- •Тема 5. Правове регулювання реорганізації та ліквідації банків
- •1. Види та умови реорганізації банків
- •1.1. Види реорганізації банків
- •1.2. Умови реорганізації банку
- •1.2.1. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію
- •1.2.2. Особливості рішення про реорганізацію банку
- •2. Процедура реорганізації банків
- •2.1. Основні етапи реорганізації банку
- •1. Підготовка уповноваженими органами банків, які реорганізуються, обґрунтування реорганізації та проектів відповідних документів
- •2. Надання учасникам банків, що реорганізуються, інформації про реорганізацію
- •3. Прийняття рішення про реорганізацію
- •4. Зупинення обігу акцій кожного банку, який реорганізується
- •5. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію та затвердження нбу плану реорганізації
- •6. Укладення угоди про реорганізацію між банками, що реорганізуються
- •7. Оприлюднення інформації про реорганізацію
- •8. Одержання згоди Антимонопольного комітету України на реорганізацію
- •9. Задоволення вимог кредиторів
- •10. Реалізація акціонерами банку права вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій
- •11. Отримання учасниками банку дозволу нбу на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику
- •12. Аудиторська перевірка банків, що реорганізуються
- •13. Складання передавального акту (роздільного балансу)
- •14. Прийняття наглядовою радою кожного з банків, які реорганізуються, рішень, пов’язаних із продовженням процедури реорганізації
- •15. Затвердження передавального акту (чи розподільчого балансу)
- •16. Прийняття рішень, пов’язаних із створенням кожного банку-правонаступника
- •17. Погодження в нбу статуту кожного банку – правонаступника (змін у статуті у випадку приєднання)
- •18. Державна реєстрація кожного банку-правонаступника (змін у статуті банку-правонаступника, що виникають при реорганізації шляхом приєднання)
- •19. Державна реєстрація припинення як юридичної особи кожного банку-правопопередника (змін у статуті банку - правопопередника, що виникають при реорганізації шляхом виділу)
- •20. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про реєстрацію кожного банку – правонаступника
- •21. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про припинення банка-правопопередника і всіх його відокремлених підрозділів в результаті реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу
- •22. Дії по легітимації банків-правонаступників
- •23. Фактична передача до банку (-ів), що виникає (-ють) внаслідок реорганізації, майна, зобов’язань, документів
- •24. Дії, пов’язані із реєстрацією випуску акцій кожного банку-правонаступника, що приймає участь у реорганізації
- •25. Дії з реструктуризації участі учасників (акціонерів) в статутних капіталах банків-учасників реорганізації
- •26. Отримання банківської ліцензії на здійснення операцій кожним банком-правонаступником
- •2.3. Особливості правового регулювання перетворення банків
- •3. Поняття, види та підстави ліквідації банків
- •3.1. Поняття та види ліквідації банків
- •3.1.1. Ліквідація банку з ініціативи власників
- •3.1.2. Ліквідація банку з ініціативи нбу (у тому числі за заявою кредиторів)
- •3.2. Особливості ліквідації банку у разі його неплатоспроможності
- •3.3. Співвідношення банківського законодавства та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
- •4. Правове становище ліквідатора банку
- •4.1. Вимоги до ліквідатора банку та умови його призначення
- •4.2. Повноваження ліквідатора
- •5. Процедура ліквідації банків
- •5.1. Основні етапи ліквідації банку
- •1. Прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії
- •2. Оголошення про ліквідацію та приймання вимог кредиторів
- •3. Здійснення заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів
- •4. Зупинення обігу акцій банку, що ліквідується
- •5. Розкриття особливої інформації про банк, який ліквідується
- •6. Інвентаризація та оцінка майна банку, що ліквідується. Складання початкового балансу
- •7. Складання проміжного ліквідаційного балансу
- •8. Продаж майна банку, який ліквідується.
- •9. Задоволення вимог кредиторів банку
- •10. Скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій банку, що ліквідовується
- •11. Затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та інші дії по завершенню ліквідації
5. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію та затвердження нбу плану реорганізації
Відповідні вимоги встановлені у ст. 27 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Якщо банк реорганізовується за рішення його власників, то при отриманні дозволу НБУ на реорганізацію слід керуватися правилами, викладеними у главі 4 «Порядку надання Національним банком дозволу на реорганізацію банку» «Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників». У випадку примусової реорганізації банку на підставі рішення НБУ чи рішення тимчасового адміністратора, погодженого Комісією НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, одержання дозволу НБУ на реорганізацію не вимагається.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація розпочинається після затвердження НБУ плану реорганізації. Вимоги до змісту цього плану у випадку реорганізації банку за рішенням його власників, включаючи зразки планів реорганізації, містяться у «Положенні про особливості реорганізації банку за рішенням його власників».
План реорганізації у процесі тимчасової адміністрації розробляється тимчасовим адміністратором банку і подається ним на затвердження Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків (п.п. 11.3, 11.4 Глави 11 «Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації» Розділу V «Призначення тимчасової адміністрації» «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»);
6. Укладення угоди про реорганізацію між банками, що реорганізуються
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність» укладання такої угоди є обов’язковим при реорганізації банків у формі злиття або приєднання;
7. Оприлюднення інформації про реорганізацію
Інформація про прийняття рішення стосовно реорганізації надається:
- державному реєстратору (для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису, а також для проведення публікації про реорганізацію банку у спеціалізованому друкованому виданні (це «Бюлетень державної реєстрації». Відповідні правила встановлені у ст. 32, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»);
- Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (скорочено – НКЦПФР) у випадку, якщо у реорганізації приймає участь банк – акціонерне товариство (як особлива інформація відповідно до переліку, що приведений у п. 1 глави 2 розділу II «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», яке затверджене рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. № 1591);
- акціонерам (пайовикам) банків, які реорганізуються (ст. 81 Закону України «Про акціонерні товариства»);
- кредиторам банків, які реорганізуються. Строк для заявлення вимог кредиторами не може бути меншим двох місяців з дня публікації оголошення про припинення юридичної особи (ч. 4 ст. 105 ЦК України). Для банків - акціонерних товариств у ч. 1 ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено особливу вимогу. Зокрема, протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов'язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення1. Публічне акціонерне товариство зобов'язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу;