- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5 .1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
5 .1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
Переносять проект у натуру відповідно до технічних вимог та інструкцій з виконання відповідних робіт, що діють у системі органів виконавчої влади з управління земельними ресурсами.
Перенесення проекту в натуру (відведення земельної ділянки) полягає в технічно точному прокладанні на місцевості проектних меж землеволодінь і землекористувань та закріпленні їх межовими знаками.
Проект переносять у натуру на основі робочого (розбивного) креслення, на якому показують графічно з написами всі елементи, необхідні для дій у польових умовах: ситуацію для орієнтування на місцевості; геодезичні дані для вимірювання кутів і довжин ліній; напрямок ходу (стрілками); місця установлення межових знаків. Приклад розбивного креслення при відведенні земель фермерському господарству показано на рис. 5.2.
К ожне землеволодіння і землекористування має узгоджуватися з пунктами Державної геодезичної мережі і опорної межової мережі (ОММ) або опорними межовими знаками (ОМЗ).
Залежно від матеріалу пунктами ОММ є: бетонний пілон, моноліт ,(рис. 5.3, а); металева труба (рис. 5.3, б); дерев'яний стовп (рис. 5.3, в), а. або марки, штирі, болти, закріплені цементним розчином на основі с різних споруд.
Обкопують пункт ОММ у вигляді круглого кургану заввишки 0,25 м, діаметром 2,0 м, глибина канави 0,3 м, ширина по верху 0,5 м, по низу 0,2 м.
Усі поворотні пункти межі земельної ділянки, крім меж, що проходять по «живих» урочищах і лінійних спорудах (загорожі, фасади будинків, елементи дорожньої мережі й ін.), збігаються з межами, закріплюються межовими знаками.
На кресленні меж земельної ділянки показують: поворотні пункти меж, їхні номери, міри ліній; елементи гідрографічної мережі (ріки, озера) і лінійні об'єкти (дороги, канали тощо), що є межами ділянки; межі і кадастрові номери земельних ділянок інших власників і користувачів, розміщених у межах наданої ділянки (сформованого землекористування); межі і номери територій (зон), на які встановлено обмеження або особливий режим використання земель; межі територій, обтяжених правами інших фізичних і юридичних осіб з використання частин ділянки.
Масштаб креслення вибирають залежно від конфігурації земельної ділянки і можливості показу поворотних пунктів меж.
Креслення в двох примірниках підписує посадова особа районного відділу із земельних ресурсів, де зберігається й оригінал цього документа.
Креслення меж (план) земельної ділянки обов'язкове при здійсненні будь-яких земельних угод, його додають як кадастровий план при державній реєстрації права на цю ділянку.
5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
Документи, що засвідчують право власності на землю, оформляють відповідно до вимог інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів про право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої Держкомземом України.
Державні акти складають у такій послідовності:
виконують підготовчі роботи;
установлюють (відновлюють) у натурі (на місцевості) межі земельної ділянки та обмеження на використання землі;
заповнюють бланк державного акта;
вносять відомості про власність і земельну ділянку в державний земельний кадастр.