3.5 Компенсаційні угоди на основі угод про виробниче співробітництво

Компенсаційні угоди на основі угод про виробниче співробіт­ництво припускають, що поставки промислового устаткування (си­ровини, технологій) будуть оплачені зустрічними поставками то­варів, вироблених за допомогою придбаного устаткування.

До угод цього виду відносяться:

- довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною за­купівлею товарів (такі угоди передбачають поставки на основі угод про виробниче співробітництво з наданням комплектного устатку­вання, виробничих комплексів, промислового устаткування з опла­тою шляхом наступних компенсаційних зустрічних поставок чи зво­ротніх закупок кінцевої чи пов'язаної продукції, сировини, матеріа­лів, готової продукції чи інших товарів, котрі вироблені на побудова­ному і введеному в експлуатацію підприємстві);

- угоди про "розділ продукції" (такі угоди укладаються на основі угод про будівництво промислових об'єктів переважно «під ключ» і передбачають оплату будівництва підприємства поставка­ми виробленої їм продукції у встановленій заздалегідь пропорції до всієї продукції, що випускається);

- операції з давальницькою сировиною (ці операції поляга­ють в експорті вихідної сировини й імпорті готової продукції однією стороною та в переробці давальницької сировини на своїх підприє­мствах іншою стороною. Оплата за переробку здійснюється по­ставками додаткових партій сировини чи частиною готової про­дукції).

Тема 4. Торгово-посередницькі операції на зовнішньому ринку

4.1 Методи збуту товарів на зовнішньому ринку.

4.2 Класифікація торгово-посередницьких операцій.

4.3 Операції з перепродажу.

4.4 Комісійні операції.

4.5 Агентські операції.

4.6 Брокерські операції.

Основні терміни і поняття: торгово-посередницькі операції, операцій з перепродажу, комісійні операції, операції консигнації, агентські операції, брокерські операції.

4.1 Методи збуту товарів на зовнішньому ринку

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, котрі виконуються з дору­чення виробника-експортера незалежним від нього торговим посе­редником на основі угоди, що укладається між ними, чи окремого доручення.

Збут продукції на зовнішньому ринку може здійснюватися як виробником самостійно — прямий збут, так і через торгово-посе­редницьку ланку—непрямий збут.

Використання торгових посередників створює для закордон­них фірм певні переваги, що й обумовлює їхню важливу роль у міжна­родній торгівлі.

Головна перевага полягає у тому, що виробнику товарів не по­трібно вкладати значних коштів в організацію власної збутової ме­режі. Крім цього виробник звільняється від турбот, зв'язаних з реа­лізацією товару, таких як доставка в країну імпортера, сортування, упакування, підбір за асортиментом, пристосування до вимог місцевого ринку. Важливо також і те, що посередники мають більш точну і широку інформацію про ринок збуту.

Однак збут через торгово-посередницьку ланку має недолік: виробник втрачає безпосередній контакт з ринком збуту та цілком залежить від сумлінності й добропорядності торгового посередника.