2. Види біржових угод. Порядок укладення, реєстрації та оформлення біржових угод. Зміна умов біржових угод. Розірвання угод та визнання їх недійсними.

Задача 5.

За результатами біржових торгів між брокерами Монтяном (покупець) та Гусейновим (продавець) була укладена біржова угода поставки зерна у кількості 10 тис. тон по ціні 100 грн./т. з строком поставки протягом шести місяців з дати укладення договору. Біржова угода була зареєстрована на біржі у встановленому порядку. Покупець належно і у встановлений строк оплатив вартість товару.

Однак, через деякий час брокер Монтян спрогнозував, що йому не вдасться перепродати придбане зерно раніше, ніж через шість місяців після його поставки. Порахувавши витрати на складування, зберігання, доставку зерна, які доведеться нести протягом цих шести місяців після його поставки, Монтян зрозумів, що біржова угода була укладена на невигідних для нього умовах. Тоді він звернувся до Гусейнова з пропозицією внести зміни до біржової угоди, встановивши, що термін поставки зерна становить дванадцять місяців з дати укладення догово­ру і передбачивши, що покупець вправі відмовитись приймати достро­кове виконання продавцем умов договору. Гусейнов не заперечував. Сторони підписали угоду про внесення відповідних змін та доповнень до біржової угоди.

Після цього, брокери Монтян та Гусейнов звернулись до біржі з проханням зареєструвати внесені до біржової угоди зміни та допов­нення. Однак, їм було відмовлено у реєстрації на біржі змін та допо­внень до біржової угоди як таких, що були внесені не в ході біржових торгів та не у відповідності до правил біржової торгівлі.

Придбаний Монтяном товар надійшов через шість місяців після укладення біржової угоди. Монтян відмовився його прийняти достроково і Гусейнов був вимушений терміново вишукувати можливості для складування та зберігання зерна впродовж шести місяців. У зв'язку із цим Гусейнов поніс істотні збитки. Через шість місяців зберігання зерна його собівартість зросла та стала становити 200 грн./т. Гусейнов запропонував Монтяну доплатити за зерно різницю, на що Монтян відповів відмовою.

Гусейнов відмовився передавати товар Монтяну та самостійно реалізував його по ціні 250 грн./т. іншій особі. Довідавшись про це, Монтян звернувся з позовною заявою в суді із вимогами до Гусейнова про відшкодування завданих збитків, включаючи нестриманий прибу­ток, усього 250 грн. з кожної тони. Гусейнов звернувся із зустрічним позовом до Монтяна про визнання угоди про внесення змін та допо­внень до біржової угоди недійсною як такої, що не була зареєстрована на біржі.

Дайте юридичну характеристику спору. Який порядок внесення змін до біржової угоди? Підготувати проект відзиву на зустрічну позовну заяву від імені Монтяна.

Задача 6.

Дві особи в ході біржових торгів підписали форвардний контракт. Внаслідок того, що на даних біржових торгах було укладено велику кількість угод, зареєструвати цей контракт у встановлений правилами біржової торгівлі строк вони не встигли. Тоді, з метою ухилення від виконання своїх обов'язків за контрактом Миронов (покупець) заявив Соколову (продав­цю), що незареєстрована угода є недійсною і запропонував знову укласти її, але вже на інших, вигідніших для себе умовах, користуючись тим, що продавець не встигне знайти іншого покупця до моменту поставки товару.

Продавець був вимушений погодитись і сторони підписали новий договір на інших умовах, у тому числі по ціні, яка була вдвічі меншою від тої, яка була зазначена у першому форвардному контракті, без проведення біржових торгів.

Товар був поставлений, покупець його прийняв, однак, кошти, належні продавцеві за форвардним контрактом він не заплатив. На вимогу продавця сплатити кошти покупець заявив, що форвардний контракт, який не зареєстрований на біржі, є недійсним, а тому підстав для виникнення у нього обов'язку по оплаті не настало. Продавець звернувся за порадою до адвоката.

Надайте консультацію продавцю. У який момент біржова угода є укладеною? Які є вимоги щодо дійсності біржових угод? Які правові наслідки тягне за собою непроведення реєстрації угоди на біржі? Скласти проект позовної заяви від імені продавця.

Семінарське заняття №4

Тема: Правове положення фондової біржі

Задача 1.

Внаслідок злиття товарної і фондової бірж була створена товарно-фондова біржа. Рішення установчих зборів про утворення цієї біржі було опротестовано прокурором на тій підставі, що:

1) даний вид бірж не передбачений законодавством;

2) установчі документи біржі відповідають вимогам Закону України «Про товарну біржу», але не повністю відповідають вимогам Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

3) подібне об'єднання юридичних осіб являє собою асоціацію;

4) не було одержано згоди Антимонопольного комітету на її ство­рення.

Обґрунтуйте відповідь на протест прокурора. Які види бірж можуть утво­рюватись в Україні?

Задача 2.

Рішенням установчих зборів акціонерного товариства «Фондова біржа «Лотос» (далі - АТ) було затверджено статут, який з іншими передба­ченими законодавством документами було подано реєстратору для проведення державної реєстрації. Однак, оскільки правила фондової біржі (виключно на підставі яких здійснюється торгівля на фондовій біржі) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку не за­реєструвала, то АТ не може за відсутності таких правил висту­пати організатором торгівлі. Враховуючи, що слова «фондова біржа» та похідні від них дозволяється використовувати лише тим юридичним особам, які не лише створені, а й функціонують відповідно до вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації АТ,

Поясніть, які стадії утворення фондової біржі? Чи правомірно відмовлено у проведенні державної реєстрації? Підготуйте аргументацію засновників фондової біржі для подання позову.

Задача 3.

Двадцять торговців цінними паперами створили необхідний статутний фонд (капітал) фондової біржі та звернулись із відповідною заявою про проведення державної реєстрації до державно­го реєстратора. Державний реєстратор, знаючи вимоги Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вимагав додаткового надання йому для проведення державної реєстрації нотаріально посвідчених копій ліцензій засновників на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. П'ятнадцять торговців забезпечили виконання вимо­ги державного реєстратора. Ще троє торговців змогли пред'явити лише прості копії своїх ліцензій на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, оскільки оригінали цих ліцензій вони не змогли відшукати. Решта (двоє засновників) відмовились виконувати вимогу державного реєстратора, посилаючись на те, що законодавство України (яке регулює відносини щодо державної реєстрації фондових бірж) не вимагає додання копій ліцензій до пакету документів, необхідних для проведення державної реєстрації фондової біржі. Тоді державний реєстратор відмовив у державній реєстрації фондової біржі.

П'ятнадцять засновників, які пред'явили нотаріально посвідчені копії своїх ліцензій на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, звернулись із позовом до решти п'яти засновників із вимогою про відшкодування завданих збитків внаслідок того, що через невиконання вимог державного реєстратора цими засновниками фондова біржа не була створена, а відтак вони не змогли отримати той при­буток, на який вони розраховували.

Одночасно двоє засновників, які відмовились надавати державному реєстратору будь-які копії ліцензій на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, звернулись із позовом до державного реєстратора про визнання незаконними його дій.

Які документи подаються для державної реєстрації фондової біржі? Дайте юридичну характеристику спору. Вирішіть справу.

Задача 4.

Будучи зареєстрованою державним реєстратором, акціонерне товариство «Фондова біржа «Імпекс» (далі – АТ) одразу почало проводи­ти біржові торги по цінним паперам. Довідавшись про це, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку винесла постанову про по­рушення на ринку цінних паперів з тієї підстави, що АТ не зареєструвало в Державній комісії правила фондової біржі та не отримало у встановленому порядку ліцензію на діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Довідавшись про це, орган державної податкової служби (який про­водив планову перевірку одного з учасників торгів на цій фондовій біржі) вважаючи всі угоди, укладені під час таких торгів нікчемними, не врахував результатів їх виконання при визначенні результатів фінансово-господарської операції і донарахував суми податків та відповідних ним штрафних (фінансових) санкцій.

Дати юридичну характеристику ситуації. Коли фондова біржа набуває статусу юридичної особи? З якого моменту фондова біржа має право організовувати та проводити біржові торги?

Задача 5.

Засновниками товарної біржі виступили три фізичні осо­би (Бездітько, Голодний та Пронін), які в сукупності володіли 60% акцій біржі, та двадцять дві юридичні особи. У зв'язку зі спадом виробництва та позитивними прогнозами щодо курсу облігацій внутрішньої державної позики, було вирішено на загальних зборах реорганізуватись в фондову біржу. Для того, щоб не порушити прав засновників товарної біржі, було вирішено, що всі вони стають членами і засновниками фондової біржі зі збереженням пропорційності часток.

Дати юридичну характеристику ситуації. У чому полягає відмінність товарної біржі від фондової? Чи відповідатиме законодавству така реорганізація? Чи будуть наявні підстави для відмови у державній реєстрації такої фондової біржі?

Семінарське заняття №5

Тема: Цінні папери, порядок їх випуску та обігу

Задача 1.

Чубарь, працюючи завідуючим відділом промисловості і інвестицій Полтавської міської ради, бажає придбати акції відкритого Акціонерного то­вариства “Плутон” (далі – АТ), створеного в процесі приватизації майна держа­вного підприємства.

Дайте відповіді на питання: Чи вправі посадова особа бути акціонером? Чи правомірними були б його дії, якби він виступив засновни­ком АТ? Чи змінилися б відповіді на поставлені питання, якби він був учасником ТОВ, повного товариства або командитного товариства? Чи вважаються акціо­нери, засновники і учасники господарських товариств підприємцями? Чи можна розцінювати заборону на заняття підприємницькою діяльністю для окремих кате­горій осіб як обмеження правоздатності фізичної особи? З якого моменту (віку) у фізичних осіб виникає такий елемент правоздатності, як право на підприємницьку діяльність?

Задача 2.

Матросов набув права власності на іменні акції Акціонерного товарис­тва “Білоцерківська птахофабрика” (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом від­критої підписки, а також на випущені АТ облігації. Через деякий час, вважаючи їх подальше утри­мання у себе небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вка­зані акції та облігації, і тоді звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери.

Керівництво АТ відмовилось викупити їх. Тоді Матросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити йому дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь пе­ріод знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нарахову­вались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достро­ковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та процентів, ви­плата яких відповідно умовам їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Матросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підпи­сці та на момент розгляду позовної заяви. Згідно виписки із біржової котиро­вки, вартість належних Матросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.

Дайте висновок по справі.

Задача 3.

ТОВ “Півень” вирішило надати фінансову допомогу ВАТ “ОМЕГА”, для чого було укладено договір про надання платної фінансової допомоги. Даним договором передбачалося, що допомога буде надана у вигляді видачі ТОВ “Півень” переказних векселів на користь ВАТ “ОМЕГА”, якими останнє повинно розрахуватися зі своїми постачальниками. Акцептантом векселів було визначене товариство “Інвестбуд”. Після отримання векселів ВАТ “ОМЕГА” пред’явило їх до акцепту товариству “Інвестбуд”, яке їх акцептувало. Однак після настання строку платежу за векселями товариство “Інвестбуд” відмовилося їх сплачувати, посилаючись на відсутність грошових коштів. ВАТ “ОМЕГА” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення вексельної суми.

Чи підлягає стягненню вексельна сума з відповідача? Вирішіть справу.

Задача 4.

Акціонерне товариство "ЛОГО" закупило у заводу “Резинхім” металеві верстати, надавши заводу переказний вексель як платіж за отриману продукцію. Переказний вексель містив безумовний наказ товариству з обмеженою відповідальністю "Сфера" сплатити вказану в векселі суму заводу "Резинхім" або його наказу. Вексель був акцептований ТОВ "Сфера", після чого завод "Резинхім" здійснив на векселі індосамент та передав його власному кредитору – AT "Дзвін". По настанню строку платежу AT "Дзвін" пред'явило вексель платнику – ТОВ "Сфера", але останнє його не прийняло, посилаючись на те, що первісним векселеотримувачем є завод "Резинхім", щодо якого і був здійснений акцепт. AT "Дзвін" вчинило протест векселя та пред'явило позов до заводу "Резинхім".

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 5.

Товариство “Протон” отримало в Чернігівському центральному відділенні банку “Аваль” кредит на суму 100 тис. грн. строком на 1 рік для закупівлі іноземного устаткування. В рахунок забезпечення повернення кредиту засновник товариства “Протон” надав ЧЦВ “Аваль” в заставу його особистий приміський будинок вартістю, що перевищувала суму кредиту. Через 6 місяців товариство “Протон” запропонувало банку на зміну умов видачі кредиту переоформити їх відносини простим векселем на повну суму боргу і процентів за користування кредитом, з сплатою векселя по пред’явленню. Вексель передбачав сплату процентів на саму вексельну суму. Керуючий ЧЦВ банку “Аваль”, вважаючи, що таким чином банк зможе отримати значно більший прибуток, ніж при попередніх умовах кредиту, в межах наданих йому довіреністю повноважень надав свою згоду і товариство “Протон” видало на ім’я ЧЦВ банку “Аваль” простий вексель на загальну суму 140 тис грн.

Через одинадцять місяців з дня видачі банк пред’явив вексель до оплати, однак товариство “Протон” грошей не сплатило, оскільки його фінансовий стан значно погіршився, а все його майно перебувало в податковій заставі. Перед банком постало питання про повернення боргу. Було встановлено, що будинок, який було обрано як предмет застави, вже продано іншим особам і зараз там мешкає сім’я, яка не має ніякого відношення ні до товариства “Протон”, ні до його засновника.

Як повинна бути вирішена справа?

Семінарське заняття №6

Тема: Угоди з цінними паперами на фондовій біржі

Задача 1.

Відкрите акціонерне товариство «Титов і Ко» (далі – ВАТ) емітувало 2000000 акцій, які були розміщені серед 3000 юридичних осіб. Завдяки цьому статутний фонд склав 1000000 грн. За перших два місяці роботи прибуток товариства склав 200 грн. ВАТ подало заяву про до­пуск акцій до офіційного котирування на фондову біржу. Проте, біржа відмовила в допуску акцій до офіційного котирування, оскільки активи ВАТ є незначними і воно має дуже незначний прибуток.

Відкрите акціонерне товариство «Титов і Ко» звернулось в суд із позовом про зобов'язання фондової біржі допустити акції відкритого акціонер­ного товариства до офіційного котирування, посилаючись на те, що то­вариство було щойно засноване, а тому не могло показати свій прибуток за цілий рік. У позові представник ВАТ зазначив, що біржа не взяла до уваги при оцінці активів това­риства розмір статутного фонду, а, крім того, законодавство не містить за­борони щодо обігу на біржі акцій новостворених акціонерних товариств.

Які є підстави для включен­ня цінних паперів до списку цінних паперів, що перебувають в офіційному котируванні на біржі? Яка процедура включення цінних паперів до спи­ску цінних паперів, що перебувають в офіційному котируванні на біржі? Вирішіть справу.

Задача 2.

На біржу були подані такі заявки:

а) На купівлю 10 акцій певного товариства за будь-якою ціною, 20 акцій – за ціною 45 грн., 30 акцій — за ціною 30 грн., 40 акцій — за ціною 20 грн. та 50 акцій — за ціною 10 грн. В той же час заявки на продаж таких акцій були подані наступні: за ціною 55 грн, — 50 акцій, за ціною 45 грн. – 40 акцій, за ціною 35 грн. – 30 акцій, за ціною 25 грн. – 20 акцій та за будь-якою максимально-великою ціною, яка складеться на біржових торгах – 10 акцій.

б) На купівлю 10 акцій за ціною 600 грн., 25 акцій – за ціною 575 грн., 50 акцій – за ціною 560 грн., 55 акцій – за ціною 550 грн., 30 акцій – за будь-якою мінімальною ціною, яка складеться на біржових торгах. В той же час, були подані наступні заявки на продаж: 50 акцій – за будь-якою ціною, 40 акцій – за ціною 550 грн., 60 акцій – за ціною 560 грн., 75 акцій – за ціною 570 грн., 30 акцій – за ціною 600 грн.

в) На купівлю 65 акцій за будь-якою ціною, 40 акцій – за ціною 20 грн., 30 акцій – за ціною 25 грн. та 20 акцій – за ціною 60 грн. В той же час були подані наступні заявки на продаж: 60 акцій — за ціною 70 грн., 15 акцій – за будь-якою ціною, 45 акцій – за ціною 45 грн., 30 акцій – за ціною 30 грн., 20 акцій – за ціною 20 грн.

Яка приблизна котирувальна ціна буде визначена методом встанов­лення єдиного курсу? Заявки якої групи задовольнять повністю, якої групи – частково і якої – не задовольнять? Скласти таблицю визначення котирувальної ціни (співвідношення попиту та пропозиції).

Задача 3.

Договір на брокерське обслуговування містить норму про те, що протягом строку дії договору брокер зобов'язаний укладати уго­ди на найбільш вигідних для клієнта умовах.

Перед проведенням біржових торгів брокер одержав від клієнта стоп-замовлення на продаж акцій у кількості 1000 штук. Ціна на дані акції постійно зростала протягом біржового дня аж до межі 200 грн. за штуку. Проте, коли ціна сягнула обумовлених в замовленні 150 грн. за штуку, весь лот був одразу проданий брокером.

За даними біржового бюлетеня клієнт довідався про максимальну ціну на такі акції та звернувся до брокерської контори з позовом про відшкодування заподіяних збитків (упущеної вигоди) в сумі 50000 грн., заподіяних брокером внаслідок недотримання зазначеної умови дого­вору на брокерське обслуговування. Однак, клієнту було відмовлено із посиланням на зміст наданого клієнтом стоп-замовлення на продаж. Вважаючи, що договір є обов'язковим для сторін і посилаючись на те, що стоп-замовлення є одностороннім документом, клієнт звернув­ся із позовною заявою в суд із вимогами до брокерської контори про відшкодування збитків.

Що таке біржове замов­лення? Який порядок виконання договорів на брокерське обслуговуван­ня? Чи обґрунтовані вимоги клієнта? Підготуйте аргументацію на захист брокерської контори. Вирішіть справу.

Задача 4.

Поточний ринковий курс на акції складає 30 грн. за штуку. Біржовий посередник Соломонов, розраховуючи на зростання кур­су, придбав у біржового посередника Золотова опціон на купівлю повного лоту цих акцій за дещо вищою ціною – 35 грн./шт. Ціна опціону (премія) відповідно до домовленості між сторонами склала 200 грн.

а) Розрахунки Соломонова виправдались. Через деякий час ціна на ак­ції піднялась до 50 грн./шт.

б) Розрахунки Соломонова не виправдались. Курс на акції протягом строку опціону не піднявся, а залишився на рівні 30 грн./шт.

в) Сталось найгірше. Курс на акції наступного дня впав до 20 грн./шт.

Поясніть, які дії Соломонова можливі в кожному з цих варіантів? Прорахуйте можливі прибутки та втрати Соломонова і Золотова в кожному з цих варіантів. Поясніть термін «хеджирування».

15