- •Регулювання заробітної плати
- •10.1. Державне регулювання заробітної плати
- •10.2. Договірне регулювання заробітної плати
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тарифне нормування оплати праці
- •11.1. Тарифна система та її призначення
- •Спрощена оцінка складності робіт за функціями
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •Характеристика найпоширеніших тарифних сіток
- •11.4. Тарифні ставки працівників
- •Коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів керівників та професіоналів, фахівців і мінімальної заробітної плати для підприємств машинобудівної промисловості україни
- •11.5. Доплати і надбавки
- •11.6. Удосконалення тарифної системи
- •Варіанти єдиної тарифної сітки для диференціації ставок оплати праці працівників за складністю праці
- •Єдина тарифна сітка оплати праці працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •Системи винагороди за працю
- •12.1. Загальні поняття систем оплати праці
- •12.2. Відрядна форма оплати праці
- •12.3. Почасова форма оплати праці
- •12.4. Оплата праці в бригадах
- •Приклад розрахунку заробітку робітника бригади за допомогою кту
- •12.5. Організація преміювання працівників
- •Шкала залежності розміру премій робітників від поліпшення використання устаткування і виконання норм виробітку
- •Шкала залежності розміру премії робітників від відсотка здавання продукції з першого подання
- •12.6. Участь працівників у прибутку
- •12.7. Оплата праці державних службовців
- •Контрольні запитання та завдання
- •13.1. Поняття і сутність соціальної політики
- •Контрольні запитання і завдання
Спрощена оцінка складності робіт за функціями
Функція |
Оцінка складності робіт за розрядами |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Розрахункова |
Проста |
Проста |
Середня |
Середня |
Складна |
Складна |
Підготовча |
Проста |
Проста |
Проста |
Проста або середня |
Середня |
Середня або складна |
Виконавча |
Проста |
Проста |
Середня |
Середня |
Складна |
Складна |
Обслуговування |
Проста |
Проста |
Проста |
Проста або середня |
Середня |
Середня або складна |
Фактор надійності |
Незначна |
Незначна |
Значна |
Значна |
Дуже значна |
Дуже значна |
Таблиця 11.2
Оцінка робіт за розрядами, бали
Оцінка |
Розряд |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Мінімальна |
— |
201 |
227 |
259 |
297 |
345 |
Максимальна |
200 |
226 |
258 |
296 |
344 |
400 |
За кожною групою робіт складається детальна характеристика і визначаються вимоги до знань та вмінь робітника.
Визначення належності виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюються власником або уповноваженим ним органом згідно з кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим трудовим колективом органом.
Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують установлені норми праці й сумлінно ставляться до своїх трудових обов’язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи вищо- го розряду не менш як протягом трьох місяців і склали іспит. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робіт- никові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду здійснюється в загальному порядку, але не раніше, ніж через три місяці після його зниження.
Відповідність фактично виконуваних робіт і кваліфікації працівника вимогам посадових кваліфікаційних характеристик довідника визначається атестаційною комісією, яка створюється безпосередньо на підприємстві. Вона дає оцінку діяльності працівника: відповідає чи не відповідає він посаді, котру обіймає. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних окладів на відповідній посаді. Крім того, можуть бути дані рекомендації щодо просування по роботі окремих працівників у зв’язку з їх активною і творчою діяльністю, переведення на іншу роботу або щодо звільнення з посади, яку обіймають, та ін.
У міру розвитку ринкових відносин, науково-технічного прогресу, удосконалення організації праці й виробництва відбуваються постійні зміни у складі та видах робіт, сферах діяльності. У зв’язку з цим у довідник необхідно своєчасно вносити відповідні корективи, виключати застарілі й відображати нові види робіт, функції працівників, а також змінювати вимоги до них. Розширення міжнародних економічних відносин потребує подальшого удосконалення тарифно-кваліфікаційних вимог відповідно до сучасних світових стандартів і вимог.
11.3. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, стрижнем централізованого регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівників, ядром професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці.
Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношень в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації — вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікованих робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.
Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифна сітка відображає також темпи абсолютного й відносного зростання тарифних коефіцієнтів, яке може бути прогресивним, постійним і регресивним залежно від фінансових можливостей підприємства і професійно-кваліфікаційного складу кадрів.
Прогресивне зростання тарифних коефіцієнтів доцільно в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, що створює матеріальну заінтересованість робітників у підвищенні кваліфіка- ції та переході на більш складні і високооплачувані роботи. У разі дефіциту малокваліфікованих робітників і їх високої плинності доцільно підвищувати тарифні коефіцієнти нижніх розрядів.
Тарифні коефіцієнти повинні заохочувати робітника до підвищення кваліфікації, якості праці. Досвід показує, що зростання коефіцієнта розряду позначається на ступені підвищення тарифної ставки, і мінімальний рівень різниці між тарифними ставками суміжних розрядів не може бути нижчим за 10 %.
Визначені галузевою тарифною угодою тарифні сітки повинні мати для підприємств різних форм власності і господарювання не обов’язковий, а рекомендаційний характер. Тоді підприємства мали б право з урахуванням економічних і фінансових можливостей на стадії укладання або уточнення своїх тарифних угод змінювати кількість розрядів, збільшувати або звужувати інтервали між тарифними коефіцієнтами по розрядах. Це може стати додатковим стимулом поліпшення результатів господарської діяльності.
У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести- та восьмирозрядні тарифні сітки. Тарифні коефіцієнти та їх співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки:
восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 8-го розрядів 1 : 2,4 — для оплати праці робітників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;
восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1 і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосе- редньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв’язку;
семирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 7-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;
шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 6-го розрядів 1,0 : 1,8 — для всіх інших видів виробництв і робіт.
За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Середня кваліфікація робітників заводу в цілому, цеху або дільниці характеризується середнім тарифним розрядом. Середній тарифний коефіцієнт групи робітників (Кс) обчислюється тільки в тому разі, якщо праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій самій тарифній сітці:
,
де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
Чр — чисельність робітників того самого розряду;
— загальна чисельність робітників.
Після обчислення середнього тарифного коефіцієнта визначається середній тарифний розряд за формулами:
Рс = Рм + (Кс – Км) / (Кб – Км)
або
Рс = Рб – (Кб – Кс) / (Кб – Км),
де Рм, Рб — тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний кое- фіцієнт;
Км, Кб — менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.
Наприклад, необхідно визначити середній тарифний коефіцієнт і середній розряд групи робітників-відрядників кількістю 50 осіб, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, з них 15 осіб — 2-го розряду, 25 — 3-го і 10 осіб — 4-го розряду.
Кс = (1,08 · 15 + 1,23 · 25 + 1,35 · 10) / 50 = 1,21.
З табл. 11.3 видно, що розрахований Кс менший тарифного коефіцієнта 1,23, якому відповідає 3-й розряд, і більший коефіцієнта 1,08, якому відповідає 2-й розряд. Отже, Кс знаходиться між 2 і 3 розрядами і дорівнює:
Рс = 2 + (1,21 – 1,08) / (1,23 – 1,08) = 2,6
або
Рс = 3 – (1,23 – 1,21) / (1,23 – 1,08) = 2,6.
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт,
,
де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
ТР — трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;
— сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.
Таблиця 11.3