
- •13. Короткий огляд методів аналізу токсичних та деяких інших речовин
- •13.1. Визначення токсичних неорганічних речовин у водах, ґрунтах, продуктах
- •13.2. Визначення токсичних та деяких інших органічних речовин у водах, ґрунтах, продуктах
- •13.3. Визначення токсичних речовин у повітрі
- •Контрольні запитання
- •14. Автоматизовані методи аналізу довкілля
- •14.1. Підготовка проби перед аналізом
- •14.2. Застосування електрохімічних методів в автоматизованому аналізі об’єктів довкілля
- •14.3. Застосування оптичних методів в автоматизованому аналізі об’єктів довкілля
- •14.4. Застосування методів газової хроматографії в автоматичному аналізі об’єктів довкілля
- •14.5. Застосування високоефективної рідинної хроматографії в автоматичному аналізі об’єктів довкілля
- •14.6. Приклади визначення деяких органічних речовин автоматизованими хроматографічними методами
- •Контрольні запитання
- •15. Тест-методи та автоматичний контроль об’єктів довкілля
- •15.1. Застосування тест-методів в аналізі ґрунтів та вод
- •15.2. Застосування експресних методів в аналізі забруднень повітря
- •15.3. Автоматичний контроль стану повітря
- •Контрольні запитання
14.3. Застосування оптичних методів в автоматизованому аналізі об’єктів довкілля
Спектрофотометричні методи. Для виконання аналізу оптичними методами аналізатор мусить мати проточну кювету. Прикладом методу дискретного автоматичного аналізу є визначення загальної твердості води титруванням розчином ЕДТА з індикатором хромогеном чорним Т. Фотометрично фіксується перехід забарвлення з винно-червоного для комплексу металу з індикатором у синій самого індикатора і при цьому припиняється автоматичне подавання розчину ЕДТА з бюретки.
Можна застосовувати метод, коли одночасно проводиться вимірювання оптичної густини на різних довжинах хвиль. Це дає можливість одночасно визначати декілька речовин і тим самим збільшити експресність аналізу.
Спектрофотометричним
методом в ультрафіолетовому діапазоні
випромінювання визначають вміст NO
у повітрі. Як джерело випромінювання
використовують лампу, вакуумовану до
5 мПа, в якій суміш азоту і кисню взаємодіє
(N2+O2
2NO),
а утворений NO переходить у збуджений
стан і випромінює характеристичне
випромінювання. Випромінювання в
діапазоні 224-228,5 нм поглинається молекулами
NO, які є в потоці повітря. Під кюветою
для вимірювання поміщають нагрівач,
який підтримує постійну температуру,
а отже і постійний тиск повітря.
За інфрачервоним спектром поглинання смуг коливання груп -СН2-, СН3- визначають у воді вміст нафтопродуктів.
Методом ІЧ- спектроскопії визначають вміст СО у повітрі. В аналізаторі є два канали: через один поступає потік досліджуваного газу, через другий – азоту. На потік газу діють ІЧ-випромінюванням, частота якого відповідає коливанню в молекулі С=О. У потоці N2 не відбувається поглинання, а в потоці газу за поглинанням СО можна визначити його концентрацію. Особливістю використання ІЧ-випромінювання є те, що воно перетворюється у теплову енергію, різну в обох потоках, і це призводить до зміни тиску газів. На визначення може впливати коливання температури, тому вся система знаходиться в умовах термостатування, усувають СО2 з повітря. Якщо у приймачі газів помістити мембрану і сполучити з мікрофоном, то можна одержати звуковий сигнал, яким вказує на появу СО у повітрі.
Полуменево-фотометричні методи використовують для виявлення слідових кількостей речовини.
Схема автоматичного аналізатора для одночасного визначення фосфату та калію у пробах показана на рис.14.5.
|
Рис.14.5. Схема автоматичного аналізатора для одночасного визначення фосфату фотометричним та калію полуменево-фотометричного методом; 1 – зливання розчину. |
Калій у рідкій пробі визначають методом емісійної полуменевої фотометрії; фосфат – фотометричним методом у формі сполуки Na5[PVMo11O40] жовтого кольору при l=410 нм. Для аналізу рідку пробу розділяють на два потоки і подають у суміші з повітрям. Для фотометричного визначення потік проби і реагента змішується і переміщається значно повільніше, ніж потік для атомно-емісійного визначення. Реєстратор записує величини оптичної густини та інтенсивності випромінювання у вигляді піків, висота (площа) яких пропорційна до концентрації інгредієнтів.
Хемілюмінесцентним методом визначають вміст NO і NO2 у повітрі. Для цього повітря пропускають двома потоками. Автоматичний аналізатор містить додаткові блоки: генератор високої напруги та озонатор, у якому з кисню утворюється озон.
перший потік проходить через реакційну камеру, у якій відбувається взаємодія, що супроводжується люмінесценцією:
NO + O3®NO2* +O2,
NO2*® NO2 + hn.
Інтенсивність випромінювання є пропорційна до концентрації NO в потоці.
Для того, щоб визначити вміст NO2 у повітрі, застосовують другий канал, в якому під впливом високої температури відбувається розклад
2NO2®2NO+O2.
Утворений в цьому каналі NO визначають аналогічно, як і в першому каналі, пропускаючи через реакційну камеру з озоном.