5.3.1. Традиційна технологія

Технологія ґрунтується на вирішенні проектних землевпорядних завдань методом послідовних наближень, від загального до частко­вого й у зворотному напрямку. Процес ухвалення проектного рі­шення і його якість у цьому разі залежать від знань, досвіду, уміння проектувальника, його інтуїції, здатності оцінити і врахувати всі умови і чинники, які впливають на землеустрій. Тому, незважаючи на застосування розрахунково-конструктивного і варіантного мето­дів, традиційна технологія не завжди забезпечує одержання опти­мальних рішень, а процес проектування виявляється досить трива­лим.

5.3.2. Комплексна технологія

Поява нових засобів обчислювальної техніки, розвиток матема­тичного моделювання, удосконалення економіко-математичних ме­тодів сприяли виникненню в середині 70-х років XX ст. комплекс­них, значної мірою механізованих технологій землевпорядного про­ектування.

Основою комплексної технології є сполучення традиційних мето­дів проектування з використанням для розв'язання окремих земле­впорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів. Ця технологія передбачає вирішення оптимізаційних завдань і дає можливість визначати такі показники про­екту:

• площу трансформації, меліорації і поліпшення угідь;

• типи, види, кількість, розміри і розміщення сівозмін;

• склад і структуру протиерозійних заходів (площі, на яких про­водяться заходи, розміщення лісосмуг і гідротехнічних споруд);

• координати або розміщення виробничих центрів, тваринниць­ких ферм тощо.

Отримані на ЕОМ результати розв'язання потрібно було спочат­ку змістовно інтерпретувати (оцінити, скоригувати), а потім перене­сти на проектний план. Для вирішення завдань широко використо­вували ЕОМ різної потужності і стандартні пакети програм (ліній­ного програмування, математичної статистики, ітераційних мето­дів).

Розвиток комплексної технології сприяв автоматизації окремих обчислювальних процедур і розробленню спеціалізованих земле­впорядних програм, які давали змогу виконувати на ЕОМ кошто­рисно-фінансові розрахунки, обчислювати таблиці агроекономічного х обґрунтування проекту, оцінювати його ефективність.

5.3.3. Автоматизовані технології

Після впровадження в землевпорядне проектування ЕОМ великої потужності з периферійними пристроями (дигітайзерами, графопобудовниками, плотерами) комплексна технологія була доповнена вирішенням окремих графічних завдань (пов'язаних із кресленням по координатах окружних меж землеволодінь при видачі с державних актів на право власності на землю).

Автоматизована технологія — процес одержання цілком закінчених землевпорядних рішень за заздалегідь заданими програмами, з який здійснюється з використанням автоматизованого робочого місця (АРМ) землевпорядника-проектувальника. Для цього потрібно спеціальне технічне, програмне й інформаційне забезпечення.

Технічне забезпечення передбачає комп'ютер з великою ємністю з оперативної пам'яті, набір периферійних пристроїв. До такого набору обов'язково повинні входити дигітайзер (пристрій, який дає змогу одержувати координати будь-якого зображення і вводити їх в оперативну пам'ять комп'ютера), а також плотер, графопобудовник чи принтер, здатні виводити на папір графічне зображення в потрібному масштабі, із заданою точністю й у кольорі.

Попереднє зображення можна виводити на екран монітора. Він 5 повинен забезпечувати якісне зображення і мати достатні розміри. Доцільно також використовувати планшетний сканер для графічної

інформації з креслення в пам'ять комп'ютера.

Програмне забезпечення складається з пакета (набору) стандарт­них і прикладних програм, за допомогою яких виконують досить складні операції з числами і зображенням. Наприклад, можна гра­фічно розділити ділянку на кілька частин і автоматично обчислити їх площу, координати поворотних пунктів. Можна також розмістити сівозміни на ділянках різної ґрунтової родючості, визначивши при цьому в автоматизованому режимі (без участі проектувальника) структуру посівних площ, урожайність сільськогосподарських куль­тур, обсяги виробництва продукції рільництва, виробничі витрати тощо.

Інформаційне забезпечення дає можливість ввести в землевпо­рядне завдання конкретні дані і нормативи. Вони містять вихідну і планову інформацію про об'єкт у вигляді цифрових моделей місце­вості (які характеризують топографічну ситуацію, родючість ґрунтів, культуртехнічний стан земель, ступінь еродованості і зволоження), кількісних характеристик сучасного стану і результативності ви­робництва, контрольних показників розвитку.

Крім того, є спеціальний інформаційний банк даних, що містить землевпорядні норми і правила, вимоги, показники і нормативи, якими потрібно керуватися в процесі землевпорядного проектування. Фахівець, який використовує автоматизовану технологію, пови­нен добре знати землеустрій і його традиційні методи, вільно во­лодіти технічними засобами, програмним забезпеченням і інфор­маційною базою даних. Робота на комп'ютері ведеться, як правило, в інтерактивному (діалоговому) режимі за принципом «що буде, якщо ...».

Наприклад, по-різному встановлюючи ширину робочої ділянки на схилі, проектувальник може одержати від машини відповідь на запитання, чи допускається на цій ділянці змив ґрунту, чи варто додатково проектувати лісосмугу або вал-канаву вздовж межі ділянки для запобігання ерозії та ін.

Автоматизовані технології землевпорядного проектування широко апробуються і перебувають у стадії впровадження. їх становлення тісно пов'язане з технологіями ведення земельного кадастру.