
Rr2 = R2 = RB = Н – радіальна складова реакції найбільш навантаженого підшипника;
=
б) Відношення ,
де Cor – статична вантажопідйомність прийнятого підшипника, Н, за табл. 6.1;
Cor= H;
= , тоді
за табл. 9.2 [1., с. 131] е = , Y =
г) Так як е, тоді за табл. 9.1 [1., с. 129]
R Е = (87)
де Кб =1,2 – коефіцієнт безпеки,
Кт =1 – температурний коефіцієнт [1.,с.135];
RE =
7.2.3 Необхідна розрахункова динамічна вантажопідйомність підшипника Сrp, Н
Сrp = RE ; (88)
де а) Lh – потрібна
Сrp =
Так як Сrp < Cr підшипник працездатний;
де Сr = за табл. 6.1.
7.3 Тихохідний вал
Рисунок 7.3 – Розрахункова схема тихохідного вала.
7.3.1 Реакції підшипників R, Н
а) Вертикальна площина
∑Mc = 0, Fr2 + Fa2 – RDY · lТ = 0, відкіля
RDY = ; (89)
де d2 = мм – ділильний діаметр зубчатого колеса,
RDY =
∑Mc = 0, – Fr2 + Fa2 – Rcy · lТ = 0, відкіля
Rcy = ; (90)
Rcy =
Перевірка: ∑Fiy = 0; – Rcy – Fr2 + RDY =0; (91)
∑Fiy
б) Горизонтальна площина
∑Mc = 0, – FM · lм – Ft2 + RDX · lТ = 0, відкіля
RDX = ; (92)
RDX =
∑MD = 0, Ft2 – F(lм + lТ) + Rcx · lТ = 0, відкіля
Rcx = ; (93)
Rcx =
Перевірка: ∑Fix = 0, FM – Ft2 – Rcx + RDX =0, (94)
∑Fix=
в) Підсумкові реакції
Rc = ; (95)
Rc =
RD = ; (96)
RD =